Справа №478/1205/25 Провадження №1-кп/478/113/2025
12 листопада 2025 року Казанківськийрайонний суд Миколаївської області
в складі головуючоїсудді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду селище Казанка кримінальне провадження №62025150010005339 від 25.09.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рачинці Хмельницької області, громадянина України, з середньо-спеціальноюосвітою, одруженого, не працюючого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, проходив військову службу на посаді навідник механізованого відділення бойової машини механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Судом встановлено та визнано доведеним, що ОСОБА_3 18.05.2022 року, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 призваний на військову службу за мобілізацією та направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №122від 18.05.2022 року солдата ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти військової частини НОМЕР_2 , ВОС-100221, шпк«солдат».
Відповідно до розпорядження Начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 06.06.2022 №300ПУ/333/дск солдата ОСОБА_3 зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) № 138-РС від 05.06.2022 року, солдата ОСОБА_3 зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду навідника розрахунку (кулемет «Максим») кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецької роти батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 12.06.2022 №147 солдата ОСОБА_3 виключено зі списків особового складу та визначено таким, що вибув до нового місця служби-до військової частини НОМЕР_1 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №167від 16.06.2022 року солдата ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу частини, поставлено на всі види забезпечення, призначено на посаду навідник механізованого відділення-бойової машини механізованого взводу механізованої роти військової НОМЕР_4 , ВОС-101281А, визначено таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою шпк «солдат».
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, з 18.05.2022 року, тобто з моменту відправлення ОСОБА_3 з ІНФОРМАЦІЯ_3 до військової частини НОМЕР_2 , останній набув статусу військовослужбовця-особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє по теперішній час.
Про особливий період несення військової служби та порядок проходження військової служби в умовах воєнного стану солдату ОСОБА_3 достеменно було відомо і до часу самовільного залишення місця служби останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.
Однак, 07.09.2022 року о 21 год. 00 хв. ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, проходячи військову службу на посаді навідник механізованого відділення-бойової машини механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, в порушення вимог ст.ст.9,11,16,49, 127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.2,4,6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п.1,3 ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, самовільно залишив місце несення військової служби у районі дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 , який був визначений неподалік населеного пункту АДРЕСА_2 , та незаконно перебував поза його межами, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам, як про військовослужбовця, який самовільно залишив місце несення військової служби, з 07.09.2022 року по 06.12.2022 року.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 .
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав і пояснив, що проходив військову службу в НОМЕР_5 окремій механізованій бригаді, приймав участь у штурмах, та дійсно 07.09.2022 року після штурму його взвод був виведений у с. Володимирівка, всі виснажені, були втрати побратимів, побита техніка, та коли повідомили командиру, що потрібна нова техніка, останній повідомив, що чекати нову техніку не має можливості, здійснювати штурми будуть з застосуванням наявної техніки, у зв'язку з цим виник конфлікт з командиром, і останній повідомив, що якщо не згодні, можуть бути вільними. За вказаних обставин самовільно залишив місце несення військової служби у районі зосередження підрозділів військової частини, який дислокувався поблизу АДРЕСА_2 , а саме поїхав до м. Кропивницького. Свій вчинок засуджує, в подальшому прийняв рішення повернутися до служби і 06 грудня 2022 року став в стрій до в/ч НОМЕР_6 , приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, отримав поранення, визнаний непридатним до військової служби внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, станом на теперішній час звільнений з військової служби, є особою з інвалідністю третьої групи, щиро кається у вчиненому.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Крім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 його винуватість підтверджується дослідженими, в ході судового розгляду доказами.
Відповідно до витягу з наказу начальника командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №122 від 18.05.2022 року солдата ОСОБА_3 , який прибув 18 травня 2022 року з ІНФОРМАЦІЯ_4 , для проходження перепідготовки за новою військово-обліковою спеціальністю, зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , та поставлено на всі види забезпечення (а.к.п. 51).
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №147 від 12.06.2022 року солдата ОСОБА_3 вважати таким, що 12 червня 2022 року вибув до військової частини НОМЕР_7 АДРЕСА_3 після проходження підготовки (перепідготовки) за новою військово-обліковою спеціальністю, з 12 червня 2002 року виключено зі всіх видів забезпечення (а.к.п.52).
