Справа № 308/2376/25
Закарпатський апеляційний суд
10.11.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника-адвоката ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/777/25 за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.10.2025.
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУ НП в Закарпатській області про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовжено цей строк на 60 (шістдесят) днів, в межах строку досудового розслідування з раніше визначеним розміро застави - 3300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9992400 (девять мільйонів девятсої девяносто дві тисячі чотириста) грн щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пардубіце, Чехія, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , громадянина України, з вищою освітою, військовослужбовця ДПСУ, одруженого, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України, відомості про які 15.03.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024072030000028.
З клопотання вбачається, що СУ ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024072030000028 від 15.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що що ОСОБА_8 у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час, та місці, володіючи якостями лідера, організаторськими здібностями, будучи обізнаними про визначений законодавством України порядок виїзду громадян України в умовах воєнного стану закордон та діючі обмеження, а також маючи відповідне коло знайомих осіб, які в наступному були залученні ним до вчинення кримінальних правопорушень, з корисливих мотивів, розробив злочинний план по організації каналу незаконного переправлення громадян України призовного віку через державний кордон України, шляхом виготовлення документів про нібито непридатність до військової служби в умовах воєнного стану, а також безперешкодний виїзд замовників цих документів за кордон.
Розробивши план вчинення на постійній основі кримінальних правопорушень (злочинів), пов'язаних із забезпеченням незаконного виїзду громадян призовного віку в умовах воєнного стану закордон з метою незаконного збагачення, з метою реалізації цього плану ОСОБА_8 у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час, та місці залучив в якості співорганізатора військовослужбовця Державної прикордонної
-2-
служби України (ДПСУ) підполковника ОСОБА_9 , який з березня 2023 року по серпень 2024 року очолював ВПС «Великий Березний», які відвели собі функції організаторів злочинної організації.
З метою забезпечення функціонування вищезазначеного протиправного механізму, на постійній основі та в умовах воєнного стану, організатори розділили обов'язки між собою наступним чином, а саме: ОСОБА_8 забезпечував організацію роботи каналу незаконного переправлення громадян України призовного віку через державний кордон України, шляхом безпосереднього контролю виготовлення пенсійного посвідчення та/або довідок для отримання пільг інвалідами; контролю за цивільними членами злочинної організації, які відповідали за пошук «клієнтів»; налагодженням взаємодії з працівниками ДПСУ, шляхом безпосереднього контакту з підполковником ДПСУ ОСОБА_9 ; отримання грошових коштів від «клієнтів» та здійснення контролю за надходженням та подальшим розподілом грошових коштів отриманих від протиправної діяльності між іншими учасниками злочинної організації; наданням організаційних вказівок іншим членам злочинної організації; розподілом функцій та ролей між іншими учасниками злочинної організації, спрямованих на досягнення єдиного злочинного плану, відомого усім учасникам злочинної організації; вирішення побутових питань під час здійснення протиправної діяльності; виготовлення, передачі документів, а саме пенсійного посвідчення та/або довідок для отримання пільг інвалідами; ОСОБА_9 забезпечував організацію роботи каналу незаконного переправлення громадян України призовного віку через державний кордон України, шляхом контролю за членами злочинної організації з числа військовослужбовців ДПСУ; здійснення контролю за надходженням та подальшим розподілом грошових коштів отриманих від протиправної діяльності між іншими учасниками злочинної організації з числа військовослужбовців ДПСУ; наданням організаційних вказівок іншим членам злочинної організації з числа військовослужбовців ДПСУ; розподілом функцій та ролей між іншими учасниками злочинної організації, а також здійсненням інших дій спрямованих на досягнення єдиного злочинного плану, відомого усім учасникам злочинної організації.
