Дата документу 27.10.2025 Справа № 335/8089/25
запорізький апеляційний суд
Провадження №11-сс/807/919/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №335/8089/25Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
27 жовтня 2025 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
захисників ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
підозрюваного ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 10 жовтня 2025 року про продовження строку тримання під вартою
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Орджонікідзе, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 10 жовтня 2025 року за клопотанням слідчого строком на 60 днів до 08 грудня 2025 року включно продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_9 , без визначення застави.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою, посилається на її незаконність та необґрунтованість. Зазначає про відсутність доказів, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти передбаченим ч.1 ст.177 КПК ризикам.
ОСОБА_9 є батьком малолітніх дітей, має міцні соціальні зв'язки, умови тримання у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» значно обмежують можливість підтримання належного стану здоров'я ОСОБА_9 , з урахуванням медичної документації, клінічно встановлених діагнозів, наслідків отриманого лікування та подальшої потреби у медичній допомозі.
Висунута ОСОБА_9 підозра є необґрунтованою та передчасною, перебуває під розумним сумнівом.
Тому захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, застосувати до ОСОБА_9 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 , не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою, посилається на її незаконність та необґрунтованість. Зазначає про відсутність доказів, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти передбаченим ч.1 ст.177 КПК ризикам.
Висунута ОСОБА_9 підозра є необґрунтованою та передчасною, перебуває під розумним сумнівом.
Тому захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Під час апеляційного розгляду захисники і підозрюваний підтримали апеляційні скарги. Прокурор заперечив проти скарг.
Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що старший слідчий в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 , посилаючись на наявність передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК ризиків, звернувся до слідчого судді з погодженим прокурором клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів ОСОБА_9 , якому 30.08.2025 року повідомлено про підозру у вчиненні передбаченого ч.3 ст.27 ч.2 ст.15 п.12 ч.2 ст.115 КК злочину.
Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 01 вересня 2025 року за клопотанням слідчого до підозрюваного ОСОБА_9 строком на 60 днів застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави.
У зв'язку з тим, що спливає строк тримання під вартою ОСОБА_9 , а у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих та розшукових дій, а також з огляду на існування у даному провадженні передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК ризиків, слідчий просив продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_9 .
Слідчим суддею задоволено клопотання слідчого із посиланням на те, що ризики, які стали підставою для застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовжують існувати та не зменшились; застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для запобігання встановленим ризикам. Крім того, у провадженні необхідно провести ряд слідчих та розшукових дій.
Колегія суддів погоджується із прийнятим слідчим суддею рішенням з таких підстав.
За змістом ст.199 КПК слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання особи під вартою, має дослідити надані йому матеріали на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу та з'ясувати конкретні причини тривалого строку досудового розслідування і тримання особи під вартою.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 197 КПК строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в передбаченому цим Кодексом порядку. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості, дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
На переконання колегії суддів слідчий суддя дотрималась зазначених вимог закону під час розгляду вищевказаного клопотання.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_9 слідчий суддя правильно встановила, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, на основі наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_9 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою, з чим погоджується і колегія суддів.
Зважаючи на це, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_9 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановила.
Посилання захисників на відсутність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_9 інкримінованого кримінального правопорушення, не заслуговують на увагу, оскільки, на переконання колегії суддів, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого кримінального правопорушення доведена доданими до клопотання матеріалами, з яких вбачається, що об'єктивний неупереджений спостерігач міг би зробити висновок про можливе вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення. Такі дані містяться зокрема у показаннях свідків, потерпілого, матеріалах за результатами проведення негласних слідчих дій, протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками та інших матеріалах кримінального провадження.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри не спростовують обставин, які містяться у клопотанні слідчого, оскільки сторона захисту не довела їх у відповідності до ч.5 ст.132 КПК. Факт заперечення наявності обґрунтованої підозри не є визначеною законом підставою для її спростування. Крім того, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК та є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК (ст.ст.22, 26 КПК).
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК, слідчий суддя встановив, що доводи слідчого є обґрунтованими та погодився з існуванням передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК ризиків заявлених у клопотанні. З таким висновком погоджується і колегія суддів та вважає, що наявність цих ризиків підтверджено матеріалами клопотання.
