Літинський районний суд Вінницької області
Справа № 137/1415/25
"12" листопада 2025 р.
Літинський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
представника ДУ «Літинська ВК № 123» ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Літин в режимі відеоконференції клопотання Державної установи «Літинська виправна колонія (№123)» відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дондюшани, республіка Молдова, мешканця АДРЕСА_1 , не одруженого, раніше судимого, засудженого 16.11.2023 Солом'янським районним судом м.Києва за ст. 185 ч.4, 186 ч.4, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 6 років 1 місяця позбавлення волі. Відповідно до ст. 72 ч.5 КК України зараховано строк з 27.07.2023 до набрання вироком законної сили. 20.05.2024 ухвалою Київського апеляційного суду, вирок від 16.11.2023 змінено в частині призначення покарання, вважати засудженим за ст. 185 ч.4 , 186 ч.4, 70 ч.1, 71 ч.1 КК України до 6 років 1 місяця позбавлення волі (початок строку 20.05.2024, кінець строку 27.08.2029), про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч.5 ст.74 КК України,
До Літинського районного суду Вінницької області надійшло клопотання ДУ «Літинська виправна колонія №123» відносно засудженого ОСОБА_4 з огляду на те, що Законом України №3886-ІХ від 18.07.2024 внесено зміни до ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення та скасовано кримінальну відповідальність за правопорушення, передбачені ст.185, ст.190, ст.191 КК України, а згідно вироку, за яким ОСОБА_4 відбуває покарання у виді позбавлення волі, останній спричинив майнову шкоду на загальну суму 347,00 грн, що станом на 01.01.2021 не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Представник колонії ОСОБА_6 в судовому засіданні клопотання підтримав.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечив проти задоволення клопотання.
Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні просить клопотання задовольнити.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, зокрема про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-IX від 18.07.2024, статтю 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено у новій редакції, зокрема вказано «Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Відповідно до правового висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 07.10.2024, справа №278/1566/21, Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст.51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі. У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст.51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд.IV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно п. 5 Розділу ХХ Податкового кодексу України,якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеноїпідпунктом 169.1.1пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 розділу ІV Податкового кодексу України, сума податкової соціальної пільгивстановлена в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Таким чином, два неоподаткованих мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, що станом на 01.01.2021 становив 2270,00 грн.
Так, із вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 14.07.2023 (а.с.9-10) ОСОБА_4 засуджено за ст. 185 ч.4, 186 ч.4, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 6 років 1 місяця позбавлення волі. За вироком ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, вартість завданої шкоди внаслідок якого, станом на 01.12.2021, становила 347,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Разом з цим, приписи ст.58 Конституції України передбачають, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, засудженого та пояснення представника колонії, суд вважає, що положення Закону України №3886-IX від 18.07.2024, з урахуванням вищевказаних норм, мають зворотну силу в часі та підлягають застосуванню стосовно ОСОБА_4 .
З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, зокрема викрадення ОСОБА_4 майна вартістю, що у 2021 році не перевищувала 2270,00 грн, то його дії, після внесення змін Законом України № 3886-IX від 18.07.2024, тягнуть за собою адміністративну відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому є всі підстави для застосування до нього ч.2 ст.74 КК України.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_4 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, ст. 5, 74 КК України, суд,
Клопотання задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 14.07.2023, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений..
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати засудженим за ст. 185 ч.4 , 186 ч.4, 70 ч.1 КК України до 6 років позбавлення волі за ухвалою Київського апеляційного суду від 20.05.2024, якою було змінено вирок від 16.11.2023 Солом'янського районного суду м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
С Суддя: ОСОБА_1