Справа № 210/5995/25
Провадження № 1-в/210/701/25
іменем України
12 листопада 2025 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» ОСОБА_3 про приведення покарання засудженого ОСОБА_4 у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», -
В провадженні суду перебуває подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» ОСОБА_3 про приведення покарання засудженого ОСОБА_4 у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Засуджений ОСОБА_4 надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник адміністрації ОСОБА_5 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Прокурор ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення клопотання.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 13, 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Судом встановлено, що вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06.09.2021 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік. На підставі ст. 75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік. На підставі ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_4 , періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
12.12.2024 року вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначено йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі. На підставі ст. 71 та ст. 72 КК України за сукупністю вироків частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06.09.2021, та остаточно визначено ОСОБА_4 покарання у вигляді чотирьох років та одного місяця позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання. Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком суду законної сили не обирався.
10.04.2025 року ухвалою Запорізького апеляційного суду вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2024 року залишено без змін.
Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до статті 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною 1 статті 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статті 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з частиною 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пунктом 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
З вироку Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06.09.2021 року встановлено, що ОСОБА_7 визнано винним за ч. 1 ст. 185 КК України за діяння вчинене 06.07.2021 року, сума матеріального збитку складає 1900,00 гривень.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2021 на рівні 2270,00 гривні. Отже, розмір соціальної пільги, встановленої законом на 01.01.2021 рік, становить 1135,00 грн (2270,00 грн *50% = 1135,00 грн.), а відтак кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна у 2021 році настає за умови, що вартість викраденого майна перевищує 2270,00 грн.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24) вказала, що Закон №3886-IX є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом №3886-IX, мають зворотну дію в часі. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом №3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
За таких обставин, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону №3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Частина 2 ст. 74 КК встановлює кримінально-правовий наслідок зворотної дії закону, що скасовує кримінальну протиправність діяння. Якщо злочин декриміналізовано після набуття законної сили вироком суду, яким особа засуджена за такий злочин із призначенням їй покарання, вона має бути негайно звільнена від призначеного судом покарання. Це, зокрема, означає, що, якщо особа відбуває призначене їй покарання - вона звільняється від його невідбутої частини.
Враховуючи часткову декриміналізацію, введену Законом України «Про внесення змін до КУпАП», на підставі ч.1 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, засуджений ОСОБА_4 підлягає звільненню від призначеного покарання за вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06.09.2021 року за ч. 1 ст. 185 КК України.
При цьому, за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2024 року ОСОБА_4 визнано винним за ч. 2 ст. 186 КК України, яка не підпадає під дію Закону №3886?IX.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» ОСОБА_3 про приведення покарання засудженого ОСОБА_4 у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06.09.2021 року за ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі частини 2 статті 74 КК України у зв'язку із усуненням караності вчиненого діяння.
Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за вироком Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 12.12.2024 року за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1