Справа № 386/2148/25
Провадження № 1-кс/386/475/25
про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні
12 листопада 2025 року селище Голованівськ
Слідчий суддя
Голованівського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Голованівськ клопотання слідчого СВ Голованівського відділу поліції ГУН в Кіровоградській області ОСОБА_3 погодженого з прокурором Благовіщенського відділу Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 , про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121110000565 від 10 листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Клопотання надійшло до суду поштою «11» листопада 2025 року о 15 год. 03 хв.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах -
Слідчий СВ Голованівського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором в рамках кримінального провадження №12025121110000565 від 10 листопада 2025 року , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування клопотання вказав, що 09.11.2025 року о 21:20 год. в м.Благовіщенське Голованівського району Кіровоградської області біля магазину «Лавка» ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. АДРЕСА_1 , студент Уманського фахового коледжу технології та бізнесу УНУС, керуючи автомобілем ВАЗ 210934-20 р.н. НОМЕР_1 зеленого кольору, який перебуває у його користуванні та належить ОСОБА_6 , жит. АДРЕСА_2 , проїжджаючи перехрестя вулиць Лесі Українки - пров. Короленка виїжджаючи з другорядної дороги пров. Короленка, яка перебуває в зоні дії знака 2.1. «Дати дорогу», не надав перевазі в русі автомобілю «Hyundai Santa FE» р.н. НОМЕР_2 під керуванням користувача гр. ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 жит. АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_8 , жит. АДРЕСА_3 , який рухався по вул.. Лесі Українки в напрямку с.Йосипівка в результаті чого відбулося зіткнення. Після удару автомобіль «Hyundai Santa FE» відкинуло в сторону і він зіткнувся ще із припаркованим поруч, на узбіччі дороги автомобілем «Аudi Q7» р.н. НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 жит. АДРЕСА_4 . Врезультаті ДТП ОСОБА_5 , доставлено до КНП «Голованівська лікарня» де в ході обстеження, в нього виявлено перелом ключиці справа та забій шийного відділу хребта.
В ході проведення досудового розслідування 09.11.2025 року, в період часу з 22:30 по 01:30 годину, проведено огляд місця ДТП, в ході якого вилучено автомобіль ВАЗ 210934-20 р.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_6 , жит. АДРЕСА_2 та перебуває в користуванні ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. АДРЕСА_1 , студенту Уманського фахового коледжу технології та бізнесу УНУС та автомобіль «Hyundai Santa FE» р.н. НОМЕР_2 який належить на праві власності ОСОБА_8 , жит. АДРЕСА_3 та перебуває у користуванні ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 жит. АДРЕСА_3 .
Вказані вилучені транспортні засоби долучено до кримінального провадження в якості речового доказу, оскільки існують підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином, наявні законні підстави для прийняття рішення про необхідність накладення арешту на вказане в клопотанні майно, з метою збереження його, як речового доказу, оскільки незастосування арешту на майно може призвести до його приховування, зникнення, втрати, відчуження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Крім того, майно може мати сліди злочину, які можуть бути використані як докази під час проведення досудового розслідування, а також для проведення необхідних криміналістичних експертиз.
Просила накласти арешт на майно, а саме на автомобіль ВАЗ 210934-20 р.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_6 , жит. АДРЕСА_2 та перебуває в користуванні ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. АДРЕСА_1 , студенту Уманського фахового коледжу технології та бізнесу УНУС та на автомобіль «Hyundai Santa FE» р.н. НОМЕР_2 який належить на праві власності ОСОБА_8 , жит. АДРЕСА_3 та перебуває у користуванні ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 жит. АДРЕСА_3 , шляхом вилучення, заборони розпоряджатися та користуватися.
Слідчий та прокурор через канцелярію суду подали письмові заяви про розгляд клопотання у їх відсутність, просили клопотання задовольнити.
Власник майна та користувач майна в судове засідання не зявилися надали суду письмові заяви про розгляд клопотання без їх участі.
Згідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши внесене клопотання, ознайомившись з письмовими заявами учаснів кримінального процесу та дослідивши додані до клопотання документи та матеріали, приходжу до наступних висновків.
Клопотання складено належною на те особою, та погоджене з відповідним на те прокурором, на підставі внесеного до ЄРДР даних про кримінальне правопорушення, тобто на законних підставах.
Відповідно до вимог ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно із п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно до ч.1 ст.167 КПК України тимчасово вилученим майном є фактично позбавлення підозрюваного можливості, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно до п.п. 3,4 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Згідно ч.ч 1,2 ст.170 КПК України арешт майна є тимчасово позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливість відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим кодексом порядку. Відповідно до вимог цього кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як зазначено в клопотанні, арешт на майно необхідно накласти оскільки вилучений транспортний засіб має суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та з метою забезпечення його зберігання та використання як речового доказу у справі.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як визначено ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Вирішуючи клопотання слідчий суддя виходить з наступного.
Матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням вимог ст.98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.1 ч.2 ст.170 КПК України збереження речових доказів.
Арешт зазначеного майна є розумним та співмірним із завданням кримінального провадження і вищенаведені конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає над приватними інтересами особи, яка є власником зазначеного майна.
Враховуючи вищезазначені положення КПК України, строки подання клопотання про арешт вилученого майна в ході огляду місця ДТП від 09.11.2025 року, яке мало місце в м. Благовіщенське Голованіввського району Кіровоградської області, слідчий суддя вважає, що є обгрунтована необхідність у накладенні арешту на наступне майно: автомобіль ВАЗ 210934-20 реєстраційний DI2192IT, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 виданому 24.07.2024 ТСЦ 3245, належить на праві власності ОСОБА_6 , жителю АДРЕСА_2 та перебуває в користуванні ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , та на автомобіль «Hyundai Santa FE» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно тимчасового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 виданому 21.01.2025 року належить на праві власності ОСОБА_8 , жителю АДРЕСА_3 та перебуває у користуванні ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 жителю АДРЕСА_3 , оскільки незастосування заборони имчасово вилученим майном з приводу якого внесене дане клопотання, призведе до його зникнення (втрати), що не забезпечить дієвості даного кримінального провадження.
Окрім цього,вказане майно може містити на своїй поверхні сліди зазначеного кримінального правопорушення, які можуть бути використані як докази під час проведення досудового розслідування, а також для проведення необхідних криміналістичних експертиз.
Керуючись ст.ст. 170-173,309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити повністю.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майна в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди яка мала місце 09.11.2025 року в місті Благовіщенкське Голованівського району Кіровоградської області, а саме на:
Автомобіль ВАЗ 210934-20 реєстраційний DI2192IT, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 виданому 24.07.2024 ТСЦ 3245, належить на праві власності ОСОБА_6 , жителю АДРЕСА_2 та перебуває в користуванні ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , шляхом заборони будь кому права на його шляхом заборони будь кому права на його розпорядження та користуванням-до прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженню.
Автомобіль «Hyundai Santa FE» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно тимчасового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 виданому 21.01.2025 року належить на праві власності ОСОБА_8 , жителю АДРЕСА_3 та перебуває у користуванні ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 жителю АДРЕСА_3 , шляхом заборони будь кому права на його шляхом заборони будь кому права на його розпорядження та користуванням-до прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженню.
Ухвала про арешт майна виконується слідчим негайно.
Ухвала діє до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1