Справа № 145/996/25
Провадження №1-кп/145/149/2025
"13" листопада 2025 р. селище Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Тиврівського районного суду Вінницької області обвинувальний акт, складений у кримінальному провадженні №12025020070000144 від 28.05.2025, та додані до нього документи, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крутогорб Гайсинського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 5 ст. 407 КК України,
На розгляді Тиврівського районного суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025020070000144 від 28.05.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 5 ст. 407 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав раніше подане клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту із покладенням на нього обов'язків, які були раніше застосовані відносно нього при обранні такого запобіжного заходу ухвалою слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області від 29.05.2025, строк якого продовжено до 20.09.2025.
Вказавши на те, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності. За вказане кримінальне правопорушення законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, а тому враховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх наслідки, тяжкість покарання, особу обвинуваченого, він може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у зазначеному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У вказаному кримінальному провадженні продовжують існувати ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначені в попередній ухвалі, зокрема:
- переховування обвинуваченого від суду, оскільки ОСОБА_4 , з огляду на те, що покарання за вчинені злочини є таким, що спроможне в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, то під страхом кримінальної відповідальності думки останнього з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань сприятимуть наявності вказаного ризику. У разі переховування обвинуваченого стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування цілодобового домашнього арешту щодо обвинуваченого;
- незаконного впливу обвинуваченого на потерпілого та свідків, оскільки згідно статті 23 Кримінального процесуального кодексу України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а через те, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем, має соціальні зв'язки, він матиме можливість здійснювати на свідків та потерпілого відповідний незаконний вплив як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб, з метою схилити їх до зміни своїх первинних показань, які вони надавали під час досудового розслідування, що в свою чергу буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а також повному, всебічному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи, оскільки докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися.
Підстав для зміни запобіжного заходу чи його скасування немає, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти вказаним ризикам.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 не заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений. Надав до суду заяву, в якій просить обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 розглянути без його участі. Зазначив, що шкода йому відшкодована, претензій до обвинуваченого немає.
Заслухавши думку учасників судового провадження щодо заявленого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу, дослідивши клопотання, обвинувальний акт та додані до нього матеріали суд дійшов наступного висновку.
Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 6 цієї ж статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому для продовження строку тримання під вартою.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо доцільності продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту, приходить до висновку, що, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слугували підставою обрання запобіжного заходу не перестали існувати, з дня надходження до суду обвинувального акту судове провадження не завершене, строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту закінчується 15.11.2025 року, тому вважає за доцільне продовжити строк домашнього арешту обвинуваченому на 60 діб, оскільки, на переконання суду, саме застосування такого запобіжного заходу буде пропорційним та забезпечить виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 369 - 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 11 січня 2026 року (включно), запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу прокурора, суду;
- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утриматися від спілкування з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використати електронні засоби контролю,у разі невиконання покладених на нього судом обов'язків, до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали в частині продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого покласти на ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, якому направити копію цієї ухвали.
Ухвала про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту діє з 13.11.2025 по 11.01.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1