Справа № 645/4318/24
Провадження № 2/645/250/25
11 листопада 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі :
головуючого судді - Сілантьєвої Е.Є.,
за участю секретаря судових засідань - Нестеренко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Харківська міська рада про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири та стягнення моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить суд стягнути з відповідача який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь позивача: майнову шкоду нанесену залиттям квартири за попереднім розрахунком та вартості придбаних будівельних матеріалів на відновлювальні роботи на суму 28000,00 грн; моральну шкоду нанесену залиттям квартири на суму 50000,00 грн; судові витрати, які, у попередньому розрахунку, складають 10 000,00 грн. Під час розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь позивача: майнову шкоду нанесену залиттям квартири та вартості придбаних будівельних матеріалів на відновлювальні роботи на суму 125157,65 грн; моральну шкоду нанесену залиттям квартири на суму 50000,00 грн; судові витрати у розмірі 10 000,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач проживає у квартирі АДРЕСА_2 , яка належить йому на праві особистої власності. На 2 поверсі цього ж будинку розташована квартира АДРЕСА_3 , яка належить на праві особистої власності відповідачу. Квартиру відповідачем було придбано у 2019 році. До вселення відповідача в належну їй квартиру попередніми власниками позивачу вже спричинялася матеріальна шкода залиттям, про що є відповідне судове рішення. Як випливає з Актів обстеження квартири від 16.10.2020 року та 07 грудня 2021 року, залиття квартири позивача спричинено з халатності власника квартири АДРЕСА_3 , яка належить відповідачу. Позивач намагався врегулювати відносини з особою, винною в спричиненні йому матеріальної шкоди у позасудовому порядку. Але відповідач посилається, що залиття виникло з вини робітників ремонтної бригади, які проводять ремонт в належній їй квартирі. Тому відшкодувати нанесену шкоду категорично відмовилася. Залиття стелі у ванній кімнаті спричинило намокання гіпсокартону, яким облаштовано стелю. Після підсихання гіпсокартон почав руйнуватися, а освітлення потребує нового налаштування. Позивач звернувся до дільниці № 55 КП «Жилкомсервіс» з вимогою провести обстеження нанесеної шкоди, на вимогу інженера дільниці ОСОБА_3 позивач демонтував частину ушкодженого гіпсокартону. Коли Позивач почав знімати із стелі гіпсокартон, він побачив, що на місці постійних залиттів виникла пліснява та наріс грибок, що спричиняє шкоду органам дихання позивача та руйнування житлового фонду. в тому числі квартири, що належить Позивачу. З перекриття сиплеться тирса та невідома чорна субстанція. Згідно висновків Актів комісії КП «Жилкомсервіс» залиття квартири АДРЕСА_4 відбувається виключно з вини та внаслідок недбальства власника кв. АДРЕСА_3 - відповідача у справі. В результаті залиттів заподіяно шкоду: Зіпсовано стелю ванної кімнати загальною площею 0,3 кв.м первісним залиттям; Позивач змушений демонтувати підвісну стелю з гіпсокартону; Залиття сприяло руйнуванню гіпсокартону, яким облаштовано стелю. Внаслідок руйнації гіпсокартон потребує заміни; внаслідок залиття з'явився грибок та пліснява на міжповерховому перекриттю (стелі) в квартирі Позивача; залито стіни приміщення ванної кімнати площею 1.2 кв.м, на яких з'явилася пліснява; Деформовані міжповерхові дерев'яні перекриття, місцями вони зовсім відсутні внаслідок постійного руйнування. Попередній розрахунок ремонтних робіт складає 28 000 гривень. Крім того, через залиття квартири, позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягає у негативних емоціях та переживаннях, що спричинили йому значний душевний дискомфорт та порушили звичний спосіб життя. Розмір моральної шкоди позивач оцінює на суму 50 000 грн., яку також просить стягнути з відповідача на свою користь. Також, позивач просить стягнути на свою користь судові витрати на загальну суму 10000 грн.
Встановивши невідповідність позовної заяви вимогам ЦПК України, 31.07.2024 року суддею постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням стороні позивача строку для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ним копії ухвали.
30 липня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій останній просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та заборонити вчинення дій по відчуженню зазначеного нерухомого майна, що належить відповідачу на праві власності.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02.08.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.
22.08.2024 позивач недоліки позовної заяви усунув.
Ухвалою від 10.09.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження.
30 липня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій останній просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та заборонити вчинення дій по відчуженню зазначеного нерухомого майна, що належить відповідачу на праві власності.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01.10.2024 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернуто заявнику.
