Справа № 635/4990/25
Провадження № 2/635/4594/2025
03 листопада 2025 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Базова О.В.,
за участі секретаря судового засідання Макаренко С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зазначивши, що 26.01.2024 року між сторонами зареєстровано шлюб. В обґрунтування заяви вказує на те, що подружнє життя не склалось через втрату почуття любові, суперечливість характерів, різні погляди на життя та сім'ю, відсутність взаєморозуміння, шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, сторони разом не проживають, спільне господарство між сторонами не ведеться.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 08.07.2025 вказану позовну заяву прийнято до провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивачка у судове засідання не з'явилася. Просила суд справу розглянути без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився. 10.10.2025 на адресу суду від відповідача надійшла заява, в якій він позовні вимоги визнає, позовну заяву просить задовольнити. Справу просить розглядати без його участі.
Враховуючи, що у справі достатньо документально підтверджених даних про правовідносини сторін, а також, що сторони належним чином повідомлені про місце і час судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оцінивши докази у їх сукупності та взаємозв'язку суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Розглянувши докази, подані позивачем в обґрунтування позовних вимог, встановивши правовідносини, які виникли між сторонами та яка правова норма підлягає застосуванню до них, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
За правилами ч. 2, ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Судом встановлено, що 26.01.2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклав шлюб з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зроблено відповідний актовий запис №43, після укладення шлюбу дружина змінила прізвище на ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 26.01.2024.
Від шлюбу сторони дітей не мають.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Як убачається зі змісту ч. 3 та ч. 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них на підставі постанови державного органу реєстрації актів цивільного стану, відповідно до статей 106 та 107 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст.110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Судом встановлено, що відносини в сім'ї ускладнились, вони не ведуть спільного господарства, проживають окремо, шлюб існує лише формально. Докази на підтвердження протилежного до суду не надані.
Крім того, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім'ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов'язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».
Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні.».
Згідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
З врахуванням того, що сторони не бажають примиритися, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити, зокрема, інтересам позивачки, тому шлюб слід розірвати.
Відповідно до ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї суперечитиме інтересам одного з них.
При розгляді та вирішенні справи про розірвання шлюбу суд враховує, що позивач та відповідач не проживають однією сім'єю, у них різні погляди на життя на сімейні цінності, між сторонами спору припинилися шлюбні стосунки, вони перестали вести спільне господарство й проживають окремо.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України сплачений судовий збір покладаються у разі задоволення позову повністю - на відповідача.
Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 105 ч. 3, 112, 114 ч. 2 СК України, ст.ст. 4, 12, 13, 80, 81, 263, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 26.01.2024 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 43 розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , 09.06.2001 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості щодо учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя О.В.Базов