Провадження № 2/679/949/2025
Справа № 679/1386/25
заочне
12 листопада 2025 року м. Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області
у складі: головуючого судді Гавриленко О.М.,
секретар судового засідання Дмітрієва О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об'єднання» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,
Комунальне підприємство Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об'єднання» (далі по тексту - КП НМР «ЖКО») звернулося до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, яка виникла станом на 03.07.2025 у розмірі 1892,20 грн.
В обґрунтування позову зазначається, що КП НМР «ЖКО» є надавачем послуг з поводження з побутовими відходами міста згідно із рішеннями виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 14.08.2019 № 384/2019, від 27.08.2020 № 367/2020 та від 14.08.2025 № 359/2025.
Дана послуга надається і відповідачу, яка є мешканкою квартири АДРЕСА_1 , оскільки співвласники даного багатоквартирного будинку своїм рішенням обрали запровадження модель індивідуальних договорів для отримання послуги з поводження з побутовими відходами. Проте відповідач оплату за надані позивачем послуги з вивезення побутових відходів не вносить, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість за надані позивачем послуги станом на 31.07.2025 у розмірі 1892,20 грн, яка складається з: 1384,00 грн за послугу з поводження з побутовими відходами та 508,20 грн за послугу абонентського обслуговування. У зв'язку із чим позивач звертається до суду та просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також судові витрати.
Ухвалою суду від 02.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Роз'яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
В судове засідання представник позивача не з'явилась, в поданій заяві від 24.10.2025 просить суд проводити розгляд справи у її відсутності, а також зазначила що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач, яка про час, місце та дату судового засідання повідомлена відповідно до вимог ЦПК України, в судове засідання не з'явилася. Тому згідно вимог ст. 280 ЦПК України за відсутності заперечень позивача суд проводить заочний розгляд справи.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Як встановлено частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вищевикладене, у відповідності до ст. 280 ч. 1 п. 4 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення по справі на підставі наявних у ній доказів.
Судом досліджуються представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.
Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.
Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Як слідує зі ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Так, судом установлено, що відповідно до відповіді відділу адміністративних послуг виконавчого комітету Нетішинської міської ради відповідач ОСОБА_1 зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 (а. с. 24).
Рішеннями виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області № 384/2019 від 14.08.2019, № 367/2020 від 27.08.2020 та № 359/2025 від 14.08.2025 визначено виконавцем послуг з вивезення твердих побутових відходів в населених пунктах Нетішинської міської об'єднаної територіальної громади Комунальне підприємство Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об'єднання» (а.с. 7, 9, 10).
26.01.2020 загальними зборами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 18 Нетішин» було прийнято рішення про обрання моделі договірних відносин з надання послуг з поводження з побутовими відходами (без обслуговування внутрішньобудинкових систем) у виді індивідуального договору (а.с. 16).
Згідно з випискою з особового рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , розмір заборгованості ОСОБА_1 за послуги з поводження з побутовими відходами за період з лютого 2023 року по липень 2025 року становить 1384,00 грн, а за послуги з абонентського обслуговування за період з лютого 2023 року по липень 2025 року становить 508,20 грн (а. с. 18, 18 зворот).
Предметом спору (зміст спірних правовідносин) у справі є стягнення заборгованості за послуги з поводження з побутовими відходами.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» регулює відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Спеціальними законами в сфері поводження з побутовими відходами є Закон України «Про відходи» (діяв на момент виникнення спірних правовідносин, втратив чинність 09.07.2023) та Закон України «Про управління відходами» (набрав чинності 09.07.2023).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відходи» послуги з поводження з побутовими відходами - послуги з вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів, що надаються в населеному пункті згідно з правилами благоустрою території населеного пункту, розробленими з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затвердженими органом місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 35-1 цього Закону, поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм і правил. Власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів укладає договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами із споживачами. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів зобов'язаний укласти договори про надання послуг з перероблення та захоронення побутових відходів із суб'єктами господарювання, що надають такі послуги відповідно до правил благоустрою території населеного пункту, розроблених з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту. Договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами мають містити інформацію про укладені договори між виконавцем послуг з вивезення побутових відходів та суб'єктами господарювання, що надають послуги з перероблення та/або захоронення побутових відходів.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про управління відходами» послуга з управління побутовими відходами - операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів, а також діяльність, пов'язана з організацією роботи системи управління побутовими відходами, що здійснюється виконавцем послуги з управління побутовими відходами.
