Справа № 210/5948/25
Провадження № 1-в/210/698/25
іменем України
12 листопада 2025 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву засудженого ОСОБА_3 про приведення покарання у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», -
В провадженні суду перебуває заяву засудженого ОСОБА_3 про приведення покарання у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Засуджений ОСОБА_4 надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник адміністрації ОСОБА_5 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 13, 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Судом встановлено, що вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13.09.2022 року затверджено угоду про примирення від 02.09.2022 року, укладену між підозрюваним ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_7 по кримінальному провадженню №12022041780000379 від 07.08.2022 року. ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України і призначено ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі. На підставі ст. 75, п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_3 не обирали.
01.12.2022 року вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01.12.2022 року затверджено укладену 22.11.2022 року угоду про визнання винуватості між прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 та ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12022041780000515 від 13.10.2022 року. ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначено узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 07 (сім років. На підставі ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 78 КК України частково приєднано до призначеного покарання невідбуте покарання за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13.09.2022 року за ч. 1 ст. 190, ст.ст. 75, 76 КК України, у виді обмеження волі строком 1 (один) рік, з урахуванням положень п.п. «б», п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, згідно якого одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, і остаточно призначено ОСОБА_3 покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 07 (сім) років 01 (один) місяць. Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 14.10.2022 року, тобто з моменту фактичного затримання. До набрання вироком законної сили захід забезпечення кримінального провадження ОСОБА_3 залишено - тримання під вартою.
16.05.2025 року ухвалою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу частково задоволено клопотання засудженого ОСОБА_3 про приведення вироку у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-IX. ОСОБА_3 звільнено від покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі, призначеного вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 13.09.2022 року за ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України. Вважати засудженим ОСОБА_3 вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 01.12.2022 року за ч. 4 ст. 186 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі, без застосування ч. 1 ст. 71, п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України.
Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до статті 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною 1 статті 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Під час розгляду справи було встановлено, що ухвалою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13.09.2022 року відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України.
Відтак, засуджений ОСОБА_3 відбуває покарання за ч. 4 ст. 186 КК України за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01.12.2022 року, яка не підпадає під дію Закону №3886?IX.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Заяву засудженого ОСОБА_3 про приведення покарання у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного суду через Металургійного районний суд міста Кривого Рогу протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1