Справа № 489/6378/25
Провадження №2/485/881/25
Заочне рішення
іменем України
13 листопада 2025 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючий - суддя Соловйов О.В.,
секретар судового засідання Гусарова І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" (далі ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовують тим, що 16 травня 2023 року між ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 635486004 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 8000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності та сплатою процентів за користування кредитом. За договором факторингу від 28 листопада 2018 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (з урахуванням додаткових угод) відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ "Таліон Плюс", яке у свою чергу відступило право вимоги ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" за договором факторингу №10/1024-01 від 10 жовтня 2024 року. У подальшому, 04 червня 2025 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" укладено договір факторингу №04/06/25-Ю відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором в сумі 38532,25 грн.
Посилаючись на те, що відповідач не виконав зобов'язання за кредитним договором, кредитні кошти у визначені строки не повернув, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість на свою користь та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача ОСОБА_2 разом з позовом просила здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи заперечень не мають.
Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації та через оголошення опубліковане на офіційному веб-сайті суду на порталі Судова влада України. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов не надійшов.
За наявності умов, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 16 травня 2023 року між ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 635486004 (далі - Договір).
Відповідно до п. 2.1. Договору кредитодваець зобов'язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії на суму 8000,00 грн. на умовах строковості, зворотності платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов зазначених в Договорі.
Згідно з п.2.3 Договору, кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 8000,00 грн одразу після укладення договору, який має бути повернутий до 15 червня 2023 року.
Відповідно до Розділу 3 кредитного договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу.
Відповідно до п. 4.7 Договору, кредитодавець в якості суб'єкта первинного фінансового моніторингу до укладення договору та встановлення ділових відносин, серед іншого, здійснив заходи належної перевірки особи позичальника, в тому числі позичальнику запропоновано здійснити ідентифікацію технічними засобами, що використовуються кредитодавцем. Верифікація позичальника здійснена шляхом отримання інформації про позичальника з офіційного та/або надійного джерела, а саме наступним способом: "спосіб верифікації - Договір покладання з АТ КБ "Приватбанк"; дата отримання інформації 23.09.2022; ідентифікатор для перевірки сесії передачі інформації 3f3b3600-24cf-448e-be8b-28c1ae58dd55.
За змістом п. 4.10.6 Договору, позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами Оферти надав згоду (акцепт) шляхом направлення повідомлення кредитодавцю, яке підписано відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", а саме: шляхом введення у спеціальному полі під офертою, яка містить усі істотні умови договору, одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам п.3 ч.1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" та натиснення іконки "відправити/підписати".
Пунктом 8.1. Договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом.
Відповідно до п. 8.2. Договору процентні ставки є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за договором та загальна вартість кредиту залежить від обраної моделі поведінки позичальника.
Відповідно до п. 8.3. Договору протягом дисконтного періоду кредитування зобов"язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом визначають наступним чином:
8.3.1. за період від дати видачі кредиту до 15 червня 2023 року (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 295,650 % річних, що на день укладення договору становить 0,810 % від суми кредиту за кожний день користування ним (дисконтна процентна ставка);
8.3.2. у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. договору дії щодо продовження дисконетного періоду (ініціює пролонгацію) один або кілька разів, за період з наступного дня після 15 червня 2023 року проценти нараховуються за ставкою 653,030 % річних, що на день укладення договору становить 1,790 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним (індивідуальна процентна ставка).
Зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,700 % річних, що на день укладення договору становить 2,980 % в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним ( пункт 8.4. Договору).
Згідно п.12.4. Договору, Сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання Позичальник зобов'язаний сплачувати на користь Кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,700 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п.14.12. Договору, цей Договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.
Відповідно до п.7.3 Договору, проценти за договором сплачуються в наступному порядку:
- протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору (п.п. 7.3.1);
- після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно (п.п. 7.3.2).
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV29NВ4, що також підтверджується довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" (а.с. 12).
Отже, Договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" прирівнюється до письмової форми.
Разом з укладанням кредитного договору відповідачем було підписано заявку на отримання грошових коштів в кредит від 16 травня 2023 року (а.с. 20), паспорт споживчого кредиту продукту "СМАРТ" до договору №635486004 від 16 травня 2023 року (а.с.30-31).
Згідно платіжного доручення від 16 травня 2023 року ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" перерахувало відповідачу 8000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с.9).
