Справа № 445/2459/25
провадження № 2/445/1318/25
(заочне)
12 листопада 2025 року
Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бакаїм М. В.
секретаря судового засідання Назар С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Золочеві Львівської області, цивільну справу за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
30.09.2025 року адвокат Ляр Дмитро Юрійович, звернувся до суду в інтересах Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТ БАНК» код ЄДРПОУ 14360570 та просить суд ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТ БАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.11.2024 р. в розмірі 42 107,89 гривень та судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.11.2024 року відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту. 20.11.2024 року відповідач підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови:
- тип кредиту та розмір кредитного ліміту відновлювальна кредитна лінія до 200 000, 00 грн.;
- тип кредитної карти картка «Універсальна»;
- строк кредитування 12 місяців з пролонгацією 12 місяців;
- процентна ставка 42,0 % річних;
- кількість та розмір платежів, періодичність сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного;
- розмір мінімального обов'язкового платежу 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно, або 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно у разі прострочення, починаючи з другого місяця прострочення;
- проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60 %.
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано у системі самообслуговування «Приват24» за допомогою ОТР-пароля, про що зазначено у полі підпис клієнта із позначкою дати та часу, що відповідає вимогам постанови НБУ від 13.12.2019 року №151 « Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент кредитну картку НОМЕР_1 , строк дії 12/28, тип Універсальна.
Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, однак згодом припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.
У зв'язку із зазначеним порушенням зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 17.09.2025 року має заборгованість у розмірі 42 107,89 грн., яка складається з:
- 33 277,21 грн. заборгованість за тілом кредиту,
- 8 830,68 грн. заборгованість за простроченими відсотками.
Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 01.10.2025 року відкрито спрощене провадження у справі та призначено судовий розгляд.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. Про дату, час і місце судового засідання повідомлено належним чином.
За одночасного існування умов, визначених ч. 1ст. 280 ЦПК України, судом було ухвалено проводити заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту. 20.11.2024 року відповідач підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови:
- тип кредиту та розмір кредитного ліміту відновлювальна кредитна лінія до 200 000, 00 грн.;
- тип кредитної карти картка «Універсальна»;
- строк кредитування 12 місяців з пролонгацією 12 місяців;
- процентна ставка 42,0 % річних;
- кількість та розмір платежів, періодичність сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного;
- розмір мінімального обов'язкового платежу 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно, або 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно у разі прострочення, починаючи з другого місяця прострочення;
- проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60 %.
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано у системі самообслуговування «Приват24» за допомогою ОТР-пароля, про що зазначено у полі підпис клієнта із позначкою дати та часу, що відповідає вимогам постанови НБУ від 13.12.2019 року №151 « Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України» (арк.спр. 14,15).
На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент кредитну картку НОМЕР_1 , строк дії 12/28, тип Універсальна.
Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, однак згодом припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документу.
За змістом ст. 6 вказаного Закону, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 статті 8 вказаного Закону, юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документу як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
При цьому, абз. 2 частини другої статті 639 ЦК України встановлено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно ч.1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У силу частини першої статті 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частинами 1, 3 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання
У зв'язку із зазначеним порушенням зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач ОСОБА_1 станом на 17.09.2025 року має заборгованість у розмірі 42 107,89 грн., яка складається з:
- 33 277,21 грн. заборгованість за тілом кредиту,
- 8 830,68 грн. заборгованість за простроченими відсотками.
Таким чином, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 42 107,89 грн.
Питання про розподіл судових витрат вирішити відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 82, 142, 263, 265, 268, 273, 354, ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг від 20.11.2024 року у розмірі 42 107,21 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду або через Золочівський районний суд Львівської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 12.11.2025 року.
Суддя М.В. Бакаїм