справа № 755/13743/24 головуючий у суді І інстанції Яровенко Н.О.
провадження № 22-ц/824/13331/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
10 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді Березовенко Р.В.,
суддів Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» поданою керівником - Тимошенком Олександром Олександровичем на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
У серпні 2024 року ОСОБА_1 , звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у якому просила суд:
визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 20 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В., зареєстрований в реєстрі за №26312;
стягнути з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, стягнуті за виконавчим написом №26312, вчиненим 20 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. в сумі 22 141,92 грн;
стягнути з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані із наданням професійної правової допомоги у сумі 11 200,00 грн та судовий збір.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 19 травня 2025 року позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 20.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реєстрі за № 26312 . Стягнуто з ТОВ «Фінансова компанія» на користь ОСОБА_1 витрати пов'язанні із наданням професійної правничої допомоги у розмірі №26312 в сумі 22 141,92 грн. Стягнуто з ТОВ «Фінансова компанія» на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. Стягнуто з ТОВ «Фінансова компанія» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 484,48 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням суду в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, керівник ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» - Тимошенко Олександр Олександрович 20 червня 2025 року через систему Електронний суд подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 травня 2025 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та відмови в цій частині.
Обґрунтовуючи вимоги та доводи апеляційної скарги вказав, що дослідивши документи щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, надані заявником докази, застосовуючи критерії розумності розміру заявлених представником позивача до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, підготовка адвоката до звернення з позовною заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню не вимагала додаткового вивчення юридичної природи спірних правовідносин чи виконання значного обсягу юридичної і технічної роботи, доказів протилежного не надано та з матеріалів справи не вбачається.
Адвокат Кірюшин А.А. є стороною у 30 аналогічних справах щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, де ТОВ «Онлайн Фінанс» є відповідачем, а тому час, витрачений на підготовку та ціна послуг є необґрунтованими, оскільки для представника позивача вказані справи є типовими, шаблонними.
Вартість виконаних представником заявника робіт є завищеною, не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності їх розміру у розумінні приписів частини третьої статті 141 ЦПК України, не є співмірною зі складністю справи, а відтак відповідні витрати підлягають перерозподілу з урахуванням вимог вищезазначеної норми.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» поданою представником - Тимошенком Олександром Олександровичем на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвала про відкриття апеляційного провадження надіслана до електронного кабінету в ЄСІКС «Електронний суд» представника ОСОБА_1 - адвоката Кірюшина А.А. та згідно Звіту про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду отримана 10 вересня 2025 року, що свідчить про належне повідомлення учасника справи у розумінні вимог ст. ст. 130, 131 ЦПК України.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2025 року призначено розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Згідно вимог ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також, надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13ц).
Оскільки дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що судове рішення в оскаржуваній частині означеним вище вимогам не відповідає у зв'язку з наступним.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат сторін на професійну правничу допомогу суд першої інстанції вважав, що обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, які зазначені в акті приймання-передачі наданих послуг підтверджується матеріалами справи, в якій містяться всі підготовлені указаним представником процесуальні документи. Сума витрат в розмірі 11 200,00 грн відповідає умовам Договору про надання правничої допомоги, та ураховуючи кількість заявлених позовних вимог є співмірною з часом витраченим адвокатом на узгодження позиції з клієнтом, підготовку позовної заяви та іншими наданими послугами, які були неминучими. Належність цієї справи до категорії малозначних не свідчить про те, що обсяг послуг адвоката та час, що він витрачає у таких категоріях справ не повинен належно оцінюватись на оплачуватись. Оскільки позов підлягав задоволенню у повному обсязі, понесені позивачем у цій справі витрати на правничу допомогу адвоката суд поклав на відповідача в сумі 11 200,00 грн, вважаючи їх розумними та такими, що відображають реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.
Колегія суддів не може в повній мірі погодитися з таким висновком суду першої інстанції з нижченаведених мотивів.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
У відповідності до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з вимогами частин 1, 2, 5, 6 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі.
