Справа № 756/2606/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/5008/2025 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
04 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 ,
Вироком Оболонського районного суду м. Київ від 02.11.2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі; за ч.2 ст.307 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, окрім житла; за ч.3 ст.307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 6 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна, окрім житла; за ч.1 ст.263 КК України до 3 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 КК України ОСОБА_7 призначено покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш сурового покарання більш суворим, остаточно призначивши йому покарання у виді 6 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна, окрім житла. Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту затримання, тобто з 09.03.2023 року.
На зазначений вирок прокурор подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року, апеляційну скаргу прокурора - залишено без задоволення. Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 02 листопада 2023 року щодо ОСОБА_7 - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 30 червня 2025 року скасовано ухвалу Київського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року та призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції , а також обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 28.08.2025 року включно.
28.08.2025 року ОСОБА_7 звільнений з-під варти.
У судовому засіданні прокурор звернувся з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 з огляду на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжкого злочинів, йому загрожує покарання у виді 6 років і 1 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, рішення по справі за обвинуваченням ОСОБА_7 не прийнято, останній може переховуватися від суду (з огляду на тяжкість покарання, яке йому вже призначено та з урахуванням вимог апеляційної скарги прокурора, який просить призначити покарання у виді 9 років 1 місяць з конфіскацією майна), потенційно може продовжувати злочинну діяльність та здійснювати незаконний вплив на свідків, перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином, та існує ризик того, що останній може вчинити нове кримінальне правопорушення, що вказує на наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Заслухавши прокурора, яка підтримала подане нею клопотання, обвинуваченого та захисника, які заперечували проти заявленого клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, які є тяжкими і особливо тяжкими, раніше був судимий, однак звільнений від відбування покарання з іспитовим строком, у розшуку не перебував, про те на сьогодні він працевлаштований, має намір проходити військову службу, до суду прибув за викликом. У судовому засіданні зазначив, що не має наміру переховуватися від суду, оскільки на даний час працевлаштований, заробляє кошти та орендує квартиру, придбав планшет та мобільний телефон, щодо ризику впливу на свідків також вважає його безпідставним він не спілкується з ними, вчиняти інші кримінальні правопорушення не має наміру, оскільки тільки 28 серпня 2025 року звільнився з місць позбавлення волі та має намір наладити життя.
Захисник у судовому засіданні підтримала обвинуваченого, просила відмовити у клопотанні прокурора про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 , зазначає, що до суду прибув за викликом, приводів до нього не застосовувалися, працевлаштований, має намір стати на шлях виправлення.
Клопотання прокурора не містить доказів на підтвердження доводів наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які б могли свідчити про позапроцесуальну поведінку ОСОБА_7 після звільнення з-під варти у зв'язку із закінченням дії судового рішення про тримання його під вартою.
Лише тяжкість можливого покарання не може слугувати підставою для тримання особи під вартою до обвинувального вироку суду.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 .
Керуючись ст. ст. 401,419 КПК України, колегія суддів
У задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Суддя Суддя