Крім того, з метою реалізації спільного злочинного плану, будучи обізнаними із наявними обмеженнями у виїзді закордон для військовозобов'язаних, керуючись бажанням отримання протиправного прибутку шляхом організації незаконного переправлення громадян України призовного віку через державний кордон України із використанням підроблених документів (пенсійного посвідчення та/або довідок для отримання пільг інвалідами), ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , розуміючи, що самостійно виконати всі дії відповідно до вищезазначеного злочинного плану не зможуть та їм потрібні співучасники, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, ОСОБА_8 прийняв рішення про залучення до протиправної діяльності у якості виконавців раніше знайомих йому ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . У свою чергу, співорганізатор ОСОБА_9 прийняв рішення про залучення до протиправної діяльності в якості виконавця військовослужбовця ДПСУ старшого лейтенанта ОСОБА_12 , яка в період з березня 2022 року по 05.11.2024 проходила службу у відділенні інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) на посаді начальника 3 групи інспекторів прикордонного контролю та інших на даний час невстановлених досудовим розслідуванням осіб з числа працівників ДПСУ, які здійснювали безпосередню перевірку документів, що дають право виїзду за межі України особам, які підлягають мобілізації в умовах воєнного стану, та приймали остаточне рішення про виїзд таких осіб у пункті пропуску «Малий Березний», який знаходяться у Закарпатській області на кордоні України зі Словаччиною.
-3-
Надалі, ОСОБА_10 , на виконання вказівок ОСОБА_8 , з метою реалізації спільного злочинного плану, будучи обізнаним із наявними обмеженнями у виїзді закордон для військовозобов'язаних, керуючись бажанням отримання протиправного прибутку шляхом організації незаконного переправлення громадян України призовного віку через державний кордон України із використанням підроблених документів про нібито непридатність до військової служби в умовах воєнного стану, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, залучив до протиправної діяльності у якості виконавця співмешканку ОСОБА_13 , яка володіла навичками роботи з графічними редакторами, редагування зображень, друку та ламінування документів з метою їх підробки.
З метою досягнення свого протиправного злочинного плану ОСОБА_8 та ОСОБА_9 розподілили функцій та ролі між виконавцями та іншими членами злочинної організації наступним чином, а саме: ОСОБА_10 , який будучи повністю обізнаним зі спільним протиправним злочинним планом всіх членів злочинної організації керуючись корисливими мотивами, за вказівкою ОСОБА_8 отримував від «клієнтів» або осіб, які безпосередньо підшукували «клієнтів» їх особисті дані (копії або скан-копії паспортів або інших документів, що посвідчують особу), які були необхідні ОСОБА_13 для виготовлення комплекту документів (пенсійного посвідчення та/або довідок для отримання пільг інвалідами); надавав консультації ОСОБА_13 , пов'язані зі способом виїзду, доводив їй порядок дій, заздалегідь узгоджений з організатором ОСОБА_8 ; здійснював пошук осіб призовного віку, які виявили бажання виїхати закордон в умовах воєнного стану, задля цього в тому числі залучаючи інших на даний час невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які підшуковували «клієнтів» та надавали необхідні анкетні дані для виготовлення підроблених документів, які можуть бути використані для виїзду через державний кордон України особам з числа військовозобов'язаних громадян України щодо яких діють обмеження на виїзд закордон в період дії воєнного стану; ОСОБА_11 , який будучи повністю обізнаним з спільним протиправним злочинним планом всіх членів злочинної організації керуючись корисливими мотивами, за вказівкою ОСОБА_8 отримував від «клієнтів» або осіб, які безпосередньо підшукували «клієнтів» їх особисті дані (копії або скан-копії паспортів або інших документів, що посвідчують особу), які в подальшому передавав організатору; здійснював безпосереднє перевезення осіб з числа військовозобов'язаних громадян України щодо яких діють обмеження на виїзд закордон в період дії