Частинами 2, 3 статті 31 Закону України «Про управління відходами» встановлено, що утворювачі побутових відходів зобов'язані: 1) укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами та вносити у встановленому порядку плату за послугу з управління побутовими відходами; 2) забезпечувати передачу побутових відходів до системи управління побутовими відходами, а побутові відходи, на які поширюється розширена відповідальність виробника, - до системи приймання або роздільного збирання, створеної організаціями розширеної відповідальності виробників; 3) забезпечувати у встановленому порядку роздільне збирання відходів за наявності об'єкта оброблення відходів. Утворювачі побутових відходів мають права та обов'язки споживачів житлово-комунальних послуг, передбачені Законом України"Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 33 цього Закону послуга з управління побутовими відходами є комунальною послугою і надається відповідно до законодавства про житлово-комунальні послуги та правил, встановлених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням регіональних та місцевих планів управління відходами та правил благоустрою населеного пункту. До складу послуги з управління побутовими відходами входять операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів. Суб'єкти господарювання, які здійснюють збирання та перевезення побутових відходів, визначаються органами місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавчий орган місцевої ради на конкурсних засадах може визначити декількох суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність із збирання та перевезення побутових відходів, на території територіальної громади за територіальним принципом та/або за видами побутових відходів (змішані, великогабаритні, ремонтні, небезпечні).
Згідно із ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Обов'язок споживача укласти договір передбачений п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцем послуги з управління побутовими відходами - адміністратор послуги з управління побутовими відходами, а у разі його відсутності - визначений у встановленому законодавством порядку суб'єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього ж Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).
Згідно із ч. 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме: 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку; 2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).
У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.
Частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Частиною 7 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 цього Закону з урахуванням таких особливостей:
1) виконавець забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуги встановленим нормативам на межі централізованих інженерно-технічних систем постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;
2) до плати виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором не включається плата за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги;
3) технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонти внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги, здійснюються співвласниками чи залученими ними уповноваженими на виконання таких робіт особами за рахунок співвласників.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов'язані укласти договір про управління побутовими відходами з виконавцем послуги з управління побутовими відходами, визначеним у встановленому законодавством порядку.
Між сторонами відсутній письмовий договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами, проте позивачем надаються такі послуги відповідачу, а відповідач, яка зареєстрована за адресою надання позивачем комунальних послуг, їх приймає, що є підставою для виникнення між сторонами цивільних прав і обов'язків.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як зазначається у ст.ст. 530, 610, 629 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 67, 68, 162 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Згідно з п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що остання несвоєчасно сплачувала за спожиті комунальні послуги, внаслідок чого за нею утворилася зазначена заборгованість.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суду не надала, суд вважає за необхідне задовольнити позов повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиті комунальні послуги, яка утворилася станом на 30.07.2025 у розмірі 1892,20 грн.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі - 3028 гривень.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже з урахуванням вказаних норм, ціни позову та факту подання позову через систем «Електронний суд» за подання даної позовної заяви позивач при зверненні до суду повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених ним судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн та поштових витрат, пов'язаних із відправкою позовної заяви з додатками відповідачу у розмірі 80,00 грн, які є витратами, пов'язаними з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду .
При цьому, при зверненні із даним позовом до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн (платіжна інструкція № 9065 від 22.09.2025), а 14.10.2025 від представника позивача до суду надійшла заява про повернення позивачу надмірно сплаченого судового збору.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність повернення КП НМР «ЖКО» суми судового збору, яка була сплачена позивачем у більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд
Позовні вимоги Комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об'єднання» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об'єднання» заборгованість по оплаті за надані послуги з поводження з побутовими відходами у розмірі 1892 гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об'єднання» судові витрати у загальному розмірі 2502 гривні 40 копійок, які складаються з судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду у розмірі 80 гривень 00 копійок.
Повернути Комунальному підприємству Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об'єднання» суму судового збору, яка була сплачена позивачем у більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме у розмірі 605 гривень 60 копійок у справі № 679/1386/25 (провадження № 2/679/949/2025).
Зобов'язати Головне Управління державної казначейської служби України у Хмельницькій області повернути Комунальному підприємству Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об'єднання» (ідентифікаційний код 31345419; місцезнаходження: Хмельницька область, Шепетівський район, м. Нетішин, просп. Незалежності, 31; реквізити рахунку: НОМЕР_2 , МФО 305299 в АТ КБ «Приватбанк») суму судового збору, яка була сплачена позивачем у більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме у розмірі 605 гривень 60 копійок, сплаченого у АТ КБ «Приватбанк», платіжна інструкція № 9065 від 22.09.2025, сплачений за реквізитами: Отримувач: ГУК у Хмельн.обл/Нетішин мтг/22030101, код ЄДРПОУ 37971775, р/р UA288999980313151206000022743, надавач платіжних послуг отримувача Казначейство України).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Комунальне підприємство Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об'єднання», ідентифікаційний код 31345419; місцезнаходження: Хмельницька область, Шепетівський район, м. Нетішин, просп. Незалежності, 31, р/р НОМЕР_3 , р/р НОМЕР_2 , МФО 305299 в АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повне судове рішення складено 12.11.2025.
Суддя О. М. Гавриленко