(додаткова)
11 листопада 2025року м. Київ
Справа № 759/13906/24
Провадження: № 22-з/824/1281/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,
суддів Верланова С. М., Нежури В. А.,
секретар Лаврук Ю. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Дончака Дмитра Михайловича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У липні 2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду із вказаним позовом.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 3915312 від 19.10.2021 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , у розмірі 52 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1 814,20 грн.
У задоволенні вимог в іншому розмірі відмовлено.
Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Дончак Д. М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року апеляційну скаргу адвоката Дончака Дмитра Михайловича в інтересах ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в позові.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 906 (дві тисячі дев'ятсот шість) грн 88 коп.
25 вересня 2025 року адвокат Дончак Д. М. в інтересах ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення, а саме стягнення витрат на правничу допомогу, яка обґрунтована тим, що відповідачка, під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції й зазнала відповідних витрат на правничу допомогу в загальній сумі 14 000 грн, що підтверджується належними доказами. Ураховуючи, що наслідком апеляційного перегляду справи є задоволення її апеляційної скарги, просив покласти на позивача витрати на правничу допомогу у заявленому розмірі.
Заперечень на заяву щодо ухвалення додаткового рішення у справі від ТОВ ФК «Кредит-Капітал» не надходило.
Вирішуючи порушене заявницею питання, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 15 ЦПК України).
Відповідно до положень частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з положеннями частин 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та
виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За правилами пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи убачається, що відповідачкою, ОСОБА_1 зроблено відповідну заяву про понесення витрат на правничу допомогу як у відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі, тобто , до судових дебатів (а. с. 40-48; 115-119).
До заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції адвокат Дончак Д. М. надав суду: договір про надання правової допомоги № 2-02/08/24 від 02.08.2024; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на підтвердження права на зайняття адвокатською діяльністю адвокатом Дончаком Д. М.; акт приймання-передачі наданих послуг та докази полати правничої допомоги (а. с. 94-67).
Крім того, до заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції адвокат Дончак Д. М. надав суду: ордер про надання правничої допомоги серії АІ №1670792; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; клопотання про поновлення пропущеного строку; акт приймання-передачі послуг до договору №2-2/08/24; докази оплати наданих послуг (а. с. 127-130).
З матеріалів справи, зокрема, з акта приймання-передачі наданих послуг у суді першої інстанції, убачається, що ОСОБА_1 понесла витрати на правничу допомогу, які складалися з таких послуг: надання усної консультації - 1 000 грн та складання і подання до суду відзиву - 4 000 грн (а.с. 63).
Водночас, згідно з актом приймання-передачі наданих послуг у суді апеляційної інстанції, правнича допомога включала аналіз судової практики - 1 000 грн та складання апеляційної скарги - 6 000 грн (а.с. 127).
Так, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц з цього питання дійшла висновку, що «розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою».
Подібні висновки викладені Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 10 листопада 2021 року у справі № 329/766/18.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Такий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постанові Верховного суду від 26.07.2022 року у справі № 910/1209/21, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц. у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 у постанові Верховного суду від 28.06.2023 року у справі № 463/2001/19.
Тобто, у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
З вищенаведеного убачається, що суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі №275/150/22.
Відповідач, ТОВ ФК «Кредит-Капітал» не скористалося правом та не направило заперечення на дане клопотання представника відповідачки щодо ухвалення додаткового рішення у справі, втім, у відповіді на відзив в суді першої інстанції та у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ ФК «Кредит-Капітал» вважало необґрунтованим та неспівмірним заявлений відповідачкою розмір витрат на правничу допомогу, ураховуючи, що категорія даної справи є незначної складності та не може вартувати таких коштів (а. с. 79-80; 159-161).
У постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Колегія суддів, ураховуючи заперечення позивача, вважає, що в даному випадку, витрати на правову допомогу в сумі 14 000 грн ( 5 000 грн в суді першої інстанці та 7 000 грн в суді апеляційної інстанції) не відповідають критерію розумної необхідності таких витрат, а тому підлягають зменшенню.
Визначаючи сукупний розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, та застосовуючи наведений правовий висновок щодо реальності (дійсності та необхідності) таких витрат, колегія суддів зазначає, що витрати на надання усної консультації у розмірі 1 000 грн (у суді першої інстанції) не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених відповідачкою, оскільки фактично охоплюються змістом послуги зі складання відзиву на позовну заяву.
Аналогічно, не підлягає врахуванню послуга, надана в суді апеляційної інстанції, - аналіз актуальної судової практики у розмірі 1 000 грн, оскільки така послуга фактично охоплюється змістом наданої послуги зі складання апеляційної скарги.
Подібна за змістом правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 914/1564/20, а також у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі № 922/838/22, від 14.09.2023 у справі № 911/3076/21, від 06.09.2023 у справі № 914/131/22, від 30.08.2023 у справі № 911/3586/21, від 25.07.2023 у справі № 914/4092/21, від 07.02.2023 у справі № 922/4022/20, від 23.08.2022 у справі № 909/328/18 та від 05.07.2022.
Ураховуючи викладене та беручи до уваги, що справа розглядалася в порядку письмового провадження, тобто, є малозначною та не відзначалася підвищеною складністю, а також оцінюючи характер, складність та обсяг наданих адвокатом послуг, підтверджений відповідними доказами, колегія суддів бере до уваги заяву позивача про зменшення витрат на правничу допомогу та доходить висновку, що вимога відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є завищеною. Відтак заявлена сума підлягає подальшому зменшенню до 5 000 грн.
Керуючись ст.ст. 260, 270, 368, 382 ЦПК України, суд
Заяву адвоката адвоката Дончака Дмитра Михайловича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення щодо розподілу судових витрат.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцього, 1 корпус 28, 3 поверх) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 5 000 (п'ять тисяч) грн витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Т. О. Невідома
Судді С. М. Верланов
В. А. Нежура