(додаткова)
11 листопада 2025року м. Київ
Справа № 761/35580/24
Провадження: № 22-з/824/1227/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,
суддів Верланова С. М., Нежури В. А.,
секретар Лаврук Ю. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Дудніка-Дубіняка Дмитра Ігоровича в інтересах Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» про визнання незаконним та скасування рішення та за зустрічним позовом ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію,
У вересні 2024року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 лютого 2025 рокуу задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію задоволено.
Стягнуто на користьПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з ОСОБА_1 заборгованість за необліковану електричну енергію в розмірі 1 662 687,42 грн. та 3 проценти річних в розмірі 4 088,58 грн., а всьогостягнуто 1 666 776 грн.
Стягнуто на користьПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору у розмірі 25 001,64 грн.
Додатковим рішенням Шевченківського раойнного суду м. Києва від 13 березня 2025 року стягнуто на користь ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з ОСОБА_1 понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 30000 грн.
Не погодившисьіз такими судовими рішеннями, адвокат Мневець О. М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційні скарги.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року апеляційні скарги адвоката Мневеця О. М. в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 лютого 2025 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2025 року залишено без змін.
15 вересня 2005 року адвокат Дуднік-Дубіняк Д. І. в інтересах Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» подав заяву про ухвалення додаткового рішення, а саме стягнення витрат на правничу допомогу, яка обґрунтована тим, що товариство, під час перегляду справи апеляційним судом, зазнало відповідних витрат на правничу допомогу в сумі 19 800 грн, що підтверджується належними доказами. Ураховуючи, що наслідком апеляційного перегляду справи є залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, просив покласти на нього витрати на правничу допомогу у розмірі 19 800 грн.
Заперечень на заяву щодо ухвалення додаткового рішення у справі від ОСОБА_1 не надходило.
Вирішуючи порушене заявником питання, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 15 ЦПК України).
Відповідно до положень частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з положеннями частин 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та
виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За правилами пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи убачається, що відповідачем, ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» зроблено відповідну заяву про понесення витрат на правничу допомогу у відзиві на апеляційну скаргу, тобто, до судових дебатів (т. 2, а. с. 91).
До заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвокат Дуднік-Дубіняк Д. І. надав суду: договір про надання правової допомоги № 3443 - ДКЕМ від 01.01.2024 із додатковою угодою № 1 від 04.10.2024; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю адвокатом Дудніком-Дубіняком Д. І.; витяг з Єдиного реєстру адвокатів України; довіреність від 25.01.2025 № 20/2024 на адвоката Дудніка-Дубіняка Д. І.; довіреність від 21.01.2025 №32/2025 на адвоката Кириллова М. С.; наказ про прийняття на роботу в АО «ПЕРШИЙ РАДНИК» адвоката Дудніка-Дубіняка Д. І. та Кириллова М. С. ; копію довіреності на ОСОБА_3 від 25.01.2025 № 18/2024.
Крім того, відповідачем також надано до матеріалів справи копію акту приймання - передачі наданих послуг № 188 від 12.09.2025 року, складеного відповідно умов договору про надання правової допомоги № 3443 - ДКЕМ від 01.01.2024 року, в якому детально, в розрізі наданих послуг, визначаються надані адвокатами АО «ПЕРШИЙ РАДНИК» послуги по даній справі та міститься фіксована вартість наданих послуг.
Так, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц з цього питання дійшла висновку, що «розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою».
Подібні висновки викладені Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 10 листопада 2021 року у справі № 329/766/18.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Такий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постанові Верховного суду від 26.07.2022 року у справі № 910/1209/21, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц. у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 у постанові Верховного суду від 28.06.2023 року у справі № 463/2001/19.
Тобто, у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
З вищенаведеного убачається, що суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі №275/150/22.
ОСОБА_1 не скористався наданим йому правом та не направив заперечення на дане клопотання представника відповідача щодо ухвалення додаткового рішення у справі, втім, у запереченнях на відзив на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 вважав необґрунтованим та неспівмірним заявлений відповідачем розмір витрат на правничу допомогу, ураховуючи, що представником відповідача подано лише відзив на апеляційну скаргу, який за змістом співпадає з текстом відзиву на позовну заяву, а поштові витрати не є с4удовими витратами. Пов'язаними з розглядом справи, ти більше, що відзив на апеляційну скаргу подано через «Електронний суд». Окрім того, вважав сам договір про надання правничої допомоги, укладений відповідачем, нікчемним (т. 2, а. с. 100).
У постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Як убачається з акту приймання-передачі наданих послуг узгоджена між сторонами вартість правової допомоги у розмірі 19 800 є фіксованою.
Оцінюючи обсяг виконаних адвокатом робіт, колегія суддів, ураховуючи заперечення позивача, вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу в сумі 19 800 грн є завищеними, не відповідають критерію розумної необхідності та співмірності із фактичним обсягом наданих послуг.
Крім того, колегія суддів відмічає, що підготовка та подання процесуальних документів здійснювалися в електронній формі через систему «Електронний суд», текст відзиву на апеляційну скаргу є тотожним відзиву на позовну заяву, що в свою чергу не вимагало від представника відповідача значних витрат часу чи ресурсів. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу з урахуванням часу, витраченого адвокатом на участь в судових засіданнях при апеляційному перегляді справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів, з урахуванням критеріїв обґрунтованості та пропорційності (співмірності), доходить висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги адвоката, у суді апеляційної інстанції у розмірі 8 000 грн.
При цьому, колегія суддів не входить в обговорення питання щодо нікчемності договору про надання правничої допомоги адвоката Дудніка-Дубіняка Д. І. та Приватним акціонерним товариством «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», яке порушив позивач у запереченнях, оскільки на таке питання колегією суддів надано ґрунтовну відповідь в постанові від 11.09.2025 року.
Керуючись ст.ст. 260, 270, 368, 382 ЦПК України, суд
Заяву адвоката Дудніка-Дубіняка Дмитра Ігоровича в інтересах Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення щодо розподілу судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» (адреса 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20 ЄДРПОУ 41946011) 8 000 (вісім тисяч) грн витрат, понесених на професійну правничу допомогу
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Т. О. Невідома
Судді С. М. Верланов
В. А. Нежура