Справа № 473/3302/25
іменем України
"11" листопада 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Вуїва О.В.,
за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому вказував, що 12 червня 1999 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Вознесенського міського управління юстиції Миколаївської області між ним та відповідачкою було зареєстровано шлюб, актовий запис №106.
Проте сімейні відносини не склалися та фактично припинені. Сторони понад двох років не підтримують сімейних стосунків. Позивач у позові зазначав, що на примирення він не згодний, спору щодо поділу спільного майна подружжя немає. У зв'язку з цим позивач вважав неможливим збереження шлюбу та просив про його розірвання.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, проте в позові просив розглядати справу без його участі.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки з позову вбачається, що позивач не заперечував проти такого порядку розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема, суд встановив, що 12 червня 1999 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Вознесенського міського управління юстиції Миколаївської області між сторонами було зареєстровано шлюб, актовий запис №106.
Проте сімейні відносини між позивачем та відповідачкою не склалися та припинені. Сторони належним чином не виявили бажання зберегти сім'ю. Позивач наполягає на розірванні шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За таких обставин, враховуючи відносини між позивачем та відповідачкою, відсутність у них спільного бажання досягти примирення, суд вважає, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, що мають істотне значення, і шлюб між сторонами відповідно до вимог ч. 3 ст. 105, ст. 112 Сімейного кодексу України має бути розірвано.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -- задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 12 червня 1999 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Вознесенського міського управління юстиції Миколаївської області, актовий запис №106 - розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: О.В. Вуїв