Унікальний номер справи № 285/1546/25 Апеляційне провадження № 33/824/3833/2025Головуючий у суді першої інстанції - Сухарева О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
20 жовтня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Нежура В.А., при секретарі Ольшевській Ю.М., розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 273603 від 17.03.2025, цього ж дня о 01.15 год. на трасі а/д М-06 Київ-Чоп, 216 км водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом IVECO, д.н.з. НОМЕР_1 з причіпом ПГМФ, д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому не мав права керувати таким транспортним засобом, чим порушив пункт 2.1.а. ПДР України, за що відповідальність передбачена частиною п'ятою статті 126 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 275489 від 19.03.2025, цього ж дня о 10.00 год. на трасі а/д М-06 Київ-Чоп, 236 км водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом IVECO, д.н.з. НОМЕР_1 з причіпом ПГМФ, д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому не мав права керувати таким транспортним засобом, чим порушив пункт 2.1.а. ПДР України, за що відповідальність передбачена частиною п'ятою статті 126 КУпАП.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2025 року справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 № 285/1546/25 та № 285/1560/25 за частиною п'ятою статті 126 КУпАП, за протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 273603 від 17.03.2025 та серії ЕПР1 № 275489 та від 19.03.2025, об'єднано в одне провадження з єдиним номером № 285/1546/25 (провадження № 3/362/1130/25).
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років.
Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову, якою закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 17.03.2025 та 19.03.2025, скаржник не міг керувати транспортним засобом, оскільки перебував на стаціонарному лікуванні в КНП "КДЦ" Дарницького району м. Києва з діагнозом хронічний гастрит, що підтверджується випискою №99359 із медичної картки стаціонарного хворого, що виключає вину скаржника.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини другої статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідальність за частиною п'ятою статті 126 КУпАП наступає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно вимог пункту 2.1.а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Як убачається з матеріалів справи, відповідно до постанови серії ЕНА № 3652655 від 13.12.2024, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом з причіпом ПГМФ, д.н.з. НОМЕР_3 , при цьому не мав права керувати таким транспортним засобом, що був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 від 17.03.2025, о 01.15 год. на трасі а/д М-06 Київ-Чоп, 216 км водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом IVECO, д.н.з. НОМЕР_1 з причіпом ПГМФ, д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому не мав права керувати таким транспортним засобом, чим порушив пункт 2.1.а. ПДР України, за що відповідальність передбачена частиною п'ятою статті 126 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 від 19.03.2025, цього ж дня о 10.00 год. на трасі а/д М-06 Київ-Чоп, 236 км водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом IVECO, д.н.з. НОМЕР_1 з причіпом ПГМФ, д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому не мав права керувати таким транспортним засобом, чим порушив пункт 2.1.а. ПДР України, за що відповідальність передбачена частиною п'ятою статті 126 КУпАП.
Разом з тим, у судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтвердив обставини того, що він не був за кермом, оскільки перебував на стаціонарному лікуванні, та пояснив, що транспортним засобом у цей час керував його брат-близнюк ОСОБА_2 , який мав при собі документи останнього.
Допитаний в якості свідка в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтвердив, що саме він 17 і 19 березня 2025 року керував транспортним засобом IVECOз причепом ПГМФ, оскільки брат перебував у лікарні на лікуванні, зазначаючи при цьому, що він показав документи брата, оскільки власних у нього не було.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено без відеофіксації події, при цьому не зазначено даних про можливих свідків.
Відтак, під час апеляційного розгляду було встановлено, що в період учинення правопорушення, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується медичними документами, зокрема випискою № 99359, в якій вказано, що останній перебував в медичному закладі з 15.03.2025 по 20.03.2025.
Натомість, у суді з'ясовано, що фактичним водієм транспортного засобу був інший громадянин - ОСОБА_2 , брат-близнюк ОСОБА_1 .
Таким чином, працівники поліції при складанні протоколу не з'ясували особу, яка фактично керувала транспортним засобом, а також не забезпечили збирання належних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 .
Отже, протоколи про адміністративні правопорушення складено не на ту особу, зокрема їх складено щодо особи, яка не керувала цим транспортним засобом.
При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що розгляд справи в суді здійснюється лише в межах перевірки тих обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Для з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення даної справи, на суд не може бути покладена функція збирання доказів, оскільки таким чином буде порушено принцип змагальності.
Відповідно до частини другої статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Таким чином, суд позбавлений можливості об'єктивно розглянути справу про адміністративне правопорушення.
Отже, під час апеляційного розгляду судом установлено, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 . За таких умов суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КУпАП.
Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Разом із тим, апеляційний суд вважає необхідним направити копію даної постанови до органу, який складав дані протоколи, а саме до Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Житомирській області для вирішення питання притягнення до відповідальності згідно чинного законодавства ОСОБА_2 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 268, 277, 277-2, 283,284 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2025 року скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Направити копію постанови до Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Житомирській області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду