Справа № 210/6155/25
Провадження № 3/210/1827/25
іменем України
12 листопада 2025 року
Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Скотар Р.Є., за участі секретаря судового засідання Колос Д.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши в режимі відеоконференції адміністративний матеріал, який надійшов з ГУНП в Дніпропетровській області Криворізького районного управління поліції ВП №2 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, офіційно не працюючої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
У провадження судді 11 вересня 2025 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно протоколу серії ВАД №864933 від 03 вересня 2025 року, 18.08.2025 року близько 21.30 год. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 вчинила конфлікт з сестрою гр. ОСОБА_2 , чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру, чим порушила ЗУ. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнала, зазначила, що домашнє насильство психологічного характеру відносно сестри ОСОБА_2 18.08.2025 року о 21.30 годині не вчиняла, а навпаки, сама викликала поліцію через дії, які вчиняла ОСОБА_3 ..
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 зазначила, що 18.08.2025 року о 21.30 годині ОСОБА_1 вчинила конфлікт та домашнє насильство психологічного характеру.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Суд розглядає справу виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення та позбавлений можливості змінювати кваліфікацію вчиненого правопорушення.
Обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.
Так, відповідно до п. 3 ч.1 Закону № 2229-VIII, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак, дії особи не можна розцінювати як насильство.
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №864933 від 03 вересня 2025 року, 18.08.2025 року близько 21.30 год. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 вчинила конфлікт з сестрою гр. ОСОБА_2 , чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру, чим порушила ЗУ.
Частиною 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.
При цьому сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, з огляду на наступне.
За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у даній справі, у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.
На підтвердження обставин, викладених у протоколі, а саме, що 18.08.2025 року близько 21.30 год. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 вчинила конфлікт з сестрою гр. ОСОБА_2 , чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру, до матеріалів справи не додано жодного належного доказу (пояснень свідків (понятих), фото-таблиць, відеозаписів, тощо).
Отже, протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення, не може бути підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності, оскільки обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів, тому, протокол не відповідає вимозі його достовірності.
Суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення обов'язково має містити посилання на норму спеціального закону, за порушення якої настає відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП, а також суть вчиненого правопорушення.
Натомість, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №864933 від 03 вересня 2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 , неможливо встановити, в чому саме полягало домашнє насильство психологічного характеру, яким чином воно суперечить Закону та який саме Закон порушила ОСОБА_1 ..
Таким чином, фабула протоколу належним чином не розкриває суть інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Суд не приймає до уваги протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 19.08.2025 та письмові пояснення ОСОБА_2 від 19.08.2025, оскільки з них не вбачається, в чому саме полягало вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру.
Суд критично оцінює пояснення потерпілої ОСОБА_2 , надані в судовому засіданні, оскільки дані відомості не підтверджуються дослідженими судом матеріалами справи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що надані матеріали адміністративної справи є суперечливими, не відповідають критеріям достовірності та належності, таким чином відсутні докази, які можуть свідчити «поза розумним сумнівом» про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), п. 43 (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Згідно до ст. 7 КУПАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суддя доходить до висновку про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 283-285 КУпАП,-
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання скарги через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу.
Суддя: Р. Є. Скотар