Доводи захисників про недоведеність існування вищевказаних ризиків є непереконливими, адже при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК, а не факту конкретного їх вчинення.
На існування заявлених ризиків вказує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі доведення його вини, в рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні злочину, який у відповідності до ч.6 ст.12 КК є особливо тяжким, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі.
Зазначені обставини, на переконання колегії суддів, дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_9 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотність покарання за його вчинення в разі доведення його вини буде переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Колегія суддів також звертає увагу на наявні в матеріалах провадження відомості щодо перебування ОСОБА_9 у Львівській області за 400 метрів від державного кордону України в період з 26 по 31 серпня 2025 року, що може вказувати на спробу та намагання останнього виїхати за межі України, зокрема з порушенням встановленого порядку.
Посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_9 сумлінно виконував всі покладені на нього судом обов'язки при обранні запобіжного заходу раніше, що свідчить про відсутність факту переховування від органів досудового розслідування та суду та його належну процесуальну поведінку, не спростовує існування передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК ризику.
Крім того, існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може вдатися до спроб знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з тим, що на теперішній час органом досудового розслідування не встановлено усі обставини вчиненого кримінального правопорушення, не ідентифіковано та достовірно не встановлено знаряддя вчинення кримінального правопорушення, не виявлені та не вилучені усі об'єкти та речі, що мають та можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні, не встановлені всі особи, які можуть бути причетні до організації та вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Щодо наявності ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні судова колегія зазначає, що ОСОБА_9 , перебуваючи на волі, може шляхом погроз, залякувань, вмовлянь або іншим чином незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою зміни ними своїх показань або відмови від наданих раніше свідчень, що викривають підозрюваного у вчиненні злочину, що вплине на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування та на встановлення обставин, які згідно ст.91 КПК підлягають доказуванню, а також на об'єктивність та швидкість судового розгляду кримінального провадження, оскільки потерпілий та свідки безпосередньо ще не допитані судом, їх показання безпосередньо судом не прийняті.
З цього приводу судова колегія звертає увагу на наявність повідомлення батька одного із свідків ОСОБА_11 - ОСОБА_12 , про надходження до нього від невстановленої особи погрози вбивством, що підтверджується копією витягу з ЄРДР за №12025087050000331 від 19 серпня 2025 року за ознаками вчинення передбаченого ч.1 ст.129 КК кримінального правопорушення.
За таких обставин ризик здійснення підозрюваним спроб незаконного впливу на потерпілого та свідків шляхом погроз, залякувань, вмовлянь або іншим чином з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень, є досить ймовірним.
Також є доведеним існування ризику продовження вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, з огляду на ту обставину, що він вчинив закінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_13 , тим самим не довів свій умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі, так як виконав усі дії, які вважав необхідними для вбивства, однак смерть потерпілого не настала. Перебуваючи на свободі, ОСОБА_9 може продовжити кримінальне правопорушення відносно ОСОБА_13 , що свідчить про наявність передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК ризику.
Ухвалене слідчим суддею рішення ґрунтувалося на сукупності обставин, які мають значення для вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу і відповідає вимогам закону.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_9 має посвідчення учасника бойових дій, що свідчить про те, що він мужньо захищав суверенність України від збройної агресії рф, не спростовують висновки слідчого судді про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_9 підозри та існування вищевказаних ризиків у даному кримінальному провадженні та не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення.
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_9 злочину вказують про підвищену суспільну небезпеку підозрюваного, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, вказують на обґрунтованість застосування слідчим суддею запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою.
Також колегією суддів враховано особливості та заплановану тривалість досудового розслідування, необхідність додаткового часу для проведення додаткових слідчих (розшукових) та процесуальних дій, та неможливість у зв'язку з цим проведення всіх необхідних слідчих дій, які в свою чергу свідчать про наявність однієї з підстав надання строку для продовження тримання підозрюваного під вартою.
Відтак, зазначені в апеляційних скаргах доводи та підстави, з яких захисники просили скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та спростовуються вищевикладеним.
При цьому у відповідності до положень ч.4 ст.183 КПК слідчий суддя обґрунтовано не визначав розмір застави у цьому кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства.
За таких обставин, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційні скарги захисників за викладеними в них доводами задоволенню не підлягає.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 10 жовтня 2025 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_9 залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4