Справа № 191/539/25
Провадження № 2/191/292/25
10 жовтня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Прижигалінської Т.В.
за участю секретаря - Силкіної О.Г.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 02 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» і ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №4998153, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику грошові кошти в розмірі 15000,00 грн. шляхом перерахування коштів на картковий рахунок строком на 30 днів з 02 серпня 2021 року з терміном повернення кредиту та процентів за користування кредитом 01 вересня 2021 року. Розмір процентів за користування кредитом становить 4500,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Позичальник в свою чергу зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку договору та сплатити відсотки за користування кредитом. Кредитний договір укладений в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції та підписаний накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідач свої зобов'язання з повернення позики належним чином не виконав, у зв'язку з чим на даний час загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 114499,92 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 13132,00 грн.; заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги в розмірі 99867,92 грн.; заборгованості за комісіями 1500,00 грн. 29 листопада 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №4998153, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за договорами, у тому числі за кредитним договором №4998153 від 02 серпня 2021 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 . У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до Договору про відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року, в тому числі за кредитним договором №4998153 від 02 серпня 2021 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 . Позивач просить суд стягнути з відповідача вищезазначену заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн.
Представник відповідача Третяк І.П. надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги визнала частково, а саме в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 13132,00 грн. Проти задоволення позовних вимоги в частині стягнення процентів просить відмовити, оскільки відповідач є військовослужбовцем.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак при зверненні до суду з позовною заявою просив справу розглядати без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, але надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі.
Під час судового розгляду справи по суті судом були оглянуті письмові докази по справі.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В статті 15 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9)відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
З матеріалів справи вбачається, що 02 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» і ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №4998153, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику грошові кошти в розмірі 15000,00 грн. шляхом перерахування коштів на картковий рахунок строком на 30 днів з 02 серпня 2021 року з терміном повернення кредиту та процентів за користування кредитом 01 вересня 2021 року. Розмір процентів за користування кредитом становить 4500,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Позичальник в свою чергу зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку договору та сплатити відсотки за користування кредитом.
Кредитний договір укладений в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції та підписаний накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення договору шляхом заповнення заяви про надання кредиту на сайті з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому кредитодавцем було перераховано грошові кошти в розмірі 15000,00 грн.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч.2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позивальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено парафом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу за весь час прострочення.
Згідно ч.1, 3 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач свої зобов'язання з повернення кредиту належним чином не виконав, у зв'язку з чим загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 114499,92 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 13132,00 грн.; заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги в розмірі 99867,92 грн.; заборгованості за комісіями 1500,00 грн.
29 листопада 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №4998153, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за договорами, у тому числі за кредитним договором №4998153 від 02 серпня 2021 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 .
У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до Договору про відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року, в тому числі за кредитним договором №4998153 від 02 серпня 2021 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 .
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 13132,00 грн. підлягають задоволенню.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом не підлягають задоволенню.
Так, відповідно до п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Згідно довідки ВЧ НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у ВЧ НОМЕР_1 з 03.05.2023 року.
Отже, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 99867,92 грн. слід відмовити.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісіями не підлягають задоволенню.
Так, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23) вказав, що з аналізу положень пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
Отже, судом враховані пункти 15, 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, пункти 6-1 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», якими передбачено, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов'язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, тому такі нарахування підлягають списанню.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по комісії в розмірі 1500,00 грн. слід відмовити.
Відповідно до ч.1, 2 п.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються : у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 277,83 грн.
Також позивачем ставиться питання про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача в суді здійснювало Адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс», що підтверджується копію договору №01-07/2024 від 01 липня 2024 року, який укладений між ТОВ «Коллект центр» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс». Також, до матеріалів справи додані: копії прайс-листа АО «Лігал Ассістанс» про види послуг та їх ціну; заявки на надання юридичної допомоги №460 від 02 грудня 2024 року на суму 13000,00 грн.; копію витягу з Акту про надання юридичної допомоги №3 від 27 грудня 2024 року.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Судом встановлено, що правнича допомога полягала у наданні усної консультації, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду.
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, враховуючи категорію справи, обсяг виконаних робіт та наданих адвокатом послуг, значення справи для сторони позивача, її публічним інтересом, співмірність даних витрат, які суд вважає завищеними, тому суд вважає такими, що підлягають до задоволенню витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.509, 510, 511, 525, 526, 536, 553, 554, 651, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ: 44276926, заборгованість за кредитним договором №4998153 від 02 серпня 2021 року в розмірі 13132 (тринадцять тисяч сто тридцять дві) грн. 00 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ: 44276926, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 277 (двісті сімдесят сім) грн. 83 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ: 44276926, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.
На рішення протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т. В. Прижигалінська