Справа № 191/4388/19
Провадження № 1-кп/191/377/19
іменем України
09 жовтня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Синельникове кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, що відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання волі строком до 8 років, офіційного місця роботи не має, утриманців не має, тривалий час ухилявся від суду та перебував у розшуку, тим самим перешкоджав розгляду кримінального провадження судом, що в своїй сукупності свідчать про існування з боку обвинуваченого спроб вчинити дії, передбачені п.1,4,5 ч.1 ст.177 КПК України,а саме : переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Обвинувачений за викликами до зали суду тривалий час не прибуває, до нього судом застосовувалися примусові приводи, які виконані не були, оскільки останній злісно ухиляється від суду. Крім того, судом неодноразово виносилися ухвали про затримання обвинуваченого з метою приводу до суду для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, після виконання який, останнього доставляли в судові засідання, після чого на наступні призначені дати він більше не з'являвся.
У зв'язку з цим, прокурор просить застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Обвинувачений в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора та просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Також пояснив, що він буде з'являтися на виклики суду.
Захисник в судовому засіданні підтримав думку обвинуваченого.
Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, дійшов наступного висновку.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам : переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі : вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про : наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» визначає, що таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Згідно з рішенням ЄСПЛ від 30.08.1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальні правопорушення. Крім того, згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. У рішенні ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України" зазначено, що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі.
Вирішуючи питання про застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
При вирішенні заявленого клопотання, суд враховує, що докази про вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 вищезазначеного кримінального правопорушення є вагомими та приймає до уваги такі обставини, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, раніше не судимий, офіційного місця роботи не має, не одружений, тривалий час перебував у розшуку, оголошеного ухвалою суду, ухиляється від прибуття до суду, тим самим порушує встановлені ст.42 КПК України процесуальні обов'язки та перешкоджає розгляду кримінального провадження, які в своїй сукупності є достатніми вважати про існування з боку обвинуваченого ОСОБА_5 спроб вчинити дії, передбачені пп.1). 4), 5) ч.1 ст.177 КПК України, а саме : продовжити переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, отже застосування у даному випадку більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.1,2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Крім того, частиною 3 ст.183 КК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно правил ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України суд визначає підозрюваному розмір застави у межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 193, 194, 196-198 КПК України, суддя,-
Клопотання прокурора Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків на строк шістдесят днів, а саме, до 7 грудня 2025 року, включно.
Визначити ОСОБА_5 розмір застави для забезпечення виконання ним обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181680 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 26239738, Банк отримувача: ДКСУ, м.Київ , Код банку отримувача (МФО): 820172, Рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави наступні обов'язки:
прибувати до суду за кожним викликом;
не відлучатися з населеного пункту, в якому обвинувачений проживає, без дозволу суду.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На ухвалу може бути подана апеляція протягом п'яти днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 13.10.2025 року.
Суддя ОСОБА_1