Справа №333/10764/25
Провадження №2-о/333/608/25
Іменем України
13 листопада 2025 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Тучкова С.С.,
присяжних Вишневського С.Г.,
Легези О.А.,
за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О.,
прокурора Березовської А.В.,
представника заявника ОСОБА_1 ,
лікаря-психіатра ОСОБА_2 ,
особи, відносно якої ставиться питання про госпіталізацію ОСОБА_3 ,
адвоката Жидкової Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у режимі відеоконференції, цивільну справу №333/10764/25 за заявою медичного директора Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради Т.Судовської про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_3 , -
Медичний директор Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради Т.Судовська звернулася до суду із заявою, в якій просила вирішити питання про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що остання госпіталізується повторно. Вперше проходила стаціонарне лікування в закладі з надання психіатричної допомоги в 2023 році. Виставлявся діагноз: “Психічні розлади та розлади поведінки внаслідок комбінованого вживання ПАР (марихуана, амфетамін). Галюцинаторно-маячний синдром». Виписана у задовільному стані. Після виписки відновила вживання ПАР. Багаторазово лікувалась в нашому закладі з галюцинаторно-маячною симптоматикою. Під час госпіталізацій майже ніколи не надавала згоди. Знаходилась в психомоторному збуджені. Остання госпіталізація з 18.05.2025 по 12.06.2025 з діагнозом “Психотичний, переважно поліморфний розлад внаслідок комбінованого вживання ПАР. Афективно-маячний синдром». Поточна госпіталізація пов'язана з тим, що вдень госпіталізації стала проявлять агресію до матері, сусідів, бігала оголеною по вулиці, приставала до перехожих, зірвала у жінки окуляри, випорожнилась посеред вулиці, кричала, лаялась. Сусіди викликали поліцію та спеціалізовану бригаду швидкої медичної допомоги. Доставлена в наш заклад. Оглядалась лікарем приймального відділення. Під час огляду була збудженою, злобною, агресивною, кидалась на оточуючих битись, знаходилась в психомоторному збудженні. Встановлено діагноз “Психотичний, переважно маячний розлад». Добровільну інформовану згоду на госпіталізацію та лікування не надала. Госпіталізована у примусовому порядку як небезпечна для оточуючих. 12.11.2025 оглянута комісією лікарів-психіатрів, за висновком якої ОСОБА_3 , страждає на тяжкий психічний розлад у формі психотичного, переважно маячного розладу внаслідок вживання ПАР. За психічним станом є небезпечною для оточуючих. Госпіталізація доцільна. Обстеження та лікування можливі тільки в умовах психіатричного стаціонару.
У судовому засіданні представник психіатричного закладу доводи заяви підтримав з підстав, викладених в ній, і просив суд задовольнити заяву.
Особа, відносно якої ставиться питання про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, ОСОБА_3 заперечувала щодо госпіталізації, зазначила про можливість лікуватися вдома. Щодо події 11.11.2025 року зазначила, що накричала на матір та узяла у якійсь особи окуляри, щоб показати матері. Чому приїхала поліція їй не зрозуміло. Про її знаходження у лікувальному закладі матері відомо.
Адвокат особи, відносно якої ставиться питання про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, ОСОБА_3 - адвокат Жидкова Л.І. при вирішенні заяви поклалася на розсуд суду.
Прокурор заяву підтримала і просила суд винести рішення про госпіталізацію ОСОБА_3 до психіатричного закладу у примусовому порядку. Крім того зазначила, що згідно Єдиного реєстру судових рішень остання неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності за насильство в сім'ї по відношенню до своєї матері.
Лікар-психіатр у судовому засіданні зазначила, що матір ОСОБА_3 обізнана, що її дочка перебуває у лікувальному закладі, але за станом здоров'я не може з'явитися у судове засідання. Щодо стану здоров'я ОСОБА_3 повідомила, що її стан нестабільний, поведінка є імпульсивною. Остання потребує лікування у примусовому порядку. Раніше вже неодноразово лікувалася, виписувалася із покращенням стану здоров'я.
Суд, заслухавши пояснення представника заявника, лікаря-психіатра, особи, щодо якої вирішується питання про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку, адвоката, думкупрокурора, перевіривши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно зі ст.14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права. У своєму рішенні Європейський Суд з прав людини (справа «Анатолій Руденко проти України») від 17.04.2014 року зазначив, що особа не може вважатися «Психічно хворою» та позбавлена волі, якщо не дотримано трьох нижченаведених мінімальних умов; по-перше, об'єктивна медична експертиза повинна достовірно показати, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад має бути таким, що обумовлює примусове тримання особи у психіатричній лікарні; по-третє, необхідність продовжуваного тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості такого захворювання.
Як вбачається з висновку комісії лікарів-психіатрів від 12.11.2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на тяжкий психічний розлад у формі психотичного, переважно маячного розладу внаслідок вживання ПАР. За психічним станом є небезпечною для оточуючих. Госпіталізація доцільна. Обстеження та лікування можливі тільки в умовах психіатричного стаціонару.
Надані суду пояснення лікаря-психіатра, зокрема, про те, що ОСОБА_3 являє небезпеку для оточуючих і себе, багато років страждає на психічне захворювання, перебуває в хворобливому стані, суд вважає доказами по справі, підтверджуючими необхідність госпіталізації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Таким чином зібрані у справі докази і їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст.ст.14, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст.263-265, 293-294, 341-342 ЦПК України, суд -
Заяву медичного директора Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради Т.Судовської про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,- задовольнити повністю.
Госпіталізувати у примусовому порядку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до закладу з надання психіатричної допомоги - Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул.Оріхівське шосе, буд.10-А.
Відповідно до ст.342 ЦПК України дане рішення є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку. Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складене 13.11.2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя С.С. Тучков
Присяжні С.Г. Вишневський
О.А. Легеза