Справа № 370/3765/24
Провадження №1-кп/367/721/2025
Іменем України
12 листопада 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
представник потерпілого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в залі судових засідань обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111210000192 від 02.10.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Маслово Джанкойського району АР Крим, маючого неповну середню освіту, неодруженого, інваліда 2 групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4, 6 ст. 152 КК України,-
В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 , внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12024111210000192 від 02.10.2024, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4, 6 ст. 152 КК України.
В судовому засіданні керівник Бучанської окружної прокуратури Київськї області ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обвинуваченому ОСОБА_8 згідно якого просить продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, зазначаючи про наявність ризику, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора та просив його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні просив змінити запобіжний захід обвинуваченому з тримання під вартою на менш суворий запобіжний захід.
Обвинувачений в судовому засіданні підтримав свого захисника.
Заслухавши думку учасників процесу та подане прокурором клопотання, суд вважає, що заявлене клопотання підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4, 6 ст. 152 КК України.
Так, судом встановлено, ухвалою Макарівського районного суду Київської області застосовано до обвинуваченого ОСОБА_8 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому продовжено ухвалою Ірпінського міського суду Київської області, строк якого закінчується 29.11.2025 року.
Станом на цей час завершити судове провадження до спливу продовженого строку тримання обвинуваченого під вартою неможливо.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Згідно приписів ч. 3 ст. 331 КПК України, - незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, однією із обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу, є тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі.
Суд враховує, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою та частино шостою статті 152 Кримінального кодексу України, що відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є особливо тяжкими злочинами, за які законом передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років або у виді довічного позбавлення волі й усвідомлюючи, що він обвинувачується у вчиненні цих злочинів, та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його судом винуватим, може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене.
Враховуючи ці обставини і тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , суд погоджується, що існує реальний ризик залишення ним місця проживання в будь-який час з метою переховуватися від суду задля уникнення кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Суд також вважає наявними ризики, передбачені пунктом 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідків, неповнолітню потерпілу, оскільки обвинувачений мешкає в одному будинку з малолітньою потерпілою, а свідки є односельчани, яких він знає особисто.
Вплив з боку ОСОБА_8 на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні шляхом прохань, залякування, примусу, погроз або застосування насильства з метою зміни або ненадання ними викривальних показів щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень може призвести до неможливості притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.
Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків та потерпілу залишається актуальним з огляду на встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до статті 23 Кримінального процесуального кодексу України.
Також, суд погоджується, що у разі не обрання запобіжного заходу у виді триманням під вартою обвинувачений ОСОБА_8 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. а тому наявний ризик, передбачений пунктом 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Так, відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Кобець проти України» зазначив, що «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (також рішення у справі «Авшар проти Туреччини». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Суд заслухавши доводи прокурора, захисника, обвинуваченого ОСОБА_8 , думку представника потерпілого, вивчивши матеріали кримінального провадження, враховуючи наявність ризиків передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливого тяжкого злочину, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на свободі може переховуватися від суду з метою уникнення покарання за вчинене, незаконно впливати на свідків та потерпілу, а тому вважає, що слід продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для продовження застосування такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою.
Таким чином, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_8 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 184, 193-199, 201, 205, 369-372, 376 КПК України, суд,
Клопотання керівника Бучанської окружної прокуратури Київськї області ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 - задовольнити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строком на 60 (шістдесят) днів у ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала про продовження строку тримання під вартою діє з 12.11.2025 до 10.01.2026 включно.
Повний текст ухвали виготовлено 12.11.2025 року о 17.00 год.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а обвинуваченим з дня отримання її копії.
Судді: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3