11.11.2025 Справа №607/21803/25 Провадження №2-а/607/797/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Ромазана В.В.
за участю секретаря Бойко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі, -
Адвокат Семусь Т.А. в інтересах ОСОБА_1 20.10.2025 звернулась в суд із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі, згідно якого просить скасувати постанову №61/1599 від 18.08.2025 (надалі - спірна постанова) у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, а провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю у діях позивача складу даного адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог, сторона позивача зазначила, що 15.10.2025 ОСОБА_1 виявив, що його карткові рахунки заблоковано та звернувся в Тернопільський відділ ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про ознайомлення із документами виконавчого провадження. 17.10.2025 позивач отримав копії документів виконавчого провадження, із яких дізнався, що підставою для його відкриття слугувала постанова про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП №61/1599 від 18.08.2025, згідно якого на позивача накладено адміністративне стягнення за вказаною статтею у виді штрафу у розмірі 25500 грн. Вказав, що він 13.08.2025 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення підстав розшуку, після чого йому стало відомо, що він є порушником військового обов'язку та перебуває у розшуку по причині неприбуття за повісткою до ТЦК та СП у визначений нею строк, стосовно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, у якому ОСОБА_1 надав пояснення, що жодної повістки від відповідача він не отримував. Під час спілкування із представниками відповідача, позивачем було надано електронний військово-обліковий документ із «Резерв+» у якому містяться дані, що позивач заброньований до 26.03.2026. Вважає, що підстави для виклику позивача за повісткою були відсутні та він її не отримував. Також вважає, що відповідач на день складання протоколу про адміністративне правопорушення мав можливість перевірити військово-облікові дані ОСОБА_1 самостійно. Вважає, що відповідачем не доведено, що позивач був належним чином проінформований про необхідність з'явитись на виклик зазначеній у повістці дату і час, визначений відповідачем. Позивач не погоджується із інкримінованим йому правопорушенням, оскільки не отримував жодних сповіщень про наявність оформленого на його ім'я поштового відправлення від працівників «Укрпошта», відтак умислу не виконувати розпорядження відповідача у нього не було. Із наведених вище підстав просить позов задовольнити.
Відповідач відзиву на позов не подавав.
Ухвалою судді від 22.10.2025 року у даній справі відкрито провадження в порядку спрощеного провадження та призначено справу до судового розгляду, із викликом сторін.
У судове засідання представник позивача адвокат Семусь Т.А. не з'явилась, подавши заяву згідно якої просить справу розглядати без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує з пістав викладених у позові та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судові засідання повторно не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), шляхом направлення тексту повістки за його місцезнаходженням, що підтверджується наявним у матеріалах справи звітом про таке відправлення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Однак, явку свого представника відповідач у судове засідання не забезпечив, що, відповідно до частини 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторони позивача, встановив наступне.
13.08.2025 офіцером відділу військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно ОСОБА_1 складено протокол №60/2662 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, йому роз'яснено права, передбачені ст.268 КУпАП, що підтверджено підписом останнього. У складеному протоколі, у графі «пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягується до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 зазначив, що він повітки не отримував, та на даний час працює в ТзОВ «Українська бавовна».
Згідно постанови №61/1599по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 18.08.2025, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 25500 грн.
Як вбачається із спірної постанови, у ній зазначено, що під час звіряння військово-облікових даних, встановлено, що 19.06.2025 гр. ОСОБА_1 відповідно до пункту 30.2 постанови КМ України від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» направлена повістка засобами поштового зв'язку для прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09.00 год. 29.06.2025 для уточнення даних. Відповідно до даних поштового оператора, поштове відправлення повернулось в ТЦК та СП 01.07.2025 з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання особи. Дата відмітки 01.07.2025. ОСОБА_1 на визначену та повідомлену належним чином дату і час та місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з'явився. Будь-яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття у визначеній у повістці) не надав. Абзацом 7 пункту 3 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що громадяни зобов'язані у разі отримання повістки про виклик до територіально центру комплектування та соціальної підтримки зобов'язані з'явитись у зазначеній у ній місце та строк. Частиною 2 статті 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зокрема передбачено, що громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом. Відповідно до пункту 3 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою КМ України №1487 від 30.12.2022) призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення. Однак, всупереч вказаним вимогам, ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк, зазначений у повістці. Таким чином, відповідач вважає, що гр. ОСОБА_1 29.06.2025 здійснив правопорушення, яке вчинене в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №30-3/2014 «Про часткову мобілізацію, який затверджений Законом України від 17.03.2014 №1126-VІІ, що набрав чинності з дня його опублікування в газеті «Голос України» від 18.04.2014 №49 та порушив вимоги абз.7 п.3 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Даних про дату та час отримання означеної постанови позивачем, а також надіслання її особі, остання не містить.
Як вбачається із копії військового квитка серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно копії довідки, виданої 14.10.2025 ТзОВ «Українська бавовна», ОСОБА_3 працює у зазначеному товаристві з 16.06.2025 та має діюче бронювання до 26.03.2026.
Судом із даних, які надано позивачем із додатку військово-облікового документу «Резерв+» встановлено, що ОСОБА_1 уточнив свої військово-облікові дані вчасно та заброньований зазначеним підприємством, до 26.03.2026.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами (стаття 7 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За змістом частини 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 2 ст. 251 КУпАП визначено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 280 КУпАП визначає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються ст. 279-1 279-8 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено частиною першою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 17.03.2014 №303/2014 оголошено часткову мобілізацію та у п. З Указу зазначено, що призов військовозобов'язаних, у тому числі резервістів, та поставку транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України здійснити в обсягах, визначених мобілізаційними планами з урахуванням резерву.
