Провадження № 3/582/748/25
Справа № 582/1305/25
Недригайлівський районний суд Сумської області
11 листопада 2025 року
Суддя Недригайлівського районного суду Сумської області Жмурченко В. Д., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ВП № 1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП,
23.09.2025 о 15 год 20 хв. у с. Коровинці на перехресті вул. Київська та вул. Свободи водій автомобіля Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 порушивши п. 14.6 а ПДР України, під час виконання обгону не переконався що водій ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду по тій самій смузі, та здійснив поворот ліворуч, внаслідок чого скоїв зіткнення з цим автомобілем, внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Щодо вказаної події 23.09.2025 поліцейським ВП № 1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області, молодшим лейтенантом поліції, Сердюком Л. О., стосовно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ст. 124 КУпАП, який 29.09.2025 надійшов на розгляд до Недригайлівського районного суду Сумської області.
У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Зябкін В. В. не прибули, але останній надіслав клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, обґрунтовуючи свою позицію тим, що ОСОБА_1 правил дорожнього руху не порушував. Зазначив, що в ході складання первинних матеріалів співробітники патрульної поліції, не врахували вимоги п. 3.1 та 3.2 ПДР , якими передбачено наступне:
- п. 3.1 ПДР - водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений;
- п. 3.2 ПДР - у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов'язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів).
Отже, п. 14.6.а ПДР входить в діапазон пунктів у розділах Правил, відтак водій ОСОБА_1 впевнився, що нікому не заважав й міг рухатись по лівій смузі, проте водій ОСОБА_2 не дотримався вимог п.п. п. 3.1 та 3.2 Правил та інші п. Правил, що, на думку захисника, призвело до ДТП.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати факт вчинення адміністративного правопорушення, винність особи, що притягується, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст. 7, 254, 279 КУпАП визначено, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.
У відповідності до ст. 124 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються учасники дорожнього руху за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
При розгляді справи установлено, що ОСОБА_1 згідно складеного протоколу порушив пункт 14.6 а ПДР України, що призвело до ДТП.
Так, пунктами 1.1, 1.3. ПДР України визначено, що правила дорожнього руху України встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 14.6а Правил дорожнього руху визначено, що обгін заборонено на перехресті.
Аналіз доказів щодо порушення водієм ОСОБА_1 вказаного пункту Правил дорожнього руху України підтверджується дослідженими в справі доказами. При цьому останнім не надано суду будь-яких інших належних та достовірних доказів, які б спростовували обставини викладені у протоколі. Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості проведення експертизи, для встановлення обставин ДТП.
У матеріалах справи відсутні належні докази що автомобіль Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , є оперативним транспортним засобом, який виконував невідкладне службове завдання та здійснював рух з увімкненим проблисковим маячком синього або червоного кольору та спеціальним звуковим сигналом. При наявності цих обставин водій може відступити згідно п. 3.1 ПДР України від вимог розділу 8, 10-18, 26, 27 та п. 28.1 ПДР України, але при цьому водій водій повинен забезпечити безпеку дорожнього руху.
Відтак, дії водія ОСОБА_1 знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази суд приходить до висновку, що відображені на схемі наслідки ДТП повністю відповідають фактичним обставинам справи, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення та схемі місця ДТП, та поясненням, які були надані потерпілим ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_3 під час оформлення матеріалів у справі про адміністративне правопорушення на місці події, які не викликають сумнівів у суду у своїй правдивості та дають можливість встановити механізм та обставини даної події.
Крім того, при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України").
Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України".
Зокрема, доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2007 року у справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем (транспортним засобом), підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі
Таким чином, не зважаючи на заперечення ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, така підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, письмовими показами потерпілого та свідка, а також іншими матеріалами справи.
Отже, своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 34 КУпАП обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.
Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суддя дійшов висновку про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, у межах санкції ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 27, 33-35, 40-1, ст. ст. 124, 283, 284 КУпАП, п. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суд
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Сумській області/Сумська область/21081300; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37970404; банк отримувача: Державне казначейство України; рахунок отримувача: UA628999980313090149000018001; найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя: В. Д. Жмурченко