Дата документу 10.11.2025
Справа № 337/4354/25
Провадження № 2/334/4031/25
10 листопада 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» про скасування заборони на відчуження нерухомого майна,
за участю представника позивача адвоката Мосіної О.В.,
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та АТ «ОЩАДБАНК», в якому просить скасувати обтяження - заборону на нерухоме майно - житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване 27.07.1992 Другою запорізькою державною нотаріальною конторою, документи подані для державної реєстрації: договір застав, серія та номер б/н, виданий 22.07.1992 (27.07.1992), видавник: Державний Ощадний банк України № 5991, реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна: 52097669.
Позов обґрунтовує тим, що він є власником спірного житлового будинку. 10.06.2025 він отримав інформаційну довідку з ДРРП, з якої стало відомо, що на житловий будинок внесено обтяження: реєстраційний номер: 52097669 вид обтяження: заборона на нерухоме майно, підстава обтяження: договір застава, серія та номер бн, виданий 22.07.1992, видавник: Державний Ощадний банк України № 5991. Відомості про суб'єктів обтяження: особа, майно/права якої обтяжуються : ОСОБА_2 . Відомості про реєстрацію до поновлення/перенесення: Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 12841890, 08.08.2012. Додаткові відомості про обтяження: дана заборона накладена 08.08.2012 р. в зв'язку видаленням помилково накладених заборон від 27.07.1992р., за реєстровим № 2116440, № 2116446. У 1989 році в м. Запоріжжі переглядались розміри земельних ділянок, на яких були розташовані будинки громадян, і в деяких власників будинку частково було вилучено із користування частини земельних ділянок. Тому у спадкодавця ОСОБА_3 було вилучено частину земельної ділянки у розмірі 0,06 га під забудову іншого будинку. Рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м. Запоріжжя від 09 листопада 1989 р. № 270/19 про виділення земельної ділянки під будівництво жилого будинку по АДРЕСА_2 кінноти між будинками АДРЕСА_1 і АДРЕСА_3 , яким дозволено будівництво жилого будинку між будинками АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 кінноти на ділянці 0,06 га гр. ОСОБА_2 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . Таким чином, помилково вдруге була присвоєна почтова адреса земельній ділянці площею 0,06 га, яка була виділена ОСОБА_2 , під назвою « АДРЕСА_2 » внаслідок чого в м. Запоріжжі з'явились дві поштові адреси з однаковими назвами, які належали різним людям, власнику ОСОБА_3 на будинок за адресою: АДРЕСА_2 , та користувачу земельної ділянки ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . У повідомленні про надання позики від 22 липня 1992 року зазначено, що Ленінським відділенням Ощадбанку № 5991 ОСОБА_2 видана позика в сумі 200 000 руб., строком на 25 років на будівництво/капітальний ремонт/ житлового будинку, на ділянці відведеної по АДРЕСА_2 кінноти між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 та присвоєно номер будинку АДРЕСА_1 . На підставі зазначеного повідомлення нотаріусом Другої Запорізької держаної нотаріальної контори була винесена 27.07.1992 заборона, відповідно до якої накладено заборону відчуження будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_2 , до повного погашення позики ОСОБА_2 , яка була зареєстрована у реєстрі за № 152. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19.01.1999 по справі № 2-1/99 було задоволено позов прокурора Ленінського району м. Запоріжжя в інтересах ОСОБА_3 до Ленінського райвиконкому м. Запоріжжя, КСП «Дніпрогес», 3-я особа ОСОБА_2 про скасування незаконного рішення та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, яким скасовано накази по радгоспу «Дніпроеєс» № 282 від 08.09.1989 і № 116 від 02.04.1990, а також постановлене на їх підставі Рішення № 270-19 від 09.11.1989 про виділення ОСОБА_2 земельної ділянки під будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2 , розміром 0,06 га. Усунуто перешкоди в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 розміром 0,115 га. Рішенням Ленінського райсуду м. Запоріжжя від 03 травня 2001 року по справі № 2-11/2001 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 , розміром 0,115 га. Зобов'язано ОСОБА_2 за рахунок власних коштів, засипати котлован, вивезти будівельні матеріали та будівельний сміття із земельної ділянки, розташованої між будинками АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 . Ані Позивач, ані ОСОБА_3 , яка була на той час власницею, не мали та не мають жодних зобов'язань перед AT «Ощадбанк». Зазначене обтяження порушує право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений можливості у повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.