Указом Президента України 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та триває на даний час.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 та Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 оголошено загальну мобілізацію. Відповідно до п. 4 вказаних Указів, призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України. Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами. Згідно п. 5 вказаних Указів, Генеральному штабу Збройних Сил України визначити черговість та обсяги призову військовозобов'язаних, резервістів та транспортних засобів національної економіки в межах загального строку мобілізації. Згідно п. 8 вказаних Указів, Місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку: 1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; 2) здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу. їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України.
Таким чином, вищезазначеними Указами Президента передбачено призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу та виклик громадян, які підлягають призову.
Відповідно до ч. 1-3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зокрема зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно з ч. 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв'язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.
Відповідно до п. 21, 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМ України від 16 травня 2024 року №560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Із спірної постанови вбачається, що позивача було викликано повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 29.06.2025 о 09:00 год., для уточнення військово-облікових даних, яку було направлено останньому поштовим підправленням. Однак, вказане відправлення із повісткою про виклик позивача повернулося в ІНФОРМАЦІЯ_6 01.07.2025 із відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання.
Згідно із п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Крім цього, відповідно до абзацу 2 пункту 56 «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352 (далі - Положення № 352) оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за формою згідно з додатком 17. Повістки громадянам можуть також вручатися безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Водночас, згідно до п. 82 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі- Постанова №270), рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Відповідачем на підтверджння правомірності винесення спірної постанови не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт надіслання повістки відповідачем про виклик позивача на 29.06.2025 на 09.00 год. з метою уточнення військово-облікових даних та її повернення у зв'язку із відсутністю за місцем проживання ОСОБА_1 , а також виконання працівником об'єкта поштового зв'язку самого факту вкладення до абонентської поштової скриньки яка належить позивачу повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК»; докази виконання обов'язку вкладення до абонентської скриньки, що закріплена за адресою позивача повідомлення, на якому зазначена дата такого повідомлення для відліку трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку про те, що адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
При цьому, суд констатує, що позивач заперечує факт належного інформування його щодо прибуття до відповідача, а відповідач належними та допустимими доказами такий факт перед судом не довів, у тому числі факт її надіслання, а відтак, суд вважає, що відсутні підстави вважати про порушення позивачем як військовозобов'язаним правил військового обліку, що визначає склад адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Також, матеріали справи не містять відомостей про те, які саме дані позивачу необхідно було уточнити в ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також про неможливість отримання таких даних із відповідних реєстрів безпосередньо самим відповідачем.
Крім цього, суд зазначає, що позивач має діюче бронювання до 26.03.2026, оскільки працює у ТзОВ «Українська бавовна» з 16.06.2025 та був поданий на бронювання 17.06.2025, тобто до його виклику відповідачем та складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення відповідачем спірної постанови.
Разом з тим, суд зауважує, що згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, в супереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, суб'єкти владних повноважень у цій справі, який виніс оскаржувану постанову не виконав обов'язок доказування правомірності оскаржуваної постанови, оскільки, суду не надав жодних доказів на підставі яких винесено оскаржувану постанову.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На обов'язок та важливість доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 17.07.2019 (справа №295/3099/17).
Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписів статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, в рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач не довів дотримання ним порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності за відсутністю в матеріалах справи доказів направлення та належного сповіщення позивача про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначений день та годину, а відтак відсутні правові підстави для визнання позивача таким, що вчинив адміністративне правопорушення, що є наслідком скасування оскаржуваної постанови № 61/1599 від 18.08.2025, як такої, що не відповідає вимогам КУпАП України, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 слід закрити.
Також, вирішуючи даний спір, суд вважає, що слід поновити строк ОСОБА_1 на звернення в суд із даним позовом, виходячи із такого.
Як свідчать матеріали даної справи, позивачу стало відомо про спірну постанову після ознайомлення його із матеріалами виконавчого провадження та її отримання ним 17.10.2025.
До суду за захистом свої порушених прав позивач звернувся 20.10.2025, тобто в межах визначеного ст. 286 КАС України 10-денного строку.
Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.04.2010 справа Меньшакова проти України (Заява №377/02) пункт 52 Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі право на суд, яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на розгляд спору судом (див., наприклад, рішення у справі Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ).
У справі Мушта проти України (Заява № 8863/06) від 18.11.2010 в пункті 32 Європейський суд з прав людини нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Отже, відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини основною складовою права на суд є право доступу до суду, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання.
Таким чином, строк звернення до суду із даним адміністративним позовом про оскарження спірної постанови, ОСОБА_1 слід поновити. Крім цього, суд зазначає, що відповідачем не подано доказів, які б свідчили, що позивач отримав спірну постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.
Також, суд приходить до висновку, що позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 суму сплаченого ним судового збору при зверненні із адміністративним позовом в суд, у розмірі 484,48 грн..
Керуючись статтями 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк звернення із позовом щодо оскарження спірної постанови
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі, задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 61/1599 від 18 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн, а провадження у справі закрити.
Стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Судове рішення складено 11 листопада 2025 р.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 , місцезнаходження АДРЕСА_2 .
Головуючий суддяВ. В. Ромазан