воєнного стану, які всупереч діючим обмеженням мають намір виїхати закордон через контрольно-перепускні пункти, який тимчасово встановлюється на в'їзді/виїзді в окрему місцевість у якій запроваджені заходи визначеного правового режиму (на якому військовослужбовці Державної прикордонної служби України, військовослужбовці територіального центру комплектування та соціальної підтримки та працівники національної поліції України здійснюють перевірку документів громадян України) при направленні до контрольованої прикордонної зони; здійснював пошук осіб призовного віку, які виявили бажання виїхати закордон в умовах воєнного стану, задля цього в тому числі залучаючи інших на даний час невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які підшуковували «клієнтів» та надавали необхідні анкетні дані для виготовлення підроблених документів, які можуть бути використані для виїзду через державний кордон України особам з числа військовозобов'язаних громадян України щодо яких діють обмеження на виїзд закордон в період дії воєнного стану; ОСОБА_13 , яка будучи повністю обізнаною з спільним протиправним злочинним планом всіх членів злочинної організації керуючись корисливими мотивами, за вказівкою ОСОБА_8 отримував від «клієнтів» або осіб, які безпосередньо підшукували «клієнтів» їх особисті дані (копії або скан-копії паспортів або інших документів, що посвідчують особу);
-4-
володіючи навичками роботи з графічними редакторами, редагування зображень, друку та ламінування документів виготовляла пенсійні посвідчення та/або довідки для отримання пільг інвалідами на ім'я осіб з числа військовозобов'язаних громадян України щодо яких діють обмеження на виїзд закордон в період дії воєнного стану; здійснювала безпосереднє перевезення осіб з числа військовозобов'язаних громадян України щодо яких діють обмеження на виїзд закордон в період дії воєнного стану, які всупереч діючим обмеженням мають намір виїхати закордон через контрольно-перепускні пункти, який тимчасово встановлюється на в'їзді/виїзді в окрему місцевість у якій запроваджені заходи визначеного правового режиму (на якому військовослужбовці Державної прикордонної служби України, військовослужбовці територіального центру комплектування та соціальної підтримки та працівники національної поліції України здійснюють перевірку документів громадян України) при направленні до контрольованої прикордонної зони; здійснювала пошук осіб призовного віку, які виявили бажання виїхати закордон в умовах воєнного стану, задля цього в тому числі залучаючи інших на даний час не встановлених досудовим розслідуванням осіб, які підшуковували «клієнтів» та надавали необхідні анкетні дані для виготовлення підроблених документів, які можуть бути використані для виїзду через державний кордон України особам з числа військовозобов'язаних громадян України щодо яких діють обмеження на виїзд закордон в період дії воєнного стану; ОСОБА_12 , яка є військовослужбовцем ДПСУ та будучи повністю обізнаною з спільним протиправним злочинним планом всіх членів злочинної організації, здійснюючи паспортний контроль на п.п. «Малий Березний» та перевіряючи при цьому підстави виїзду за кордон військовозобов'язаних громадян України, виключно за вказівкою ОСОБА_9 та за грошову винагороду, приймала остаточне рішення в успішному перетині державного кордону «клієнтами» на підставі підроблених ОСОБА_13 документів, а також умисно не вживала заходів для їх належної перевірки.
Також, зібрані у ході досудового розслідування матеріали дають підстави стверджувати про наявність інших, на даний час невстановлених досудовим розслідуванням осіб, на яких покладались функції, пов'язані із пошуком осіб призовного віку, які виявили бажання виїхати закордон в умовах воєнного стану та наявність інших, на даний час невстановлених досудовим розслідуванням осіб з числа працівників ДПСУ, які здійснюючи паспортний контроль та перевіряючи при цьому підстави виїзду за кордон військовозобов'язаних громадян України за грошову винагороду, приймали остаточне рішення в успішному перетині державного кордону «клієнтами» на підставі підроблених документів, а також умисно не вживали заходів для їх належної перевірки.
