Справа № 404/556/25
Номер провадження 2/404/168/25
12 листопада 2025 року Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:
головуючого судді - Іванової Н.Ю.
при секретарі - Коцюбі Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів (боргу) за надання послуг з постачання теплової енергії
У січні 2025 року представник Комунального підприємства «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів (боргу) за надання послуг з постачання теплової енергії, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача борг за послуги з постачання теплової енергії у сумі 42 920,46 грн. за період з лютого 2011 року по 30 квітня 2018 року, індекс інфляції, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України у сумі 26 267,66 грн., 3% річних, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України у сумі 8 291,42 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати по справі, що складаються з судового збору у розмірі 3 028грн.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 є власником квартири, а отже і споживачем теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , що надавалася до вказаного житла постачальником - ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «ЦНТІ УНГА».
Право вимоги заборгованості, яка виникла у відповідача перед ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «ЦНТІ УНГА» було відступлено КП «Теплоенергетик» на підставі договору про відступлення права вимоги від 20 вересня 2019 року № 20/09-19/1.
Листом-вимогою від 05 вересня 2024року боржнику повідомлено про заміну кредитора у зобов'язанні.
В подальшому послуги з теплопостачання в опалювальні сезони в житловий будинок надавались КП «Теплоенергетик».
Відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року №169, будинок за адресою: АДРЕСА_2 , відключений від мереж централізованого теплопостачання.
Після відключення будинку нарахування за теплопостачання призупинено.
За відповідачем залишилась заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01 лютого 2011 року по 30 квітня 2018 року у сумі 42 920, 46 грн.
Крім того, зазначав, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.
Ухвалою судді Павелко І.Л. від 06 лютого 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
18 квітня 2025 року до суду від представника відповідача, адвоката Ковальова Ю.В. надійшов відзив на позовну заяву. Вказано, що відповідно до витягу з протоколу (дозвіл) засідання міжвідомчої комісії з влаштування автономного опалення в квартирах багатоповерхових житлових будинків від 19 липня 2017 року Протокол №2 п.191 виконавчого комітету Кіровоградської міської ради Головне управління житлово-комунального господарства міста Кіровоградської міської ради гр. ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 дозволено влаштування індивідуального електроопалення у квартирі.
01 жовтня 2017 року, складено акт про відключення квартири АДРЕСА_3 , від внутрішньо-будинкових мереж ЦО і ГВП.
З даних доказів вбачається, що за наданим у встановленому законом порядку дозволом квартиру за адресою: АДРЕСА_1 з 01 жовтня 2017 року було відключено від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання. Тобто, споживач ОСОБА_2 фактично не користувалась послугами з централізованого теплопостачання з 01 жовтня 2017 року.
За наданим у встановленому законом порядку дозволом квартиру за адресою: АДРЕСА_1 з 01 жовтня 2017 року було відключено від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання. Тобто, споживач ОСОБА_2 нині покійна фактично не користувався послугами КП «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» з централізованого теплопостачання з 01 жовтня 2017 року.
Вважає, що вимоги та доводи позивача щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 боргу за отриману послугу з централізованого теплопостачання за період з 01 лютого 2011 року по 30 квітня 2018 року за адресою: АДРЕСА_1 , в сумі 77 479,54 грн., спростовані наданими відповідачем доказами, якими підтверджено, що споживач ОСОБА_2 , з 01 жовтня 2017 року, припинила фактичне споживання централізованого теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 .
18 квітня 2025 року до суду від представника відповідача, адвоката Ковальова Ю.В. надійшла заява про застосування строку позовної давності.
24 квітня 2025 року до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, зазначено, що загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Разом з тим Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин. У подальшому, рядом постанов Кабінету Міністрів України карантин на території України продовжувався та постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2021 року № 651 відмінено 30 червня 2023 року на всій території України карантин.
Згідно пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Крім цього згідно пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Враховуючи, що строк позовної давності за період з 12 березня 2017 року закінчувався 12 березня 2020 року, а також запровадження на всій території України карантину з 11 березня 2020 року до 30 червня 2023 року, а під час дії карантину строки, визначені ст.257 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину, а також введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 по теперішній час, а під час дії воєнного стану перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану, то період заборгованості судом може бути застосованим лише з 12 березня 2017 року.
