Справа №461/7634/25
Провадження №3/461/2672/25
12 листопада 2025 року м. Львів
Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., за участю секретаря судового засідання Штогрина В.-Н.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 , -
за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
02.09.2025 року о 20 год. 42 хв. за адресою: м. Львів, просп. Чорновола, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Tesla Model S, н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом, чим порушив вимоги п 2.1.а. Правил дорожнього руху. Правопорушення було вчинено повторно протягом року.
ОСОБА_1 в судове засідання 23.09.2025 року не з'явився. Належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи шляхом скерування смс-повідомлення, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у Viber від 15.09.2025 року. 23.09.2025 року ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення у зв'язку із перебуванням останнього на лікарняному та надання часу для укладення договору про надання правничої допомоги. Документів, які б підтверджували перебування ОСОБА_1 на лікарняному суду надано не було.
03.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи.
ОСОБА_1 з матеріалами справи був ознайомлений, що стверджується розпискою останнього про таке ознайомлення від 03.10.2025 року.
У судове засідання 22.10.2025 року ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування смс-повідомлення, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у Viber від 24.09.2025 року. Клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи у його відсутності суду не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив.
У судове засідання 12.11.2025 року ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування смс-повідомлення, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у Viber від 22.10.2025 року.
12.11.2025 року до суду подано клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Кутаса А.В., про відкладення судового засідання у зв'язку із ознайомленням з матеріалами справи. Справа про адміністративне правопорушення призначена до розгляду о 15 год. 00 хв. 12.11.2025 року. Клопотання адвоката про відкладення судового засідання надійшло до канцелярії суду о 15 год. 22 хв. 12.11.2025 року, тобто подано до суду несвоєчасно.
Враховуючи те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, неодноразово не з'явилася в судове засідання, доказів поважності причин неявки суду не надала, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 з матеріалами справи був ознайомлений, а також зважаючи на те, що клопотання адвоката Кутаса А.В. про відкладення судового засідання було подане ним несвоєчасно, суд не вбачає підстав для задоволення такого клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із ознайомленням з матеріалами справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, та те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не з'явилася в судове засідання, обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, беручи до уваги вжиття судом вичерпних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і забезпечення її участі у розгляді справи, суд вважає, за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.2.1а ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до п.2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.
Згідно ч.ч. 2-4 ст. 126 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Частиною 5 ст. 126 КУпАП відповідальність передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, стверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 441795 від 02.09.2025 року;
-довідкою інспектора ВАП УПП у Львівській області Попович Х. від 03.09.2025 року, з якої вбачається, що згідно інформаційного порталу Національної поліції України, підсистеми «Пошук посвідчення водія», ОСОБА_1 отримав 23.06.2021 року посвідчення водія серія НОМЕР_2 , статус якого «анулюв.вид.вперше»;
-довідкою інспектора ВАП УПП у Львівській області Попович Х. від 03.09.2025 року, з якої вбачається, що згідно з інформаційного порталу Національної поліції України ОСОБА_1 11.06.2025 року притягався УПП у Львівській області до адміністративної відповідальності за скоєння 11.06.2025 року правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 гривень;
-постановою ЕНА № 5632762 від 02.09.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП доведена повністю.
Згідно з ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, його особу, ступінь вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки згідно з довідкою інспектора ВАП УПП у Львівській області Попович Х. від 03.09.2025 року відсутні відомості щодо зареєстрованих на території України транспортних засобів за ОСОБА_1 .
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.126, 221, 275-280, 283-287 КУПАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'яти років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ДСА України 605 грн. 60 коп. судового збору.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя В.Є. Радченко