Створення злочинної організації та участь у ній вищевказаними особами підтверджуються наявністю таких ознак: стійкістю злочинного об'єднання, що виразилась у стабільності злочинної організації, про що свідчить тривалість, системність та детальна організація функціонування групи, наявність необхідних для функціонування групи засобів вчинення злочину, згуртованості групи, встановлені загальні правила поведінки, єдиний план злочинних дій та усвідомлення кожним з учасників факту об'єднання з іншими особами в злочинну організацію для досягнення єдиного злочинного результату; попередньою зорганізованістю у спільне об'єднання, про що свідчить розроблений та ухвалений учасниками злочинної організації план вчинення злочинної діяльності, розподілом ролей між учасниками злочинної організації, наявністю організатора (керівника), забезпеченням безпеки свого функціонування шляхом визначення обмеженого довіреного кола осіб, яким було відомо про діяльність злочинного угрупування, тобто ефективного протидіяння факторам, що можуть їх дезорганізувати; ієрархічністю злочинного об'єднання, що виражається у структурному і функціональному підпорядкуванню його членів організаторам в особі ОСОБА_8 та ОСОБА_9
-5-
Стійкість злочинної організації виразилася у стабільності організації, про що свідчить тривалість, системність та детальна організація функціонування організації, наявності необхідних для її функціонування фінансових можливостей, а також у згуртованості організації, про що свідчать постійні міцні внутрішні зв'язки між її учасниками, встановлені загальні правила поведінки, єдиний план злочинних дій та усвідомлення кожним з учасників факту об'єднання з іншими особами у злочинну організацію для досягнення єдиного злочинного результату, спрямованого на незаконне збагачення.
Період функціонування злочинної організації з червня 2023 року по березень 2024 року.
Наявність єдиного відомого всім учасникам злочинної організації плану злочинної діяльності.
Діяльність злочинної організації була спрямована на здійснення спільного злочинного плану щодо незаконного переправлення осіб через Державний кордон України з метою незаконного збагачення.
Стійкість злочинної організації формувалася за рахунок стабільного складу злочинної організації, тісних стосунків між її учасниками та внутрішньої дисципліни.
Тісні зв'язки між учасниками злочинної організації підтримувались за рахунок бажання кожного із них отримувати стабільні прибутки від вчинення злочинів. З цією метою всі вони беззаперечно виконували єдиний злочинний план та дотримувались встановлених правил поведінки.
Тривалість функціонування злочинної організації була забезпечена наявністю єдиного спільного плану злочинної діяльності, стабільним складом учасників, розподілом функцій між ними та визначенням ролі кожного, наявністю знарядь вчинення злочинів - мобільних телефонів та сім-карт різних операторів мобільного зв'язку, дружніми та сімейними зв'язками членів злочинної організації, їх спільним злочинним планом на систематичне вчинення кримінальних правопорушень, отриманням доходів від зайняття злочинною діяльністю.
З огляду на викладене вбачається, що склад учасників групи (6 осіб) стійкий, ієрархічний, попередньо зорганізований, стабільний, об'єднаний єдиним, відомим усім учасникам планом та спільністю дій для досягнення злочинної мети, з розподілом функцій та ролей при підготовці та вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень.
Реалізуючи свій злочинний план, направлений на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню вказівками, наданням засобів, а також підробленням документів, з метою використання їх іншою особою організатори злочинної організації ОСОБА_8 та ОСОБА_9 спільно з учасниками створеної ними злочинної організації: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , організували та сприяли незаконному переправленню громадян України призовного віку через державний кордон України у період з червня 2023 до березня 2024 року у пункті пропуску «Малий Березний» та «Ужгород» наступних громадян України: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, за що отримували від зазначених осіб грошові кошти від 14000 доларів США з кожного. Окрім того вищезазначені учасники злочинної організації виконали усі дії, які вважали необхідними для незаконного переправлення ОСОБА_43 через державний кордон України, однак злочин не було завершено з причин, що не залежали від їх волі.
-6-
Отриманими від злочинної діяльності коштами, організатори злочинної організації ОСОБА_8 та ОСОБА_9 спільно з учасниками створеної ними злочинної організації ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, розпорядилися на власний розсуд, розподіливши отримані грошові кошти між собою.
05.05.2025 ОСОБА_9 затриманий у порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України.