Представник відповідача АТ «ОЩАДБАНК» адвокат Дем'янов І.Ю. подав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову до АТ «ОЩАДБАНК». Зазначив, що позивач не є належним відповідачем у справі, оскільки спірний житловий будинок в заставі Банку не перебуває, інформація щодо кредитної заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ОЩАДБАНК» відсутня. Отже позивачем не наведено доказів, які б свідчили про існування перешкод щодо реалізації ним права розпорядження власністю (нерухомим майном) та не наведено доказів, які б вказували на вину Банку в реалізації позивачем своїх прав, а отже визначення AT «ОЩАДБАНК» відповідачем у даній справі є необґрунтованим та помилковим.
Відповідач ОСОБА_2 відзив на позов не подав.
Ухвалою про відкриття провадження у справі від 22.09.2025 відкрите провадження у справі, призначено розгляд справи в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання. Ухвалою про призначення судового розгляду від 15.10.2025 було закрите підготовчепровадження та справа призначена до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились. Повідомлялись належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки не повідомили.
Представник позивача адвокат Мосіна О.В. позов та обставини, якими він обґрунтований, підтримала.
Представники відповідача АТ «ОЩАДБАНК» адвокат Дем'янов І.Ю. в судове засідання не з'явився. У відзиві просив розглянути справу без його участі.
Заслухавши представника позивача, дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 20.10.2023, реєстровий № 633, витягом з ДРРП від 12.10.2023 № 350192918 та інформаційною довідкою з ДРРП від 10.06.2025 № 430660527.
Відповідно до інформаційної довідки з ДРРП від 10.06.2025 № 430660527 на спірний житловий будинок 08.08.2012 зареєстроване обтяження № 52097669 - заборона на нерухоме майно. Підстава обтяження: договір застава, серія та номер бн, виданий 22.07.1992, видавник: Державний Ощадний банк України № 5991. Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 . Додаткові відомості про обтяження: дана заборона накладена 08.08.2012 у зв'язку з видаленням помилково накладених заборон від 27.07.1992 за реєстровим № 2116440, № 2116446.
Колишнім власником спірного житлового будинку була спадкодавець ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Договором дарування від 21.07.1984, реєстровий № 2-2766.
Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів від 09.11.1989 № 270/19 «Про виділення земельної ділянки під будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2 між будинками АДРЕСА_5 » дозволено будівництво жилого будинку між будинками АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 на ділянці 06 га. гр. ОСОБА_2 .
На підставі наказу по радгоспу «ДНІПРОГЕС» від 08.09.1989 № 282 ОСОБА_2 виділена земельна ділянка 0,06 га. під забудову індивідуального будинку по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 19.01.1999 у справі № 2-1/99 скасований наказ по радгоспу «ДНІПРОГЕС» від 08.09.1989 № 282 та постановлене на його підставі Рішення Ленінського райвиконкому м. Запоріжжя від 09.11.1989 № 270/19 про виділення земельної ділянки під будівництво житлового будинку ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3 у розмірі 0,06 га. Усунуті перешкоди в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 площею 0,115 га.
Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 03.05.2001 у справі № 2-11/2001 усунуті перешкоди в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 площею 0,115 га. Зобов'язано ОСОБА_2 за рахунок власних коштів засипати котлован, вивезти будівельні матеріали та будівельний мусор з земельної ділянки, розташованої між будинками АДРЕСА_6 та АДРЕСА_2 .
22.07.1992 ОСОБА_2 Ленінським відділенням Ощадбанку № 5991 була видана позика в сумі 200 000 карбованців строком на 25 років для будівництва (капітального ремонту) житлового будинку на виділеній ділянці по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , та якому присвоєний АДРЕСА_1 , що підтверджується повідомленням про надання позики.
27.07.1992 державним нотаріусом Другої Запорізької державної нотаріальної контори Банковською Ю.В. на підставі вищевказаного повідомлення про надання позики накладена заборона відчуження будинку, розташованого у АДРЕСА_2 , що підтверджується вказаною забороною від 22.07.1992, реєстровий № 152.
