Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 3/733/1244/25
Єдиний унікальний №733/2131/25
Постанова
Іменем України
13 листопада 2025 року
м. Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
в складі: головуючого судді- Вовченка А.В.,
при секретарі Мошенець Л.М.,
розглянувши матеріали справи, які надійшли від ВП №2 (м. Ічня) Прилуцького районного відділу поліції ГУНП у Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштованого, РНОКПП - НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП
ОСОБА_1 постановою Ічнянського районного суду №733/2313/24 від 23 жовтня 2024 року притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
11.10.2025 року о 14:30 год ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру, в ході якого висловлювався нецензурною лайкою на адресу своєї співмешканки ОСОБА_2 , внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров'ю, тобто вчинив домашнє насильство повторно протягом року, за що передбачена відповідальність згідно з ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Крім того, із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності була присутня під час його складення, в якому зазначено, що розгляд справи відбудеться в суді, а отже, була обізнана про місце розгляду справи, але не вжила жодних заходів щодо з'ясування обставин щодо стану розгляду справи.
Враховуючи вищевказане, судом було вжито всі заходи для належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про час і місце розгляду справи, що є підставою для розгляду справи за відсутності останньої, оскільки її дії суд розцінює як зловживанням процесуальними правами, що свідчить про затягування розгляду справи з метою уникнення відповідальності.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством визнаються діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Володіна проти РФ» від 09.07.2019, «Левчук проти України» від 03.09.2020 зазначив, що домашнє насильство є порушенням статей3,8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Там, де особа достовірно стверджує про те, що вона зазнавала актів домашнього насильства, якими б незначними поодинокі випадки не були, національні органи влади повинні оцінити ситуацію у всіх аспектах, включно з ризиком повторення подібних інцидентів. Ця оцінка повинна належним чином брати до уваги особливу вразливість жертв, які часто емоційно, фінансово чи іншим чином залежать від своїх кривдників, а також психологічний вплив можливого повторного знущання, залякування та насильства на їхнє повсякденне життя.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого .
Відповідно до ч.3 ст.173-2КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративні правопорушення серії ВАД № 941042 від 11.10.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 від 11.10.2025, постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 23 жовтня 2024 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КупАП, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 11.10.2025.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з ст. 40-1КУпАП, у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір, тому з правопорушника належить стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
Щодо застосування заходів, передбачених ст. 39-1 КУпАП, то суд враховує, що це право суду, оскільки вказана норма передбачає, що у разі вчинення домашнього насильства суд під час вирішення питання про накладення стягнення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство на проходження програми для таких осіб.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому правопорушення підтверджується матеріалами справи, та враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини, особу винного, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суд вважає за доцільне застосувати до нього лише адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч.3 ст.173-2КУпАП, а положення ст. 39-1 КУпАП про проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» - не застосовувати.
Керуючись ст. ст. 173-2 ч. 3 ст. 40-1, 221, 283, 294 КУпАП
ОСОБА_1 визнати винуватим в скоєнні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 (одна тисяча двадцять) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно з ст. 307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, тобто 2040,00 грн.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Положення ст. 39-1 КУпАП про проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» - не застосовувати.
Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя А. В. Вовченко