Виконання ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" своїх обов'язків щодо перерахування коштів за кредитним договором також підтверджується інформацією АТ КБ "Приватбанк" з доданою випискою по рахунку, з яких вбачається що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , яка за період 16.05.2023-21.05.2023 містить зарахування на суму 8000,00 грн (а.с. 127-128).
28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" укладено договір факторингу № 28/1118-01 (строк дії якого продовжувався укладенням між сторонами додаткових угод №19 від 28 листопада 2019 року до 31 грудня 2020 року; №26 від 31 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року; №27 від 31 грудня 2021 року до 31 грудня 2022 року; №31 від 31 грудня 2022 року до 31 грудня 2023 року; №32 від 31 грудня 2023 року до 31 грудня 2024 року) (а.с.70-83), відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №635486004 від 16 травня 2023 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 254 від 17 жовтня 2023 року (а.с. 131-133).
10 жовтня 2024 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" було укладено договір факторингу № 10/1024-01, відповідно до умов якого ТОВ "Таліон Плюс" відступило ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" право грошової вимоги до боржників (а.с.65-69).
В наступному, 04 червня 2025 року між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" було укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю (а.с.61-63).
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року, до позивача перейшло право грошової вимоги в сумі 38532,25 грн, з яких 7999,12 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 30533,13 грн сума заборгованості за відсотками (а.с.59-60).
Згідно наданих позивачем розрахунків заборгованості за вище вказаним кредитним договором вбачається, що відповідач зобов"язання за договором не виконав, після відступлення права грошової вимоги платежів для погашення існуючої заборгованості не здійснював (а.с. 47-51).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 526, 612, 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору №635486004 від 16 травня 2023 року та отримання кредитних коштів. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Наданий договір відступлення прав вимоги підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги, які належали ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за вище вказаним кредитним договором, до позивача у справі.
Відповідач не довів належного виконання зобов"язань за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростувала, відзив на позов не надав.
Ураховуючи вищенаведене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що відповідач порушив умови договору, на час ухвалення рішення позивачу за відступлення права вимоги борг не сплатив, за таких обставин вимоги позивача обґрунтовані та наявні законні підстави для їх задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.
За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (а.с. 94).
Таким чином, у зв"язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Також, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов"язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні Європейського суду «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
В той же час при оцінці розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, суд застосовує ряд критеріїв дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність, а також складність справи, значення справи для сторін і т.п.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зробив висновки про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі її витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права встановить, що розмір гонорару є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним згідно ціни позову.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору № 05/06/25-01 про надання правничої допомоги від 05 червня 2025 року укладеного між ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" та адвокатським бюро "Тараненко та партнери" та Додатку № 1 до договору протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року (а.с. 45-46), додаткової угоди № 25770781189 від 05 червня 2025 року до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року (а.с. 44); копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Тараненко А.І. (а.с. 42), акт прийому-передачі наданих послуг від 25 червня 2025 року загальною вартістю на 7000,00 грн, а саме: складання позовної заяви (2 год.) 5000,00 грн, вивчення матеріалів справи (2 год.) 1000,00 грн, підготовка адвокатського запиту (1 год) 500,00 грн та підготовка та подача клопотання (1 год) 500,00 грн (а.с. 43).
Суд бере до уваги, що позовні вимоги ґрунтуються на праві грошової вимоги, що виникло з правочину, укладеного у письмовій формі. За своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною. Представництво інтересів позивача у справі здійснювалось в порядку самопредставництва юридичної особи, а розгляд справи здійснено судом оперативно в одному судовому засіданні без учасників справи.
Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 7000,00 грн є необґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат (обсяг юридичної та технічної роботи, пов'язаної з розглядом справи у суді та її доцільністю).
Таким чином, беручи до уваги обсяг та зміст позовних вимог, складність справи, обсяг виконаних представником позивача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу в межах суми понесених ним витрат в розмірі 3000,00 грн, оскільки, такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" (ЄДРПОУ 43541163, адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4 А, офіс 10) заборгованість за кредитним договором № 635486004 від 16 травня 2023 року в сумі 38532,25 грн (тридцять вісім тисяч п"ятсот тридцять дві грн 25 к.), з яких: 7999,12 грн - заборгованість по кредиту, 30533,13 грн - заборгованість за відсотками; а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 к.) та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі грн 00 к.).
У стягненні решти витрат на правову допомогу позивачу відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 13 листопада 2025 року.
Суддя О. В. Соловйов