Справа № 367/1426/19
12 листопада 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Мерзлого Л.В.,
при секретарі Тараненко О.М.,
розглянувши в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Романенко Г.М. про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат в цивільній справі №367/1426/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільної сумісної власності подружжя,-
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла вищезазначена заява, в якій представник позивача просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат на правничу допомогу в розмірі 54 950,00 грн..
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, 10.11.2025 року адвокат Романенко Г.М. подала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.
10.11.2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Ковальова О.О. подала до суду заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення у яких зазначила про неспівмірність витрат із обсягом наданих адвокатом послуг. Заявила клопотання про зменшення витрат на правову допомогу. Не заперечувала проти розгляду справи без участі ОСОБА_2 та її представника.
За приписами ч.2 ст.246 ЦПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (частина 3 цієї статті).
Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Заочним рішенням Ірпінського міського суд Київської області від 30.10.2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено частково. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільної сумісної власності подружжя задоволено частково.
Питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, судом не вирішувалося.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно положень ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи та витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч.1 ст.1 цього Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI).
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
З огляду на викладене суд відзначає, що ЦПК України передбачено наступні критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) пов'язаність витрат з розглядом справи; 2) їх дійсність; 3) необхідність; 4) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
До таких висновків в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 19.02.2020 року (справа №755/9215/15-ц провадження №14-382цс19).
Разом із тим, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі №727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій такої сторони.
Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Правнича допомога позивачу надавалася, серед інших, і адвокатом Романенко Г.М. на підставі ордеру про надання правничої допомоги серія КС №799661 від 30.09.2020 року та договору про надання правової допомоги №б/н від 30.09.2020 року. В Додатку №1 до вказаного договору про надання правової допомоги сторонами було узгоджено ціну на послуги адвоката.
Додатковою угодою до договору №б/н про надання правової допомоги від 07.01.2025 року сторони погодились про перегляд вартості послуг адвоката, та визначили ціну на них в додатку №1 до вказаної Додаткової угоди.
Факт надання правової допомоги стверджується Актом від 23.08.2023 року виконаних робіт про виконання договору про надання правової допомоги №б/н від 30.09.2020 року, відповідно до якого вартість наданих адвокатом послуг складає 1500,00грн.; Актом від 20.01.2023 року виконаних робіт про виконання договору про надання правової допомоги №б/н від 30.09.2020 року, відповідно до якого вартість наданих адвокатом послуг складає 2000,00 грн.; Актом від 02.11.2021 року виконаних робіт про виконання договору про надання правової допомоги №б/н від 30.09.2020 року, відповідно до якого вартість наданих адвокатом послуг складає 2000,00 грн.; Актом від 23.12.2021 року виконаних робіт про виконання договору про надання правової допомоги №б/н від 30.09.2020 року, відповідно до якого вартість наданих адвокатом послуг складає 4000,00 грн.; Актом від 01.10.2020 року виконаних робіт про виконання договору про надання правової допомоги №б/н від 30.09.2020 року, відповідно до якого вартість наданих адвокатом послуг складає 3000,00 грн.;
Актом від 09.10.2020 року виконаних робіт про виконання договору про надання правової допомоги №б/н від 30.09.2020 року, відповідно до якого вартість наданих адвокатом послуг складає 750,00 грн.; Актом від 26.10.2022 року виконаних робіт про виконання договору про надання правової допомоги №б/н від 30.09.2020 року, відповідно до якого вартість наданих адвокатом послуг складає 5250,00 грн.;
Актом від 14.06.2023 року виконаних робіт про виконання договору про надання правової допомоги №б/н від 30.09.2020 року, відповідно до якого вартість наданих адвокатом послуг складає 2250,00 грн.; Актом від 14.08.2021 року виконаних робіт про виконання договору про надання правової допомоги №б/н від 30.09.2020 року, відповідно до якого вартість наданих адвокатом послуг складає 5250,00 грн.; Актом від 30.11.2023 року виконаних робіт про виконання договору про надання правової допомоги №б/н від 30.09.2020 року, відповідно до якого вартість наданих адвокатом послуг складає 1500,00 грн.; Актом від 26.12.2024 року виконаних робіт про виконання договору про надання правової допомоги №б/н від 30.09.2020 року, відповідно до якого вартість наданих адвокатом послуг складає 9750,00 грн.; Актом від 01.10.2025 року виконаних робіт про виконання договору про надання правової допомоги №б/н від 30.09.2020 року, відповідно до якого вартість наданих адвокатом послуг складає 2000,00 грн.; Актом від 21.10.2025 року виконаних робіт про виконання договору про надання правової допомоги №б/н від 30.09.2020 року, відповідно до якого вартість наданих адвокатом послуг складає 15 000,00 грн..
Дослідивши надані адвокатом Романенко Г.М. на підтвердження надання позивачу правової допомоги та їх розміру документи, враховуючи складність справи, значення справи для сторони, беручи до уваги письмово висловлені заперечення з боку представника ОСОБА_2 - адвоката Ковальової О.О., з урахуванням часткового задоволення позову, вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позивач має право на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 гривень.
Керуючись ст.ст.81, 133, 193, 141, 247, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Романенко Г.М. про ухвалення додаткового рішення,- задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення в цивільній справі №367/1426/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільної сумісної власності подружжя.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з наданням правової допомоги у розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Л. В. Мерзлий