15.10.2024 надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів, а саме з КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Павлівський, 4, dr_info@city.kharkiv.ua) інформацію про особисті данні особи, яка є власником квартири АДРЕСА_5 , час набуття права власності та на підставі якого документу особа набула право власності.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28.11.2024 клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено.
24.12.2024 надійшла відповідь з КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».
09.01.2025 направлено запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Харківській області та Департаменту реєстрації Харківської міської ради стосовно з'ясування інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
14.01.2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про витребування доказів, а саме з Харківської міської ради, кому на підставі приватної власності належить квартира АДРЕСА_5 з якого часу та по який рік; надіслати запит до Демографічного реєстру Харківської міської ради, щодо реєстрації місця проживання особи - власника квартири АДРЕСА_5 .
16.01.2025 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів та забезпечення позову.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06.02.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову та витребування доказів відмовлено.
31.03.2025 до суду повторно надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій останній просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що належить відповідачу на праві власності.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01.04.2025 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику.
07.04.2025 позивач звернувся до суду з заявою про повернення сплаченого судового збору, оскільки питання про забезпечення позову фактично не вирішено.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09.04.2025 в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про повернення судового збору відмовлено.
14.04.2025, 18.04.2025 надійшла відповідь з Управління реєстрації місця проживання.
15.04.2025 надійшла відповідь з Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області.
05.05.2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій останній просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та заборонити вчинення дій по відчуженню зазначеного нерухомого майна, що належить відповідачу на праві власності.
08.05.2025 позивачем подано заяву про повернення заяви про забезпечення позову.
Ухвалою Немишлянського районного суду м. Харкова від 08.05.2025заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику.
19.06.2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про витребування доказів, а саме у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Молодчий Ігоря Олександровича.
Ухвалою Немишлянського районного суду м. Харкова від 19.06.2025у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову та витребування доказів відмовлено.
26.06.2025 надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів, а саме з Департаменту реєстрації Харківської міської ради.
Ухвалою Немишлянського районного суду м. Харкова від 26.06.2025клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено.
09.07.2025, 14.07.2025 надійшла відповідь з Департаменту реєстрації Харківської міської ради.
07.08.2025 від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення позовних вимог.
Ухвалою Немишлянського районного суду м. Харкова від 11.09.2025підготовче засідання у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Харківська міська рада про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири та стягнення моральної шкоди закрито.
Позивач в судове засідання не з*явився, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Відповідач про день та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, до судового засідання не з*явилася, причини не явки суду не відомі, будь яких заяв, клопотань та відзиву від відповідача не надходило.
Представник третьої особи про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, до судового засідання не з*явився, причини не явки суду не відомі, будь яких заяв, клопотань від третьої особи не надходило.
Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Частиною 8 ст. 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки визнані судом неповажними, і тому неявка відповідача не може бути перешкодою для заочного розгляду судом справи, що відповідає положенням частини 1 статті 280 ЦПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставиш які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судовим розглядом встановлено наступне.
Згідно статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною 1 статті 5 ЦПК України зазначено, що здійснюючи правосуддя суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з принципом диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Приписами статей 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 2 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 29.06.2000, реєстраційний № НОМЕР_1 , видане центром (відділом) приватизації державного житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради.
Позивач стверджує, що 11.10.2020 р. відбулось залиття його квартири з вини відповідача, яка на той час була власником квартири АДРЕСА_1 .
Право власності відповідача підтверджується наявним у матеріалах справи листом - відповіддю Департаменту реєстрації Харківської міської ради від 09.07.2025 №2153/0/50-25, з якого вбачається, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (параметри пошуку - деталізована інформація) міститься інформація щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_5 за ОСОБА_2 з 28.10.2019 по 21.08.2024 роки на підставі договору купівлі-продажу від 28.10.2019, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за № 5916.
Згідно положень ст. 22 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, серед іншого, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У відповідності до роз'яснень, які містяться у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.92 року за N 6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
В свою чергою статтею 319 ЦК України встановлено, що власність зобов'язує.
Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.
Положеннями ст. 177 ЖК України встановлено, що громадяни, зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання.
