Справа № 367/10111/25
Провадження №2/367/6301/2025
Іменем України
11 листопада 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Мерзлого Л.В.,
при секретарі Тараненко О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Державного податкового університету до ОСОБА_1 про стягнення грошового боргу,-
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що Університетом державної фіскальної служби України та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Контракт №245-в від 30.09.2021 року про військову підготовку громадянина у військовому навчальному підрозділі УДФСУ за програмою підготовки офіцера запасу за рахунок коштів фізичних осіб. Вказує, що правонаступником Університету державної фіскальної служби України є Державний податковий університет.
Наказом №1089 від 31.08.2021 року відповідача зараховано до навчання за програмою підготовки офіцерів запасу на кафедрі військової підготовки з 01.09.2021 року за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб.
Відповідно до умов договору, загальна вартість підготовки за увесь період навчання становила 28 500,00 грн. Зазначає, що позивач у повному виконав свої зобов'язання за контрактом.
Наказом №717 від 15.06.2023 року ОСОБА_1 відраховано з кафедри військової підготовки за невиконання навчального плану та відсутність без поважної причини на заняттях, при цьому освітня послуга була надана на суму 4892,50 грн., яка не була сплачена відповідачем, та до якої позивачем за період з 15.06.2023 року по 19.08.2025 року нараховано 3% річних в сумі 320,09 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1003,47 грн..
Таким чином загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед Державним податковим університетом складає 2 596,08 грн. з вимогою про стягнення якої позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 01.09.2025 року провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 01.09.2025 року клопотання представника в.о. ректора Державного податкового університету про відстрочення сплати судового збору у вказаній цивільній справі було задоволено.
У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло.
Відповідач належним чином у відповідності до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України повідомлений про розгляд справи за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, правом надання відзиву на позов не скористався. Будь-яких заяв чи клопотань по суті спору до суду не надходило.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням пункту 3, пункту 4 частини 1 статті 280 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України.
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною 8 статті 178 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Так, судом встановлено, що 30.09.2021 року між Університетом державної фіскальної служби України та відповідачем ОСОБА_1 укладено контракт №245-в про військову підготовку громадянина у військовому навчальному підрозділі Університету державної фіскальної служби України за програмою підготовки офіцера запасу за рахунок коштів фізичних осіб за послуги, пов'язані з цією підготовкою.
Відповідно до п.4.7. Договору відповідач повинен не пізніше 10 банківських днів до початку відповідного місяця (семестру, року) навчання з військової підготовки вносити плату за послуги, пов'язані з військовою підготовкою.
Відповідно до п.1. Розділу ІІІ Договору загальна вартість підготовки становить 28 500 грн. 00 коп.
Відповідно до п.2. Розділу ІІІ Договору встановлено, що відповідач щомісяця оплата послуг за навчання проводиться повністю одноразово або частинами, щомісяця, шляхом сплати коштів в сумі 1425,00 грн. на рахунок університету.
Наказом №1089 від 31.08.2021 року відповідача зараховано до навчання за програмою підготовки офіцерів запасу на кафедрі військової підготовки з 01.09.2021 року за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб.
Наказом №717 від 15.06.2023 року ОСОБА_1 відраховано з кафедри військової підготовки за невиконання навчального плану та відсутність без поважної причини на заняттях. Освітні послуги здобувачу вищої освіти надавались з моменту зарахування наказом від 31.08.2021 року №1089 по 14.06.2023 року.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за навчання згідно договору №245-В від 30.09.2021 року складає 4892 грн. 50 коп.
До вищевказаної суми заборгованості за період з 15.06.2023 року по 19.08.2025 року позивачем нараховано 3% річних в сумі 320,09 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1003,47 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, правонаступником Університету державної фіскальної служби України є позивач - Державний податковий університет.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Так, приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до приписів частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до приписів частини 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Нормою статті 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01.10.2014 №6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, провадження №14-16цс18 у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Згідно положень ст.ст.12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ч.ч.1-4, 8 ст.83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно із ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими у розмірі заборгованості відповідача ОСОБА_1 на загальну суму в розмірі 6216,06 грн., що складається із заборгованості за договором про надання освітніх послуг в розмірі 4892,50 грн. та нарахованими за період з 15.06.2023 року по 19.08.2025 року 3% річних в сумі 320,09 грн. та інфляційними втратами в розмірі 1003,47 грн., які суд стягує з відповідача на користь позивача, задовольняючи позовні вимоги.
На основі всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу заявлених вимог, підтверджених доказами, перевіреними судом, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави сума судового збору у розмірі 3028 грн. 00 коп..
Керуючись ст.ст.12, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Державного податкового університету до ОСОБА_1 про стягнення грошового боргу, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного податкового університету заборгованість за договором про надання освітніх послуг №245-в від 30.09.2021 року у розмірі 4892 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто дві) грн. 50 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 003 (одна тисяча три) грн. 47 коп., 3% річних в сумі 320 (триста двадцять) грн. 09 коп., а всього 6 216 (шість тисяч двісті шістнадцять) грн. 06 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави суму судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду до Київського апеляційного суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Позивач: Державний податковий університет, код ЄДРПОУ 44550814, місцезнаходження за адресою: Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Університетська, будинок 31.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: Л.В. Мерзлий