Справа № 212/11554/25
2/212/6159/25
10 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді - Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Савінської А.О., за участю представника відповідача Заклецького В.В., розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві,
02 жовтня 2025 року позивач ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє представник - адвокат Яводчак О.В., звернувся до суду з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (далі - Відповідач, ПрАТ «Суха Балка») про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві в сумі 400 000 гривень.
В обґрунтування позовних вимог послався на те, що з 24.07.2008 по 04.06.2024 позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем. Вказав, що рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 18.09.2025 року позивачу первинно встановлено 55% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійними захворюваннями, та третю групу інвалідності. Зазначив, що у зв'язку з отриманим профзахворюванням порушено та порушуються її нормальні життєві зв'язки, позивач позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Позивач постійно відчуває біль в шиї, попереку з іррадіацією в ліву ногу, обмеження рухів в хребті, скутість, біль, обмеження рухів в плечових, ліктьових і колінних суглобах, загальну слабкість, задуху при помірних фізичних навантаженнях, оніміння, біль і мерзлякуватість в кистях, побіління їх на холоді. Зазначив, що позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Крім того у зв'язку з отриманими захворюваннями позивач нездатний матеріально забезпечити себе та членів своєї сім'ї на достатньому рівні, і вказаними обставинами позивачу завдано моральну шкоду.
Ухвалою судді від 02 липня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
16 жовтня 2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву зазначив, що при укладенні з відповідачем трудового договору позивача було ознайомлено з умовами праці, наявністю на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, права та пільги позивача, і компенсації за роботу в таких умовах. При цьому позивач свідомо приймав наявні умови праці і усвідомлював можливість нанесення шкоди його здоров'ю. Вказав, що відповідач не приховував важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував. Крім того зазначив, що ймовірною причиною професійного захворювання ОСОБА_1 є незастосування ним у процесі виконання трудових обов'язків засобів захисту. Також вказав, що позивачем не доведений факт спричинення йому моральної шкоди, а надані докази свідчать лише про наявність у нього професійного захворювання. Вказав, що загальний стаж роботи позивача на підприємстві відповідача становить 15 років 11 місяців, і окрім підприємства відповідача позивач працював на інших підприємствах у шкідливих умовах праці. Також вказав, що позивач частково втратив працездатність, а тому має здібність до самообслуговування, та не потребує стороннього догляду чи допомоги. Зазначив, що заявлена позивачем сума моральної шкоди не є аргументованою, є необґрунтованою та завищеною, не відповідає принципам розумності та справедливості.
Позивач, представник позивача у судове засідання не з'явилися, представник позивача подав заяву в якій просив розглядати справу за відсутності позивача, та за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у письмовому відзиві на позов.
Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 24 липня 2008 року по 04 червня 2024 року перебував у трудових відносинах з відповідачем, і працював з повним робочим днем в підземних умовах, та був звільнений з підприємства відповідача 04 червня 2024 року за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за віком, згідно ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 9-10).
Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 18 липня 2025 року, складеного в ПрАТ «Суха Балка», встановлено наявність у ОСОБА_1 професійного захворювання - радикулопатія попереково-крижова L5, S1 з вираженими статико-динамічними порушеннями хребта на фоні протрузії диску L5- S1, стійким та вираженим больовим і м'язово-тонічним синдромами, часто рецидивуючий перебіг, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів R Іст. (ПФ другого ступеня); вібраційна хвороба від дії локальної вібрації другої стадії з синдромом вегетативно-сенсорної полінейропатії, частими акроангіоспазмами, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів R Іст. (ПФ першого ступеня), деф.артрозом дрібних суглобів кистей та трофічними порушеннями; хронічний (пиловий) бронхіт першої стадії. Емфізема легень. Помірний пневмофіброз. Легенева недостатність першого ступеня (а.с.19-22).
Згідно пункту 17 даного Акту професійне захворювання виникло за таких обставин: працюючи на шахті «Ювілейна» підземним прохідником з 24.07.2008 по 04.06.2024 ОСОБА_1 виконував весь комплекс робіт з проходки горизонтальних, похилих та вертикальних гірничих виробок. В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосуванню, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичним перенавантаженням. Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавщих місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування підпадав під вплив підвищених показників локальної вібрації та підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони. Згідно з медичним висновком лікарсько-експертної комісії від 18.06.2025 №24/327 підставою для встановлення професійних захворювань, також послужив профмаршрут: 14.04.2003-01.08.2003- підземний гірник АТ «Криворізький залізорудний комбінат»; 20.08.2003-18.07.2008 -підземний прохідник АТ «Криворізький залізорудний комбінат».
Відповідно до п.18 зазначеного Акту причиною виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) є: важкість праці, вібрація локальна, аерозоль переважно фіброгенної дії.
Згідно пункту 20 вказаного Акту зазначено, що враховуючи роботу ОСОБА_1 в умовах впливу шкідливих виробничих факторів, неодноразову зміну керівництва, конкретних посадових осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти та нормативно-правові акти, встановити неможливо.
Внаслідок зазначено вище захворювання позивач ОСОБА_1 18.09.2025 пройшов оцінювання експертної команди, де йому первинно встановлено ступінь втрати професійної працездатності за професійним захворюванням - 55%, з яких 25% по радикулопатії, 20% по вібраційній хворобі, 10% по хронічному (пиловому) бронхіту, з 18 вересня 2025 року з переоглядом 01 жовтня 2026 року, а також встановлено третю групу інвалідності з 18 вересня 2025 року, з переоглядом 01 жовтня 2026 року. Крім того протипоказана важка фізична праця, тривала хода, переохолодження. Вказані обставини підтверджується копією Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №125/25/1603/В від 18.09.2025 (а.с.23-24).
ОСОБА_1 у зв'язку з професійним захворюванням неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується копіями виписок з медичної картки (а.с.25-33).
Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону праці» відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У зв'язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов'язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов'язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв'язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
Судом встановлено, що у зв'язку з отриманням професійного захворювання та встановленням стійкої втрати працездатності у розмірі 55% первинно та строково, та встановлення третьої групи інвалідності строково з переоглядом, позивачу заподіяно моральну шкоду. Внаслідок отриманого професійного захворювання у позивача змінилися умови життя, його постійно турбує фізичний біль.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
При цьому, суд враховує період роботи позивача в шкідливих умовах впродовж 15 років 10 місяців, період роботи позивача на підприємстві відповідача, характер та тривалість отриманого професійного захворювання, відсоток втрати позивачем професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, тяжкість вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках, що позивачу первинно встановлено 55% втрати професійної працездатності в зв'язку з професійним захворюванням, із визначенням третьої групи інвалідності, з переоглядом, і, виходячи з цих обставин, суд, вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди 250 000 гривень, задовольнивши частково позовні вимоги.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 2 500 гривень.
Керуючись ст. 153, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про охорону праці», ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258-259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь держави судовий збір в розмірі 2 500 гривень.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Суха Балка», ЄДРПОУ 00191329, юридична адреса: Дніпропетровська область м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 5.
Повне рішення складено 13 листопада 2025 року.
Суддя: О. В. Колочко