Однак Комунальне підприємство «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» заперечує щодо застосування строків позовної давності, оскільки підприємство вчасно та належної якості надавало послугу з постачання теплової енергії відповідачу, а несплата заборгованості відповідачем негативно впливає на забезпечення нормального та безперебійного функціонування КП «Теплоенергетик» КМР», можливості постійного забезпечення споживачів тепловою енергією, реконструкції, технічного переозброєння і налагодження технічного устаткування, будівель і споруд, магістральних теплових мереж, впровадження нової техніки і технології, виконання робіт з екологічного захисту природного середовища.
24 квітня 2025 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Вказано, що відключення квартири від послуги у 2017 року за адресою: АДРЕСА_2 мало здійснюватися відповідно до чинного на той час «Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання», затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22 листопада 2005 року.
Дія цього Порядку поширювалася на всіх споживачів послуг централізованого опалення, які вирішили встановити джерела індивідуального опалення.
Відповідно до абзацу 1 п.п. 2.1. п. 2, абзацу 5 п. 2.2. п. 2 Порядку, для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП.
Рішення Комісії оформляється протоколом, витяг з якого у десятиденний строк надається заявникові.
Разом з тим відповідно до п.п. 2.5, п. 2 Порядку, відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ним особи.
Згідно п.2.6 Порядку по закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП (додаток 4) і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.
Отже, згідно вищезазначеного Порядку споживач послуги з постачання теплової енергії ОСОБА_1 мала отримати не тільки рішення комісії про надання дозволу на відключення, оформлене протоколом, а й затверджений комісією акт про відключення квартири від мереж ЦО та ГВП.
Відповідно до дозволу засідання міжвідомчої комісії від 19 липня 2017 року, протокол № 2 п. 191 розпочалася процедура відключення будинку від послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_4 .
З огляду на надані представником заявника ОСОБА_3 копій документів, відповідачем не дотримано Порядку відключення.
А саме: з копії акту про відключення окремої квартири (будинку) від внутрішньо будинкових мереж ЦО та ГВП вбачається відсутність підпису представника виконавця послуг з ЦО і ГВП і відсутність затвердження акту про відключення рішенням міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж ЦО і ГВП.
Оформлення документів по відключенню від послуги кв. 95 розпочалося після звернення ОСОБА_2 з питанням щодо відключення квартири.
Тому з травня 2018 року, нарахування за послугу з постачання теплової енергії за цією адресою призупинено.
Відключення квартири від послуги недооформлено у зв'язку з наявністю заборгованості за квартирою АДРЕСА_5 у ОСОБА_2 , а у зв'язку з прийняттям спадщини, нині у ОСОБА_4 перед ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «ЦНТІ УНГА», яка була передана Комунальному підприємству «Теплоенергетик» на підставі договору про відступлення права вимоги від 20 вересня 2019 р. № 20/09-19/1, та яке згодом перейменовано в КП «Теплоенергетик» КМР».
Отже твердження представника про те, що споживач ОСОБА_2 не користувалася послугою з 01 жовтня 2017 року є хибним, адже після звернення з питань відключення квартири ОСОБА_2 , нарахування за послугу з травня 2018 року призупинено.
Відповідно до Розпорядження керівника апарату Фортечного районного суду міста Кропивницького № 517 від 07 травня 2025 року призначено повторний автоматизований розподіл цивільної справи № 404/556/25, номер провадження 2/404/168/25 за позовом КП «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів (боргу) за отриману послугу з постачання теплової енергії, у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_5 з посади судді Фортечного районного суду міста Кропивницького за рішенням Вищої ради правосуддя від 06 травня 2025 року.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Іванову Н.Ю. для розгляду цивільної справи за позовом КП «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів (боргу) за отриману послугу з постачання теплової енергії з єдиним унікальним номером судової справи № 404/556/25, номер провадження 2/404/168/25.
Ухвалою судді від 28 травня 2025 року цивільну справу за позовом КП «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів (боргу) за отриману послугу з постачання теплової енергії прийнято до провадження та призначено судове засідання.
Представник позивача у судове засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином. Від представника відповідача, адвоката Ковальова Ю.В. до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, виходячи з положень ст. 12 та ст. 13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Право вимоги заборгованості, яка виникла в ОСОБА_1 перед ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «ЦНТІ УНГА» було відступлено КП «Теплоенергетик» на підставі договору про відступлення права вимоги від 20 вересня 2019 р. № 20/09-19/1.