Судом вивчалися надані позивачем акти обстеження та було встановлено, що відповідно до наданих актів, залиття квартири АДРЕСА_6 , має систематичний характер, а саме:
- згідно акту від 16.10.2020, складеного комісією дільниці 55 КП «Жилкомсервіс»:
«...Під час візуального обстеження виявлено сліди залиття у ванній кімнаті на стелі площею близько 0,3 м2.Залиття відбулося 11.10.2020 із вище розташованої кв. АДРЕСА_3 . Під час обстеження кв. АДРЕСА_3 за вказаною вище адресою виявлено, що у квартирі проводяться ремонтні роботи. Залиття ванної кімнати кв. АДРЕСА_4 сталося через недбалість мешканців кв. АДРЕСА_3 . Висновки комісії: залиття кв. АДРЕСА_6 сталося через недбалість мешканців кв. АДРЕСА_3 »;
- згідно акту від 07.12.2021, складеного комісією дільниці 55 КП «Жилкомсервіс»:
«...Встановлено, що кв.5 розташована на 1 поверсі в під.№2. Залиття відбулося 11.10.2020 р.з вище розташованої кв. АДРЕСА_3 . На момент обстеження 03.12.2021р. виявлено сухі сліди залиття в ванній кімнаті по стінам приблизно S=1,5м2, а також примикання стін та стелі (стеля підвісна) приблизно S=1,2м2. При демонтуванні частини підвісної стелі в ванній кімнаті робітниками в цьому році було виявлено, що перекриття дерев'яне, місцями деформоване в вигляді просідання дошок, а також затікання самого перекриття. На момент обстеження мешканці кв. АДРЕСА_3 відсутні, зі слів мешканця кв. АДРЕСА_7 проводиться ремонт. Висновки комісії: залиття квартири АДРЕСА_4 відбулося по халатності мешканців кв. АДРЕСА_5 ».
Таким чином суд приходить до висновку, що в наданих актах чітко встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_6 сталося з квартири АДРЕСА_5 поверхом вище.
З огляду на вищенаведені норми законів та пояснення сторін, суд вважає, що відповідач, як власник квартири на час скоєння залиття квартири, несе обов'язок по забезпеченню схоронності належного її на праві власності житла, санітарно-технічного та іншого обладнання в квартирі, пошкодження якого в даному випадку стало причиною залиття квартири позивача, а тому суд приходить до висновку, що відповідальність за завдану шкоду позивачу має нести саме відповідач ОСОБА_2 .
Як вбачається з локального кошторису на будівельні роботи № 02-01-01 на визначення розміру збитків внаслідок залиття квартири АДРЕСА_6 від 27.03.2025 виконаного ПП «ІС-СЕРВІС» інженером - кошторисником ОСОБА_4 розмір збитків внаслідок залиття квартири АДРЕСА_6 складає 125157,65 грн., з яких 104298,04 грн. збитки та 20859,61 грн. податок на додану вартість.
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідачки 104298 грн. 04 коп. матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, але без врахування податку на додану вартість в сумі 20859,61 грн., оскільки позивачем не доведено, що ремонтні роботи в квартирі будуть проводитись платником ПДВ.
Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно із ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
При цьому, у відповідності до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.92 року за N 6, суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Таким чином, суд вважає, що діями відповідача була заподіяна позивачу моральна шкода, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна, що порушило звичний спосіб життя позивача та членів його родини.
Разом з тим, враховуючи встановлені судом обставини в справі, суд знаходить суму стягнення моральної шкоди з відповідачів в розмірі 50000,00 грн., занадто завищеною, такою, що не відповідає ступеню перенесених страждань, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн.
Щодо відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно вимог ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача адвокат Поліванов І.В., має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю від 02.12.2008 року за № 425.
Між ОСОБА_1 та адвокатом Полівановим І.В. був укладений Договір про надання правничої допомоги за б/н від 01.10.2024, відповідно до предмету договору адвокат приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу щодо надання правничої інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру, складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства), представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.
Відповідно до п. 3.1 договору про надання правничої допомоги б/н від 01.10.2024 - Розмір гонорару, який Клієнт сплачує Адвокату за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами у сумі 10 000 (десять тисяч) грн., та може бути збільшена окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (ч.4 ст. 137 ЦПК України)
Так, у постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Отже, з огляду на наведені вище принципи розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням складності справи, процесуальні наслідки участі адвоката, укладення відповідачем договору про надання правничої допомоги 01.10.2024 року, що співпадає з часом розгляду справи, а також процесуальної необхідності участі адвоката, суд вважає, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті послуг адвоката за надання правничої допомоги в розмірі в розмірі 10000,00 грн.
Питання про стягнення судових витрат, суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Частина 1 ст.141 ЦПК України передбачає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем понесено судові витрати на сплату судового збору у сумі 1211,20 грн., з відповідача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану в результаті залиття квартири в розмірі 104298,04 (сто чотири тисячі двісті дев'яносто вісім гривень чотири копійки) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 10000,00 грн. (десять тисяч).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійки).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_8 , ІНПП НОМЕР_2 ,
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає за адресою АДРЕСА_9 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_3
третя особа - Харківська міська рада, юридична адреса 61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, ЄДРПОУ 04059243,
Повний текст судового рішення складено 13.11.2025 року.
Суддя Е.Є. Сілантьєва