Необхідність продовження щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий мотивував обґрунтованістю пред'явленої останньому підозри, тяжкістю покарання, яке йому загрожує у разі доведення винуватості, а також наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не відпали та не зменшилися, і запобігти яким шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя ухвалу мотивував тим, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України, одне з яких (ч. 3 ст. 255 КК) відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до тринадцяти років із конфіскацією майна, а також прокурором доведено, що ризики, які слугували підставою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, зокрема передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не відпали і не зменшилися. З метою запобігання встановленим ризикам, слідчий суддя вважав за доцільне продовжити підозрюваному ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою з раніше визначеним розміром застави.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_6 просить скувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_9 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт у нічний час доби або особисте зобов'язання, або визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Вважає ухвалу незаконною та не обґрунтованою, а викладені у ній висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам. Посилається на те, що доданими до клопотання доказами не доведено обґрунтованості підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255 та ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України, викладені у повідомленні про підозру обставини не підтверджуються будь-якими доказами, і при цьому у повідомленні про підозру має місце занадто багато невстановлених обставин (часу, місця, осіб, дій), що суперечить вимогам ст. 91 КПК України, якою визначено, які саме обставини підлягають обов'язковому доказуванню. Також звертає увагу на відсутність доказів, які б свідчили про наявність будь-яких ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у тому числі на які вказується у клопотанні, а саме передбачених п. 1, 3-5 ч. 1 цієї статті, які у свою чергу ґрунтуються виключно на припущеннях органу досудового розслідування. Слідчим суддею не взято до уваги, що підозрюваний ОСОБА_9 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання і на утриманні малолітню доньку та неповнолітнього сина.
Судове провадження розглядається за відсутності підозрюваного, неявка якого з урахуванням положень ст. 405, 422 КПК України не перешкоджає її розгляду. При цьому враховується, що останній належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, заяв про відкладення розгляду судового провадження чи бажання брати участь у його розгляді не подавав. Також враховується думка захисника-адвоката ОСОБА_6 про розгляд апеляційної скарги без участі підозрюваного.
-7-
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника-адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив щодо її задоволення, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_6 . Не підлягає задоволенню з таких підстав.
За приписами ст. 29 Конституції України та ст. 176, 177, 178 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід врахувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідно до ст. 183 КПК України є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і його належної поведінки. Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вказані вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею при розгляді клопотання про продовження строку застосування щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, дотримано.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що СУ ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024072030000028 від 15.03.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 209 КК України.
05.05.2025 ОСОБА_9 затриманий у порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України.
07.05.2025 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області щодо ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави, строком до 03.07.2025
30.06.2025 ухвалою слідчого судді строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, а саме до 05.11.2025.
30.06.2025 ухвалою слідчого судді ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави на строк до 28.08.2025 включно.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 18.08.2025 підозрюваному ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначеним розміру застави - 3300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9992400 (девять мільйонів девятсої девяносто дві тисячі чотириста) грн.
-8-
25.08.2025 слідчим суддею ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою із раніше визначним розміром застави - 3300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9992400 (девять мільйонів девятсої девяносто дві тисячі чотириста) грн на строк до 23.10.2025 включно.
За приписами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, запобіжний захід у виді тримання під вартою обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.
Згідно ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України, слідчим суддею визнана і така підтверджується наявними в провадженні доказами. З таким висновком слідчого судді погоджується і суд апеляційної інстанції.
Крім того, слідчий суддя також дослідив доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення, а саме ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.08.2025, якою строк тримання підозрюваного ОСОБА_9 під вартою встановлено до 23.10.2025 з визначенням застави - 3300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та з урахуванням необхідності виконання ряду процесуальних дій, а також з урахуванням існуючих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_9 під вартою, оскільки ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час не змінилися та не зменшилися.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУ НП в Закарпатській області про продовження строку тримання під вартою
-9-
підозрюваного ОСОБА_9 , оскільки таке продовження, відповідає охороні прав і інтересів суспільства, та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою та не суперечить вимогам ст. 199 КПК України.