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 167 від 16.06.2022 року до складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування «Соледар», які залучаються та беруть безпосередню участь в операції об'єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання службових (бойових) завдань відповідно до Указу Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» та розпорядження начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 06.06.2022 року №300/ПУ/333/П/дск, які завершили навчання за визначеними військово-обліковими спеціальностями з числа сержантів солдат військовослужбовців за призовом по мобілізації (призвані 18.05.2022), які прибули 16 червня 2022 року із військової частини НОМЕР_2 , з 16 червня 2022 року зарахувати в списки особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення, вважати таким, що справу та посаду прийняв солдат ОСОБА_3 , навідник 1 механізованого відділення-бойової машини 2 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , ВОС-101281А, ШПК «солдат» (а.к.п.47).
Згідно доповіді командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 на адресу оперативного чергового в/ч НОМЕР_7 від 08.09.2022 року №380 відповідно до рапорту тимчасово виконуючого обов'язки командира 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 від 07.09.2022 року встановлено, що близько 21 год 07.09.2022 року самовільно залишили тимчасове місце розташування підрозділу в АДРЕСА_2 військовослужбовці, зокрема солдат ОСОБА_3 (а.к.п.104-108).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №215 від 08.09.2022 року призначено службове розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_3 (а.к.п. 82-83).
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №380 від 27.10.2022 року службове розслідування за фатом залишення військової частини військовослужбовцями 07.09.2022 року вважати завершеним. Вважати військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 таким, що самовільно залишив військову частину 07.09.2022 року і не повернувся до розташування військової частини НОМЕР_1 (а.к.п.96-99 ).
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №279 від 06.10.2022 року солдата ОСОБА_3 , навідника 1 механізованого відділення-бойової машини 2 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що самовільно залишив пункт дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 . На підставі підпункту 14 пункту 116 Указу Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», з 08 вересня 2022 року зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 , вважати таким, що в умовах воєнного стану самовільно залишив район виконання бойових завдань (а.к.п.112-113).
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №340 від 06.12.2022 року вважати таким, що вибув зі складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування «Соледар», які залучались та брали безпосередню участь в бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації солдата ОСОБА_3 . З 06 грудня 2022 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , та знято зі всіх видів забезпечення, вважати таким, що вибув для подальшого проходження військової служби у військову частину НОМЕР_3 (а.к.п.110).
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №340 від 06.12.2022 року вважати таким, що прибув та приступив до виконання службових обов'язків до складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування «Соледар», які залучаються та беруть безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації військовослужбовця солдата ОСОБА_3 , який самостійно повернувся 06 грудня 2022 року, з 06 грудня 2022 року зарахований в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 (а.к.п.42-46).
Відповідно до медичної характеристики начальника медичної служби-начальника медичного пункту в/ч НОМЕР_1 від 16.05.2023 року солдат ОСОБА_3 під медичним наглядом військової частини НОМЕР_1 знаходиться з 16.06.2022 року, на «Д» обліку у лікарів: терапевт, хірург, психіатр, невролог, нарколог не перебував. За медичною допомогою не звертався (а.к.п.48).
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) №341 від 07.12.2022 року солдата призваного під час загальної мобілізації ОСОБА_3 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 06 грудня 2022 року №306-РС на посаду навідника 3 розрахунку (кулемет Максим) 3 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти НОМЕР_8 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_3 , який прибув із військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження служби в місце дислокації військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_2 , з 07 грудня 2022 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення і вважається таким, що 07 грудня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою , шпк «солдат», ВОС-101281А (а.к.п.49).
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) №11 від 11.01.2023 року солдата призваного під час загальної мобілізації ОСОБА_3 , навідника 3 розрахунку (кулемет Максим) 3 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_3 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 11 січня 2023 року №11-РС на посаду оператора 8 розрахунку ПТРК 2 відділення протитанкових керованих ракет взводу протитанкових керованих ракет 2 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_3 , вважати таким, що з 11 січня 20223 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою, шпк «солдат», ВОС-139543А (а.к.п.50).
Даними військового квитка серії НОМЕР_9 (копії) про те, що ОСОБА_3 згідно наказу військової частини НОМЕР_10 від 29.07.2025 року №210 виключений зі списків особового складу (а.к.п.123-126).
Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
Наведені вище докази у їх сукупності вказують на те, що обвинувачений ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем, в період дії воєнного стану, самовільно залишив місце служби, чим вчинив злочин і підлягає відповідальності за ч.5 ст.407 КК України як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби), вчиненому в умовах воєнного стану.
