Справа № 404/1690/25
Номер провадження 2-а/404/24/25
12 листопада 2025 року Фортечний районний суд міста Кропивницького
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Котової К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом про скасування постанови № 1/1184 від 05.02.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Позивач зазначає, що обставини викладені в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, зокрема зазначає, що не отримував повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 . І оскільки на час документування адміністративного правопорушення та на час прийняття оскаржуваної постанови, в Україні діяв правовий режим воєнного стану. У той же час, поняття «особливого періоду» не є тотожним поняттю «воєнного стану». Отже, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, відсутня об'єктивна сторона правопорушення, адже правопорушення вчинене не в умовах особливого періоду воєнного стану. А відтак, позивач вимушений звернутись до суду за захистом порушених прав.
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 11 квітня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с. 23-24).
На виконання вимог ухвали судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 11 квітня 2025 року, позивачем подано заяву (вх. № 15965 від 23.04.2025 року), якою недоліки вказані в ухвалі судді від 11.04.2025 року усунуто не повному обсязі (а.с. 28-40).
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 травня 2025 року продовжено строк для усунення недоліків адміністративного позову (41).
На виконання вимог ухвали судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 травня 2025 року, позивачем подано заяву (вх. № 21603 від 27.05.2025 року), якою недоліки вказані в ухвалі судді від 22.05.2025 року усунуто (а.с. 45-48).
Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 01 липня 2025 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (а.с.49).
Через канцелярію суду представником відповідача подано відзив (від 16.07.2025 року) на адміністративний позов, в якому останній заперечує проти задоволення позову, зазначає, що діяв у відповідності та у межає повноважень, наданих законом (а.с. 53-85).
В свою чергу представником позивача подано до суду відповідь на відзив (вх. № 29448 від 22.07.2025 року), в якому викладені аналогісні обставини, що й в адміністративному позові (а.с. 86-93).
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі, заяв та клопотань до суду не подавали.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції.
Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання розумності процесуальних строків розгляду справи, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи за відсутності сторін.
Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.
Судом встановлено, що 05 лютого 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Як вбачається із змісту вказаної постанови, ОСОБА_3 , порушив вимоги абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме ОСОБА_1 була направлена повістка сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленям з описом вкладення та повідомленням про вручення з вимогою про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 24.11.2024 року, відповідно до підпункту 2 пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 560 належним підтвердженням оповіщення про виклик є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність адресата за даною адресою, а саме 20.11.2024, в порушення вимог абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за викликом у вказану дату не прибув, такими діями (бездіяльністю) вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію). Вина у вчиненні правопорушення громадянина ОСОБА_1 доведена матеріалами справи, дослідженими під час розгляду справи, а саме: повісткою № 1069562 від 09.11.2024 року, повернутим поштовим відправленням № 0610204983642 з відміткою, про відсутність адресата за даною адресою (а.с.73-77).
Статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до частини 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У частині 1 статті 210-1 КУпАП визначена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм іншого нормативного акту.
Згідно із частиною 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно із абзацом 11 статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.
Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не визначеного чіткого порядку припинення особливого періоду.
Тобто, з 18.03.2014р. і по теперішній час в Україні діє особливий період.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
Згідно пунктом 2 частини 1 додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Стаття 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Суд зауважує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з пунктом 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як встановлено судом, 28 січня 2025 року офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 , капітаном ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_3 складено протокол №1/1184 від 28.01.2025 року, про те, що громадянину ОСОБА_1 була направлена повістка сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленям з описом вкладення та повідомленням про вручення з вимогою про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 24.11.2024 року, відповідно до підпункту 2 пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 560 належним підтвердженням оповіщення про виклик є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність адресата за вказаною адресою, а саме 20.11.2024 року, в порушення вимог абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за викликом у вказану дату не прибув, такими діями (бездіяльністю) вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), чим скоїв адміністративне правопорушення під час дії особоивого періоду за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення (а.с.71).
У вищевказаному протоколі №1/1184 від 28 січня 2025 року ОСОБА_1 під його особистий підпис повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год 00 хв 05.02.2025 року в приміщенні територіального центру комплектування та соціальної підтримки, кабінет № 1. Крім того, містяться пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких останній вказує, що «незгоден».
Також відповідачем надано суду копію повідомлення про запрошення до ІНФОРМАЦІЯ_1 №148 від 28.01.2025 року про те, що ОСОБА_1 для розгляду вчиненого ним адміністративного правопорушення необхідно з'явитись 05.02.2025 року о 10 годині 00 хвилин за адресою: місто Кропивницький, вулиця Віктора Чміленка, будинок №47, кабінет №43, яке отримав ОСОБА_1 28.01.2025 року (а.с.72).
Відповідачем надано суду копію повістки №1069562 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_4 , про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 на 24.11.2024 року о 14:00 годині для уточнення даних (а.с.81).
Згідно наданої суду копії конверта (поштове відправлення №0610204983642 встановлено, що зазначений конверт відправлено ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримувачем вказано: ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_4 . Відповідно довідки про причини повернення/доставлення конверт повернуто відправнику без вручення у зв'язку із «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 78-79).
Згідно довідки № 004821/1 про задеклароване/зареєстроване міце проживання Відділом реєстрації місця проживання особи управління у сфері державної реєстрації департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 з 01.10.2020 року по теперішній час (а.с.21).
Таким чином, з наведених обставин слідує, що повістка ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , направлялась за невірною адресою: АДРЕСА_4 , однак він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 .
В силу вимог статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до пункту 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Відповідно до пункту 41 вказаного Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Проаналізувавши наведені обставини та оцінивши надані докази, враховуючи, що адреса: АДРЕСА_4 , не є місцем проживання та реєстрації ОСОБА_1 , на адресу якого направлялась повістка, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних доказів підтвердження оповіщення військовозобов'язаного ОСОБА_1 про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 , передбачених п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином, доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не надано, тому не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем Правил військового обліку. Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункут 3 частини 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позивач належними і допустимими доказами довів обґрунтованість заявлених вимог, водночас відповідач належним чином не довів правомірність винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови №1/1540 від 05 лютого 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та закриття справи про адміністративне правопорушення підлягають задоволенню.
У відповідності до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов задоволено, відповідачем здійснена сплата судового збору у розмірі 1211,20, що підтверджується квитанціями № В599-2SK8-5Y9E від 21.02.2025 року в сумі 605,60 грн (а.с. 8) та №E44M-FB41-48FE від 26.05.2025 року в сумі 605,60 грн (а.с.48), вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_6 , як юридичної особи та головного розпорядника бюджетних коштів.
Керуючись статтями 7, 245, 254, 256, 268, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 6, 19-20, 72, 77, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, задовольнити.
Скасувати постанову за справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення №1/1540 від 05 лютого 2025 року, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення даного рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 12.11.2025 року.
Суддя Фортечного районного
суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького Л. Д. Кулінка