Справа № 210/5944/25
Провадження № 1-в/210/696/25
іменем України
12 листопада 2025 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву засудженого ОСОБА_3 про приведення покарання у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», -
В провадженні суду перебуває заяву засудженого ОСОБА_3 про приведення покарання у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Представник адміністрації ОСОБА_4 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Засуджений ОСОБА_3 надав заяву про розгляд справи без його участі.
Прокурор ОСОБА_5 не заперечував щодо задоволення подання.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 13, 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Судом встановлено, що вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.07.2020 року ОСОБА_3 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 121 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком 7 років. Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання 13.04.2020 року. Зараховано в строк відбування покарання час знаходження ОСОБА_3 під вартою з 13.04.2020 року по 14.07.2020 року включно. Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишено раніше обраний - тримання під вартою.
21.07.2021 року вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_3 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та призначено йому покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 3 роки; за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 4 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.07.2020 року, остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком 7 років 6 місяців. Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.07.2020 року, а саме з 13.04.2020 року.
Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до статті 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною 1 статті 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статті 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з частиною 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пунктом 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
З вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.07.2021 року встановлено, що ОСОБА_3 визнано винним за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України за епізодами: 09.12.2016 року сума матеріального збитку становить 160,00 гривень; 10.12.2016 року сума матеріального збитку становить 160,00 гривень; 14.12.2016 року сума матеріального збитку становить 160,00 гривень; 10.02.2017 року сума матеріального збитку становить 1501,00 гривень; 14.02.2017 року сума матеріального збитку становить 1299,48 гривень.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2016 на рівні 1378,00 гривні. Отже, розмір соціальної пільги, встановленої законом на 01.01.2016 рік, становить 689,00 грн (1378,00 грн *50% = 689,00 грн.), а відтак кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна у 2016 році настає за умови, що вартість викраденого майна перевищує 1378,00 грн.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2017 на рівні 1600,00 гривні. Отже, розмір соціальної пільги, встановленої законом на 01.01.2017 рік, становить 800,00 грн (1600,00 грн *50% = 800,00 грн.), а відтак кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна у 2017 році настає за умови, що вартість викраденого майна перевищує 1600,00 грн.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24) вказала, що Закон №3886-IX є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом №3886-IX, мають зворотну дію в часі. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом №3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
За таких обставин, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону №3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Частина 2 ст. 74 КК встановлює кримінально-правовий наслідок зворотної дії закону, що скасовує кримінальну протиправність діяння. Якщо злочин декриміналізовано після набуття законної сили вироком суду, яким особа засуджена за такий злочин із призначенням їй покарання, вона має бути негайно звільнена від призначеного судом покарання. Це, зокрема, означає, що, якщо особа відбуває призначене їй покарання - вона звільняється від його невідбутої частини.
Враховуючи часткову декриміналізацію, введену Законом України «Про внесення змін до КУпАП», на підставі ч.1 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, засуджений ОСОБА_3 підлягає звільненню від призначеного покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.07.2021 року.
За вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.07.2020 року ОСОБА_3 визнано винним за ч. 2 ст. 121 КК України, який не підпадає під дію Закону № 3886?IX.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Заяву засудженого ОСОБА_3 про приведення покарання у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.07.2021 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі частини 2 статті 74 КК України у зв'язку із усуненням караності вчиненого діяння.
Вважати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.07.2020 року за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 7 років. Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання 13.04.2020 року. Зараховано в строк відбування покарання час знаходження ОСОБА_3 під вартою з 13.04.2020 року по 14.07.2020 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1