Справа №: 398/5933/25
провадження №: 2/398/3452/25
Іменем України
"12" листопада 2025 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Москалик В. В.,
з участю секретаря судового засідання Таран І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4973845 від 17.09.2024 в розмірі 79 340,95 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 17.09.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4973845, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 25 200 грн. 22.04.2025 ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу № 22042025, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №4973845 від 17.09.2024. Взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 22.04.2025 утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 79 340,95 грн, з яких: 21 195,60 грн - за основною сумою боргу, 45 145,35 грн - за відсотками, 13 000 грн - за штрафами.
Оскільки, відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзив не подав та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, то судом постановлено ухвалу про заочний розгляд цієї справи.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов таких висновків.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.
Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
17.09.2024 ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 4973845, який останнім підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Крім того, відповідачем електронним підписом підписано додаток № 1 до зазначеного договору (таблиця обчислення загальної вартості кредиту) та паспорт споживчого кредиту. За умовами договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в розмірі 25 200,00 грн, а відповідач зобов'язався повернути в строк 360 днів зі сплатою відсотків в розмірі 2 993,53 % річних.
22.04.2025 ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №22042025, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 22042025 від 22.04.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4973845 від 21.10.2023 в загальному розмірі 79 340,95 грн, з яких: 21195,60 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 45 145,35 грн - заборгованість за відсотками, 13 000 - заборгованість за штрафами.
Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки переходять до суб'єктів, які їх замінюють.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 4973845 від 17.09.2024.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконав, у зв'язку з чим станом на 22.04.2025 за кредитним договором виникла заборгованість в розмірі 79 340,95 грн, з яких: 21195,60 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 45 145,35 грн - заборгованість за відсотками, 13 000 - заборгованість за штрафами.
За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Щодо стягнення нарахованої позивачем суми штрафу в розмірі 13000,00 грн, суд зазначає наступне.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на дату укладення договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту (17.09.2024) та строк його дії в період дії в Україні воєнного стану, нарахування пені суперечить вищезазначеній нормі ЦК України, а отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 13 000,00 грн не підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що відповідач не виконав передбачені кредитним договором і законом зобов'язання ні перед первісним кредитором - ТОВ «Лінеура Україна», ні перед новим кредитором - позивачем, внаслідок чого утворилася заборгованість, то суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати за сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 280 - 282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором № 4973845 від 17.09.2024 в сумі 66 340 (шістдесят шість тисяч триста сорок) грн 95 коп., яка складається з: 21 195,60 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 45 145,35 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014 IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») судовий збір в розмірі 2 531 (дві тисячі п'ятсот тридцять одна ) грн 86 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 12.11.2025.
Суддя Вікторія МОСКАЛИК