Згідно п.п.1.1, 1.2 Договору про відступлення права вимоги від 20 вересня 2019 р. № 20/09- 19/1 ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «ЦНТІ УНГА» (далі-Первісний кредитор) відступає, а КП «Теплоенергетик» (далі-Новий кредитор) приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за договорами про надання послуг централізованого опалення, укладеними з фізичними особами - споживачами послуг централізованого опалення (далі-Боржники) та за фактичними правовідносинами, які виникли між Первісним кредитором та Боржниками у зв'язку із наданням первісним кредитором послуг централізованого опалення боржникам. За цим договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від боржників належного виконання зобов'язань за договорами та по фактичним правовідносинам.
Згідно рішення Кропивницької міської ради від 02 лютого 2021 № 78 «Про перейменування Комунального підприємства «Теплоенергетик» та затвердження статуту у новій редакції», Комунальне підприємство «Теплоенергетик» перейменовано в Комунальне підприємство «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» (скорочене найменування - КП «Теплоенергетик» КМР»); змінено юридичну адресу КП «Теплоенергетик» КМР» та визначено її як: вул. Сергія Гришина 23/16, м. Кропивницький, 25030. Дата запису змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 11.03.2021. КП «Теплоенергетик» КМР» надає споживачам послугу з теплопостачання відповідно до Закону України "Про теплопостачання", Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 (до 01.05.2022) та «Правил надання послуг з постачання теплової енергії типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема Статуту КП «Теплоенергетик» (в новій редакції) КП «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, надає населенню послугу з централізованого теплопостачання.
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна підтверджується, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_3 , на підставі свідоцтва про право на спадщину.
Позивач КП «Теплоенергетик», звертаючись до суду з зазначеним позовом про стягнення заборгованості за отриману послугу з централізованого теплопостачання, як на підстави позову зазначав, що відповідач є споживачем послуги централізованого теплопостачання, що надає КП «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради», на його ім'я відкритий особовий рахунок, відповідно до якого ведеться облік розрахунків, при цьому в опалювальних сезонах за період з 01 лютого 2011 року по 30 квітня 2018 року позивачем КП «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» здійснювалось постачання теплової енергії за вищевказаною адресою, за яку відповідачем сплачено не було, на підставі чого заборгованість споживача за спожиту теплову енергію становить 42 920,46 грн.
На вказану суму в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України здійснено нарахування інфляційних втрат та 3% річних.
В свою чергу, сторона відповідача заперечуючи щодо вимог позивача, зазначала, що відповідно до витягу з протоколу (дозвіл) засідання міжвідомчої комісії з влаштування автономного опалення в квартирах багатоповерхових житлових будинків від 19 липня 2017 року Протокол №2 п.191 виконавчого комітету Кіровоградської міської ради Головне управління житлово-комунального господарства міста Кіровоградської міської ради Сербул Надії Миколаївні, адреса: АДРЕСА_1 дозволено влаштування індивідуального електроопалення у квартирі. 01 жовтня 2017 року, складено акт про відключення квартири АДРЕСА_3 , від внутрішньо-будинкових мереж ЦО і ГВП. За наданим у встановленому законом порядку дозволом квартиру за адресою: АДРЕСА_1 з 01 жовтня 2017 року було відключено від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання. Тобто, споживач ОСОБА_2 фактично не користувалась послугами з централізованого теплопостачання з 01 жовтня 2017 року.
При цьому, суд зазначає, що 17 вересня 2019 року набрав чинності Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року № 169. До 17 вересня 2019 року діяв Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджений Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 N 4.
Станом на 2018 рік відключення повинно було здійснюватися згідно Порядку відключення № 4 від 22 листопада 2005 року. Дія цього Порядку поширювалась на всіх споживачів послуг централізованого опалення надаваних КП «Теплоенергетик» КМР», які вирішили встановити джерела індивідуального опалення.
Згідно п. 2.1., п. 2.2. Порядку відключення № 4 від 22 листопада 2005 року для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. Рішення Комісії оформляється протоколом, витяг з якого у десятиденний строк надається заявникові.
До відзиву відповідачем долучено Витяг з протоколу (дозвіл) засідання міжвідомчої комісії х влаштування автономного опалення в квартирах багатоповерхових будинків від 19 липня 2017 року, акт про відключення квартири від внутрішньо-будинкових мереж ЦО і ГВП 01 жовтня 2017 року.
Згідно п. 2.5., п. 2.6 Порядку відключення № 4 від 22 листопада 2005 року відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи. Роботи з відключення будинку від мереж ЦО і ГВП виконуються у між опалювальний період.
По закінченню робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.
