Справа №464/5510/25
пр № 2/464/2436/25
13 листопада 2025 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова у складі судді Шашуріної Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 464/5510/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
Адвокат Квак В.М., від імені та в інтересах позивача, через підсистему «Електронний суд», звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить:
визнати за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 113.3 кв. м з коморами в підвалі площами 8 кв.м та 12.3 кв.м.;
визнати за позивачем право власності на ? частину земельної ділянки для обслуговування будівель по АДРЕСА_2 , що складає 0,106 га (кадастровий номер 2610200000:09:001:0104);
у власності відповідача залишити: ? частину будинку АДРЕСА_2 ; ? частину земельної ділянки, що складає 0.106 га, для обслуговування будівель по АДРЕСА_2 та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1120 га по АДРЕСА_2 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 серпня 2025 року таку передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.
Ухвалою судді від 14 серпня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді від 20 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою судді від 29 вересня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.
09.10.2025 року учасниками справи подано спільну заяву про затвердження мирової угоди, зі змісту якої сторони підтверджують, що даною мировою угодою спір, який є предметом розгляду у справі № 464/5510/25 вирішено повністю. В порядку поділу майна подружжя в межах даної судової справи: до ОСОБА_1 переходять право власності на квартиру АДРЕСА_1 та право власності на 1/2 частину земельної ділянки для обслуговування будівель по АДРЕСА_2 , що складає 0,106 га (кадастровий номер 2610200000:09:001:0104), до ОСОБА_2 переходять 1/2 частина будинку по АДРЕСА_2 , 1/2 частина земельної ділянки для обслуговування будівель по АДРЕСА_2 , що складає 0,106 га (кадастровий номер 2610200000:09:001:0104), земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1120 га по АДРЕСА_2 . Протягом 5 днів з моменту затвердження мирової угоди ОСОБА_1 зобов'язана сплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі еквівалентному 15000 доларів США.
Сторони в судове засідання 11.11.2025 року не з'явилися, представники сторін подали суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, просять затвердити умови мирової угоди.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Одним із способів врегулювання спору між сторонами судової справи є укладення мирової угоди.
Згідно з ч.7 ст.49 ЦПК України сторони можуть примиритися на будь-якій стадії судового процесу.
Мирова угода - це угода сторін, в якій вони викладають прийнятний для них варіант вирішення судової справи, розподіляють спірні права та обов'язки, або відмовляються від таких шляхом досягнення компромісу. Метою такої угоди є врегулювання спору між самими сторонами, а її умови стосуються лише прав та обов'язків сторін і предмета спору.
Відповідно до частини першої статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:
1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або
2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч.5 ст. 207 ЦПК України).
Аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що укладення мирової угоди є одним із законодавчо встановлених способів примирення сторін, який досягається шляхом подання сторонами спільної заяви із зазначенням взаємних поступок, що стосуються спірних правовідносин.
При цьому, подання сторонами заяви про досягнення примирення шляхом укладання мирової угоди не є для суду безумовною підставою для її затвердження, оскільки обов'язком суду є перевірка умов запропонованої сторонами мирової угоди на предмет її виконуваності, дотримання сторонами меж спірних правовідносин, а також щодо порушення прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Судом встановлено, що сторони уклали шлюб 28 лютого 1998 року, який розірвано 08 серпня 2023 року.
Як унормовано ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
За приписами ч.1 ст.61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (частина перша статті 190 ЦК України).
Сторони просять визнати спільним майном подружжя:
квартиру АДРЕСА_1 ,
земельну ділянку для обслуговування будівель по АДРЕСА_2 , що складає 0,2120 га (кадастровий номер 2610200000:09:001:0104),
1/2 частину будинку по АДРЕСА_2 ,
земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1120 га по АДРЕСА_2 .
Проте, судом встановлено, що земельну ділянку для обслуговування будівель по АДРЕСА_2 , що складає 0,2120 га (кадастровий номер 2610200000:09:001:0104) відповідачем ОСОБА_2 набуто 02 грудня 1996 року, тобто до укладення шлюбу з позивачкою, 1/2 частину будинку по АДРЕСА_2 відповідачем ОСОБА_2 набуто 07.03.2024 року, тобто до укладення шлюбу з позивачкою, що унеможливлює визнання такого нерухомого майна об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Щодо земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1120 га по АДРЕСА_2 то суду взагалі не надано жодних правовстановлюючих документів щодо неї та доказів права власності на неї відповідача ОСОБА_2 .
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що укладена сторонами мирова угода порушує вимоги чинного законодавства, а тому в затвердженні мирової угоди необхідно відмовити та продовжити розгляд у даній справі.
Керуючись ст.ст.49, 207, 258-261, 353 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви сторін про затвердження мирової угоди відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 13 листопада 2023 року.
Суддя Галина ШАШУРІНА