Твердження сторони захисту про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 та можливість застосування до останнього більш м'якого запобіжного заходу, а саме у виді домашнього арешту або особистого зобов'язання, є непереконливими.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_9 , оскільки прокурор в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права останнього на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Також апеляційний суд враховує, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Ухвала слідчого судді в частині продовження щодо ОСОБА_9 строку тримання під вартою відповідає вказаним вимогам.
З урахуванням конкретних обставин та зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції», порушень норм міжнародного права та кримінального процесуального закону, які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
-10-
Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Тому, апеляційний суд вважає, що додані до клопотання докази та викладені у повідомленні про підозру обставини, дають підстави вважати, що ОСОБА_9 може бути причетний до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги про необґрунтованість підозри ОСОБА_9 визнаються безпідставними.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що питання обґрунтованості пред'явленої ОСОБА_9 підозри було предметом перевірки при перегляді ухвали слідчого судді про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, за результатами чого апеляційний суд погодився з висновками слідчого судді про те, що підозра ОСОБА_9 на даному етапі досудового розслідування є обґрунтованою.
Враховуючи викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи про ігнорування слідчим суддею доказів, які спростовують заявлені прокурором у клопотанні ризики та обґрунтованість пред'явленої підозри, є безпідставними і такі відхиляються.
Колегія суддів уважає такі висновки слідчого судді правильними, оскільки тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень та ймовірне покарання, яке загрожує підозрюваному в разі доведення винуватості, давали підстави слідчому судді для продовження щодо підозрюваного ОСОБА_9 раніше обраного запобіжного заходу.
Всупереч викладеним в апеляційній скарзі доводам, задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя перевірив та надав оцінку обставинам, з якими закон пов'язує порядок обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Викладені в апеляційній скарзі доводи на захист підозрюваного, зокрема, його сімейний стан та наявність постійного місця проживання, роботи, утриманців, а також відсутність судимостей, не спростовують висновків слідчого судді про те, що ризики, встановлені під час застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу, а саме передбачені п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, перестали існувати чи зменшилися. До того ж обставини, на які посилається в апеляційній скарзі захисник, були відомі слідчому судді під час розгляду клопотання і такі враховані при прийнятті рішення про продовження підозрюваному строку дії запобіжного заходу та не спростовують висновків слідчого судді в цій частині.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги і те, що навіть якщо підозрюваний і не має на меті ухилятися від суду, впливати на свідків чи інших учасників кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення, або порушувати процесуальні обов'язки, однак, обставини, за яких вчинено кримінальні правопорушення, їх тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі й дані про особу підозрюваного, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з клопотання слідчого та висновком слідчого судді про необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_9 строку тримання під вартою, оскільки слідчий та прокурор довели обставини, які виправдовують подальше обмеження права останнього на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Інші більш м'які запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт чи особисте зобов'язання, не забезпечать на даний час виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
-11-
Окрім того, колегія суддів констатує, що визначений апеляційним судом підозрюваному ОСОБА_9 розмір застави є таким, що співвідноситься з даними про особу підозрюваного, обставинами кримінального правопорушення, а тому відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним у ч. 4, 5 ст. 182 КПК України.
Враховуючи характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_9 , а також їх високий ступінь суспільної небезпеки, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді про необхідність збереження підозрюваному ОСОБА_11 раніше визначеного розміру застави, а саме 3300 (одна тисяча п?ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатих осіб, як альтернативи застосованому йому запобіжному заходу у виді тримання під вартою.
Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів у даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного та підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного, колегія суддів не вбачає.
При цьому колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Тому, на переконання апеляційного суду, визначений апеляційним судом підозрюваному ОСОБА_9 розмір застави є необхідним і достатнім у разі його внесення для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги про визначення підозрюваному застави в меншому розмірі визнаються неспроможними.
Порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів приходить до висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, таке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими слідчим суддею, а тому апеляційна скарга підозрюваного з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що стороною захисту не наведено обставин та не надано таких доказів, які б спростовували висновки слідчого судді, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу не заявлено.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.10.2025 щодо ОСОБА_7 , - без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді