Справа № 464/4012/25
пр.№ 2/464/1890/25
12.11.2025 року
Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Бойко О.М.,
секретаря судового засідання Білінської К-М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 00-9628026 від 15.02.2024 р. у розмірі 45 832 грн. 50 коп., з яких: 6 930 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту; 38 902 грн. 50 коп. - заборгованість за відсотками, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 15.02.2024 р. року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс кредит» та відповідачем було укладено кредитний договір № 00-9628026 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Вказаний договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового персонального ідентифікатора - 55944. Вказаний одноразовий персональний ідентифікатор введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі, натискання кнопки «Так» та є підписанням договору. Відразу після вчинених дій, товариством перераховано грошові кошти в сумі 6 300 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 , що належить відповідачу, таким чином, кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі. Відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені договором терміни, а також виконати інші свої зобов'язання згідно цього договору, однак вказаних зобов'язань не виконав. Між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9628026 від 15.02.2024 р. у розмірі 45 832 грн. 50 коп., з яких: 6 930 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту; 38 902 грн. 50 коп. - заборгованість за відсотками. Оскільки відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, заборгованість не сплачує, тому просить позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, відзив на позов не подав, а тому відповідно до ст.280 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглядати справу заочно у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис з одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. А належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата відсотків за користування кредитними коштами у строки, в розмірі та в валюті, визначеними в кредитному договорі.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тобто зобов'язання за кредитним договором припиняється лише виконанням, проведеним відповідно до умов договору, а саме: поверненням кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом у строки, в розмірі та валюті, передбаченими в Кредитному договорі.
Статтею 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строки, встановлені договорами.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що 15.02.2024 р. року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00-9628026. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового персонального ідентифікатора, який введено відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.
Відповідно до умов кредитного договору кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 6 300 грн. На виконання вказаних умов договору 15.02.2024 року ТОВ «Макс кредит» перерахувало грошові кошти в сумі 6 300 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 , що належить відповідачу ОСОБА_1 .
Зідно із інформацією наданою АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали про витребування доказів, на ім'я ОСОБА_1 було емітовано банківську карту за № НОМЕР_1 та наявні відомості про зарахування на картковий рахунок за період 15.02.2024 р. по 20.02.2024 р. грошових коштів в сумі 8 350 грн.
Відповідно до п.1.3. кредитного договору № 00-9628026 кредит надається строком на 360 днів, строком до 09.02.2025 року. Також умовами договору сторонами обумовлено однаразове нарахування комісії - 630 грн., а також погоджено нарахування та сплату відсотків за користування кредитом (п.п.1.6, 1.7 договору).
21.10.2024 року між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9628026 від 15.02.2024 р. у розмірі 45 832, 50 грн. 50 коп., з яких: 6 930 грн. - заборгованість кредитом; 38 902 грн. 50 коп. - заборгованість за відсотками.
Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Враховуючи наведені обставини, а також невиконання відповідачем зобов'язань за договором кредиту, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у розмірі 19 741 грн. 50 коп., з яких : 9 185 грн. - заборгованість за кредитом; 10 556 грн. 50 коп. - заборгованість з відсотків.
Будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження належного виконання умов договору та відсутності заборгованості відповідачем суду не надано.
Відповідно до положень ст.133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі ч. 1 ст.137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Зокрема, ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судом встановлено, що правнича допомога Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» надавалась адвокатом Тараненком А.І. на підставі договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025 року.
Таким чином, з врахуванням виконаної адвокатом роботи, враховуючи категорію справи, обсяги виконаної роботи, а також враховуючи принципи пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн., який буде справедливим та пропорційним до розміру задоволених позовних вимог.
Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (адреса місця знаходження: м.Київ, Харківське шосе, 19 офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 00-9628026 від 15.02.2024 р. у розмірі 45 832 грн. 50 коп. та судові витрати: судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя Бойко О.М.