Провадження №3/748/1617/25
Єдиний унікальний № 748/3457/25
13 листопада 2025 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Хоменко Л.В.,
секретаря Базарної М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючого: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1
за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,
Відповідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування. Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
14 січня 2015 року Президентом України видано Указ «Про часткову мобілізацію» №15/2015, затверджений Законом № 113-VIII від 15 січня 2015 року, у зв'язку з чим почав діяти особливий період.
Вищий адміністративний суд України в постанові від 16 лютого 2015 року (справа 800/582/14), яка набула законної сили, зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду та останній діг по теперішній час, у зв'язку з чим правопорушення, вчиненні військовослужбовцями, є вчиненими в умовах особливого періоду.
Згідно зі ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовець зобов'язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українськомх народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 №254 від 30 серпня 2025 року солдата ОСОБА_1 призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти НОМЕР_3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 , зараховано до списків особового складу вказаної військової частини та на всі види забезпечення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 №272-НР/1 від 29 вересня 2025 року ОСОБА_1 визначено завдання з виконання обов'язків військової служби на 29 вересня 2025 року у добовому наряді патрульним на території військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_2 .
Статтею 270 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України рішення про організацію охорони і оборони об'єктів, бойової та іншої техніки, військового майна окремо розташованих підрозділів приймається командиром військової частини.
Охорона здійснюється віднарядженими від підрозділів патрульними, озброєними штатною зброєю.
Патрульні входять до складу добового наряду підрозділу, вони підпорядковані командирові, головному сержантові та черговому підрозділу (черговому окремої роти, батальйону, дивізіону) й несуть службу як чатові відповідно до вимог, визначених у розділі 6 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України та інструкції, затвердженій командиром військової частини.
Під час несення служби патрульний виконує обов'язки, що визначені в статті 233 цього Статуту.
Відповідно до статті 233 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України чатовий зобов'язаний: пильно охороняти та стійко обороняти свій пост, нічим не відволікатися, не випускати з рук зброї й нікому не віддавати її, включаючи осіб, яким він підпорядкований; під час виконання завдання на посту тримати зброю зарядженою, завжди готовою до застосування (при цьому патрон у патронник не досилати); рухаючись визначеним маршрутом, уважно оглядати підступи до поста й огорожу та доповідати через засоби зв'язку про хід несення служби у визначені табелем постів строки; не залишати поста, доки його не буде змінено або знято; не допускати до поста ближче, ніж на відстань, визначену в табелі постів, та позначки на місцевості нікого, крім начальника варти, помічника начальника варти й свого розвідного та осіб, яких вони супроводжують, а також чергового варт (військової частини) у випадку, визначеному в статті 231 цього Статуту; знати маршрут руху транспортних засобів варти, а також їх розпізнавальні знаки й сигнали; уміти застосовувати засоби пожежогасіння, які є на посту; викликати начальника варти у разі виявлення будь-яких неполадок в огорожі об'єкта (на посту) та за будь-якого порушення поблизу свого чи сусіднього поста; почувши сигнал технічних засобів охорони або гавкання вартового собаки, негайно доповісти до вартового приміщення.
Визначено патрульний несе службу, обходячи розташування підрозділу за маршрутом, зазначеним у схемі патрулювання (поза зоною дії периметрових технічних засобів охорони, якщо їх встановлено), або спостерігаючи з вишки.
Під час несення служби патрульному забороняється відволікатися від виконання поставленого завдання (сидіти, притулятися до чого-небудь, спати, курити, розмовляти, їсти, пити, читати, писати, справляти природні потреби, передавати й приймати будь-які предмети, досилати без потреби патрон у патронник, заходити в зону роботи технічних засобів охорони).
У разі застосування зброї патрульні керуються положеннями, визначеними в статтях 195-199 цього Статуту.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та будучи залученим 29 вересня 2025 року до добового наряду патрульний, за спеціальним дорученням повноважного командування являється військовою службовою особою.
Разом з тим, курсант навчального взводу навчальної роти НОМЕР_3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 будучи військовою службовою особою, недбало ставлячись до військової служби, на території військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_2 , в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 313, 314 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 29 вересня 2025 року в умовах особливого періоду, (воєнного стану) обов'язки патрульного не виконував, до виконання вказаних обов'язків не приступив, а проводив час не пов'язуючи з виконанням службових обов'язків військовослужбовця добового наряду.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, вчинив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі, добросовісно користуватись належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею ст. 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, участь у розгляді яких передбачає обов'язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у розгляді справи, однак ст. 172-15 КУпАП до цього переліку не входить, тому за відсутності клопотання про відкладення розгляду справи та належного повідомлення про розгляд справи суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 2 статті 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується даними, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, копією Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 29 вересня 2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , що є в матеріалах справи.
Враховуючи особу порушника, який вперше вчинив адміністративне правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність згідно положень ст. 35 КУпАП, з метою виховання порушника та для попередження здійснення ним нових правопорушень, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, ч. 2 ст.172 - 15, ст.268, ст.283, п.1 ч.1 ст.284, ст.308 КУпАП, суд -
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 172 -15 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч) грн.
Оригінал квитанції про сплату штрафу необхідно надати Чернігівському районному суду або направити поштою за адресою: м. Чернігів, вул. Хлібопекарська, 4.
Реквізити для сплати штрафу: Отримувач - ГУК у Черн.р-ні/Чернігів.р-н/21081100; Код ЄДРПОУ - 37972475; Рахунок - № UA678999980313000106000025522; Банк одержувача Казначейство України (ЕАП); Найменування коду класифікації доходів бюджету - адміністративні штрафи та інші санкції, 21081100.
Постанова суду може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області.
Суддя Хоменко Л.В.