У листі Запорізького обласного державного нотаріального архіву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 16.07.2025 № 913/01-17 зазначено, що у справі № 551 «Реєстр № 03-04 Другої Запорізької державної нотаріальної контори для реєстрації заборон відчуження жилих будинків (частин будинків), квартир у багатоповерховому будинку житлово- будівельного кооперативу індивідуальних забудовників, а також арештів ( заборони), накладених на будинки судовими та слідчими органами на 1990 рік -1997 рік», за період з 04 січня 1990 року по 14 квітня 1997 року: на сторінці 26 прописано: Номер нотаріальної дії-152; Найменування банку - «Сбербанк 5991 гор. Запорожья» (згідно реєстру)»; Дата одержання повідомлення - 27 липня 1992 року, є відмітка олівцем 15337 та 15342; Дата накладання заборони - 27 липня 1992 року; Прізвище, ім'я, по батькові особи яка одержала позичку або яка заставила жилий будинок - « ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 (згідно реєстру). Відмітка про зняття заборони не прописана. У справі № 2 (№ 03-5) «Алфавітна книга обліку заборони відчуження жилих будинків і арештів, накладених на жилі будинки літ. Л по Я» на сторінці № 50 прописано: Прізвище, ім'я, по батькові власника будинку - « ОСОБА_4 »; Номер за реєстром - 152, є відмітка олівцем 15342; Відмітка про зняття заборони або арешту- «жилой дом по ул. Червонной кинноты дом. «18-А»,( ссуда - 200 000 руб.-с/б 1991). Відмітка про зняття заборони не прописана. У справі «Листування про накладення та зняття арештів і заборон на жилі будинки та інше нерухоме майно» за період з 17 січня 1992 року по 29 грудня 1992 року на сторінках № 99-102, зберігається Заборона від 27 липня 1992 року Другої Запорізької державної нотаріальної контори про видачу ОСОБА_2 позички для будівництва жилого будинку в сумі двісті тисяч рублів, в АДРЕСА_2 , зареєстровано в реєстрі за № 152, витяги про реєстрацію вилучення запису з Єдиного реєстру заборон Другої Запорізької державної нотаріальної контори від 08 серпня 2012 року № 37278825, № 37278952, лист приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Чепкової О.В. про внесення виправлення в Єдиний реєстр заборон від 07 серпня 2012 року за № 127/0116.
Частиною першою та другою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 17 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 391 ЦК України).
Судом встановлено, що з позивач ОСОБА_1 з 20.10.2023 є власником спірного житлового будинку.
Попереднім власником спірного житлового будинку з 21.07.1984 до 19.10.2023 була спадкодавець ОСОБА_3 .
27.07.1992 державним нотаріусом Банковською Ю.В. накладена заборона відчуження будинку, розташованого у АДРЕСА_2 , на підставі повідомленням Ленінського відділення Ощадбанку № 5991 від 22.07.1992 про надання позики ОСОБА_2 у сумі 200 000 карбованців строком на 25 років для будівництва (капітального ремонту) житлового будинку на виділеній ділянці по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , та якому присвоєний АДРЕСА_1 . Вказана заборона внесена до ДРРП 08.08.2012 за № 52097669.
Суб'єктом обтяження є позичальник ОСОБА_2 .
Таким чином обтяження було накладене на спірний житловий будинок, власником якого на той час була ОСОБА_3 , а не позичальник ОСОБА_2 , майно якого було обтяжене.
Отже накладення обтяження на спірний житловий будинок, власником якого була ОСОБА_3 відбулось за відсутності правових підстав.
Суд дійшов висновку про відсутність підстав для обтяження спірного житлового будинку, власником якого в теперішній час є позивач.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити повністю та скасувати обтяження - заборону на нерухоме майно житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване 27.07.1992 Другою запорізькою державною нотаріальною конторою на підставі договору застави № б/н від 22.07.1992, видавник Державний Ощадний банк України № 5991, номер запису про обтяження: 52097669.
Суд відхиляє аргументи відповідача АТ «ОЩАДБАНК» про те, що він не є належним відповідачем у цій справі, оскільки оспорюване обтяження було накладене саме в його інтересах, що підтверджується інформаційною довідкою з ДРРП від 10.06.2025 № 430660527, повідомленням про надання позики від 22.07.1992, забороною від 22.07.1992, реєстровий № 152.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 211,20 гривень у рівних частках.
Керуючись статтями 10-13, 76-81, 89, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
позов задовольнити повністю.
Скасувати обтяження - заборону на нерухоме майно житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване 27.07.1992 Другою запорізькою державною нотаріальною конторою на підставі договору застави № б/н від 22.07.1992, видавник Державний Ощадний банк України № 5991, номер запису про обтяження: 52097669.
Стягнути з ОСОБА_2 та Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок в рівних частках - по 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складене 13 листопада 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: зареєстроване - АДРЕСА_7 , фактичне - АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Співвідповідачі:
- ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 ,
- Акціонерне товариство «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», місцезнаходження: вул. Госпітальна, буд. 12Г, м. Київ, код ЄДРПОУ 00032129.
Суддя М.В. Фетісов