Відповідачем після проведення демонтажних робіт акт про відключення квартири від мереж ЦО і ГВП і не подавався до Комісії з питань відключення на затвердження.
Таким чином, відповідачем здійснено самовільне відключення від мереж ЦО без відповідного дозволу.
Відповідно до положень ст. 319, 322 ЦК України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IVвід 24.06.2004 року, чинного на час виникнення між сторонами спірних правовідносин, споживачем є фізична або юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду у постанові у справі № 210/5796/16-ц від 18 березня 2019 року споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплачувати надані йому послуги. Закон передбачає, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Пунктами 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Отже, чинним законодавством України встановлено чіткий порядок відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків від ЦО та/або ГВП, який передбачає виконання низки проектно-технічних дій та отримання рішення щодо відключення, яке приймається органом місцевого самоврядування за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії.
Правовідносини, що існують між сторонами, регулюються нормами ЦК України, Законом України «Про теплопостачання», Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198 (далі по тексту Правила користування тепловою енергією), Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі по тексту Правила надання послуг), Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджений Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 N 4, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на зазначене, суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази письмового повідомлення відповідачем виконавця відповідної комунальної послуги та виконавців робіт з обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання про своє рішення щодо відокремлення (відключення) від централізованого опалення та виконання робіт із відокремлення (відключення) квартири іншим залученим суб'єктом господарювання, який у випадках, передбачених законодавством, має ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, з обов'язковим переліком робіт з монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання та подання позивачу акта про відключення квартири від мереж централізованого опалення.
Тим самим, відповідач не дотримався встановленого діючим законодавством порядку відключення квартири від мереж централізованого опалення.
Здійснення відключення споживача від централізованої системи опалення з порушенням встановленої законодавством процедури не припиняє статусу такого суб'єкта як споживача відповідної комунальної послуги.
Відповідно до розрахунку заборгованості споживача теплової енергії, заборгованість за період з лютого 2011 року по 30 квітня 2018 року складає 42 920,46 грн.
При цьому, представником відповідача подано до суду заяву про застосування до позовних вимог строку позовної давності.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України).
Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин першої, третьої статті 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Комунальне підприємство «Теплоенергетик Кропивницької міської ради» звернулось до суду з позовом 17 січня 2025 року, що підтверджується відміткою суду на позовній заяві.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачу нарахований борг за послуги з централізованого теплопостачання за період з лютого 2011 року по 30 квітня 2018 року включно.
Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID- 19 спричиненої коронавірусом SARS CoV-2» (із змінами і доповненнями внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин. У подальшому, рядом постанов Кабінету Міністрів України карантин на території України продовжувався та постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України.
Згідно пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID- 19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Крім цього згідно пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022/ затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Враховуючи, що строк позовної давності за період з 12 березня 2017 року закінчувався 12 березня 2020 року, а також запровадження на всій території України карантину з 11 березня 2020 року до 30 червня 2023 року, а під час дії карантину строки, визначені статтею 257 Цивільного кодексу України продовжуються на строк дії такого карантину, а також введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року по теперішній час, а під час дії воєнного стану перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану, то період заборгованості застосовується з 12 березня 2017 року.
Суд дійшов висновку, що борг за послуги з централізованого теплопостачання підлягає стягненню з відповідача за період з 12 березня 2017 року по квітень 2018 року включно в сумі 13 575,55 грн.
Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Частковому задоволенню підлягають і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України та інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки у відповідності до вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд враховуючи вищевказані обставини, вважає за необхідне стягнути з відповідача суму боргу за послуги теплопостачання у розмірі 13 575,55 грн., 3% річних у розмірі 1 856,88 грн. та індекс інфляції у розмірі 4 281,68 грн.
Загальна сума боргу становить 19 714,11 грн.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому стягненню на користь позивача з відповідача підлягають судові витрати в сумі 3028 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 77-80, 81, 82, 95, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Комунального підприємства «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів (боргу) за надання послуг з постачання теплової енергії, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» заборгованість за послуги теплопостачання в загальній сумі 19 714,11 грн., з яких: основний борг в сумі 13 575,55 грн.; 3% річних в сумі 1 856,88 грн.; інфляційні втрати в сумі 4 281,68 грн., а також 3028,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Комунальне підприємство «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради», код ЄДРПОУ 24153576, місцезнаходження: 25030, м. Кропивницький, вул. Сергія Гришина, будинок № 23/16.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст судового рішення складено 12.11.2025 року.
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького Н. Ю. Іванова