Вказаний висновок суду узгоджується з п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" (заява №1637/04), у якому зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини" п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання"враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особливості конкретного кримінального злочину й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Зазначене узгоджується із положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 судом встановлено, що він одружений, офіційно не працює, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 характеризувався посередньо, на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, є особою з інвалідністю третьої групи, згідно із досудовою доповіддю органу пробації має середні ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб.
Судом також враховується, що обвинувачений ОСОБА_3 в період з 16.06.2022 по 08.07.2022, з 24.08.2022 по 08.09.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в смт. Сиротине Луганської області, м. Сіверськ, м. Краматорськ Донецької області, с. Троїцько-Сафонове Миколаївської області (а.к.п.116), у періоди: з 07.12.2022 по 23.01.2023, з 12.03.2023 по 11.05.2023, з 01.06.2023 по 08.06.2023, з 10.06.2023 по 30.06.2023, з 08.08.2023 по 06.09.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Костянтинівка Донецької області (а.к.п.115, 117), в періоди: з 15.11.2023 по 29.11.2023, з 17.12.2023 по 27.02.2024, з 27.04.2024 по 22..05.2024, з 02.09.2024 по 04.09.2024 приймав участь в захисті держави проти збройної агресії російської федерації (а.к.п.118). Крім того, ОСОБА_3 за результатом проходження військово-лікарської комісії та свідоцтва про хворобу №2025-0612-0820-5931-7 від 12.06.2025 року визнаний непридатним до військової служби внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини та станом на теперішній час звільнений з військової служби (а.к.п.129-131).
Обставинами пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_3 є щире каяття, з'явлення із зізнанням.
Обставин обтяжуючих покарання обвинуваченому судом встановлено не було.
Відповідно до ч.1, 2ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання судом повинні враховуватись тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.5 ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який не є суспільно-небезпечною особою та вперше притягається до кримінальної відповідальності, наявність обставин пом'якшуючих покарання, відсутність обтяжуючих обставин, та доходить висновку про призначення обвинуваченому покарання в мінімальних межах санкції ч.5 ст.407 КК України.
Метою призначення покарання, виходячи із положень ч.2ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо можливості застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 положень ч.1 ст. 75 КК України, суд враховує, що у зв'язку із набранням 27.01.2023 року чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» від 13 грудня 2022 року № 2839-IX, посилено кримінальну відповідальність за вчинення військових кримінальних правопорушень, та обмежено застосуванняст.75 КК України у випадках засудження, зокрема, за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК України, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Поряд з цим, відповідно до ч.2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ч.2 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Враховуючи вищезазначені положення Закону, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, яке мало місце 07.09.2022 року, у редакції Закону, яка діяла на момент його вчинення, тобто застосувавши положення ч.1 ст. 75 КК Укрїни, які діяли на момент вчинення вказаного правопорушення.
Загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Таким чином, вирішення судом питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання ґрунтується на наведених вище вимогах.
Повною мірою врахувавши вказані обставини, а також зваживши на другорядну роль кари як мети покарання, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 є можливим без відбування покарання у виді позбавлення волі з встановленням іспитового строку, який буде достатнім для того, щоб засуджений в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення, що на думку суду відповідає меті покарання, є справедливим і достатнім для досягнення, передбачених ч.2 ст. 50 КК України меті покарання та відповідатиме принципу верховенства права, закріпленого ст. 8 КПК України, а також буде співрозмірним характеру вчиненого діяння, його наслідкам та особі винного, який на даний час визнаний непридатним після проходження військової служби.
Натомість судом не встановлено обставин, які свідчили б про неможливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання у виді позбавлення волі.
Також суд вважає необхідним по даній справі з метою організації органами виконання покарань належного контролю за поведінкою обвинуваченого покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Також суд вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.76 КК України додатково покласти на обвинуваченого обов'язки, а саме: п.2) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Заходи забезпечення по даному кримінальному провадженні не застосовувались.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати та речові докази по справі - відсутні.
Керуючись ст.ст.369-371, ст.ст.373-376 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі положень ст.75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 ( один ) рік не вчинить нового злочину і виконає обов'язки, передбачені п.1 і п.2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, що на нього покладаються, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Міра запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 не обиралася.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1