У Практичних рекомендаціях: вимоги щодо справедливої компенсації (стаття 41 Конвенції), виданих Головою Європейського суду з прав людини відповідно до Правил 32 Регламенту Суду від 28 березня 2007 року, з поправками від 09 червня 2022 року, ЄСПЛ зазначає, що витрати, понесені (як на національному рівні, так і під час розгляду справи в самому Суді) у спробі запобігти порушенню чи з метою отримання компенсації після того, як воно сталося, мають бути фактично понесені. Фактично понесені означає, що «заявник мав сплатити їх або бути зобов'язаним сплатити їх відповідно до юридичного або договірного зобов'язання. Документи, що підтверджують те, що заявник сплатив або зобов'язаний сплатити такі витрати, мають бути надані суду» (пункт 18).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19 зазначено, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року в справі №750/2055/20 вказано, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 квітня 2021 року у справі №757/60277/18-ц.
За вимогами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У цій справі позивачка ОСОБА_1 у позовній заяві заявила до стягнення з відповідача ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 200,00 грн, що є відмінним ніж суд стягнув у резолютивній частині оскаржуваного рішення у розмірі 22 141,92 грн (майнова вимога по суті спору).
На підтвердження надання професійної правничої допомоги надано копію Договору про надання правової допомоги від 04 серпня 2024 року, укладеного між АБ «Артем Кірюшин» та ОСОБА_1 , за умовами якого адвокат взяв на себе обов'язок здійснити правове та процесуальне представництво замовника в частині представлення його інтересів в судах незалежно від їх предметної, територіальної та інстанційної юрисдикції у будь-яких спорах в яких Замовник є стороною або учасником справи, в органах та у осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів шляхом надання юридичних консультацій, підготовки відповідних процесуальних документів, зокрема позовних заяв, заяв про забезпечення позову, їх підписання, подання до судів, участі у судових засіданнях, підготовку та направлення адвокатських запитів тощо. Юридичні послуги, що надаються на підставі цього Договору, складаються з комплексу дій чи самостійних операцій, зокрема аналізу діючого законодавства та існуючої судової практики, необхідних і достатніх для досягнення мети, поставленої Замовником. При цьому обсяг таких дій визначається на розсуд Виконавця. Юридичні послуги надаються в усній чи письмовій формі в порядку і обсязі, визначеному у Договорі за погодженням сторін.
Відповідно до розділу 5 Договору, розрахунки Замовника з Виконавцем здійснюються в національній валюті України. Оплата здійснюється Замовником у готівковій формі, на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт, окремих кошторисів або рахунків, у відповідності до виконаних видів юридичних послуг або запланованих витрат, пов'язаних з виконанням нього Договору. Вартість послуг за цим Договором визначається відповідно до обсягу наданих послуг, вказаних у акті приймання-передачі виконаних робіт. При належному виконанні умов цього Договору, Сторони підписують акт про виконання юридичних послуг. Цей акт підписується Сторонами після виконання обов'язків, що випливають з цього Договору.
01 серпня 2024 року директор АБ «Артема Кірюшина» Кірюшин А.А. та ОСОБА_1 підписали Акт виконаних робіт по договору про надання правової допомоги від 01 серпня 2024 року, яким узгодили наступне.
Виконавцем Замовнику надано усну консультацію щодо підстав та порядку визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню, наслідків визнання вказаних написів такими, що не підлягають виконанню, порядку подання позовних заяв до суду та їх розгляду, можливостей апеляційного оскарження судових рішень в порядку цивільного судочинства. Також сторонами узгоджено правову позицію та визначено план дій у справі. Тривалість усної консультації 4 (чотири) години, вартість однієї години консультації 800,00 грн, а загалом - 3 200,00 грн.
Виконавцем проведено аналіз судової практики місцевих та апеляційний судів щодо вирішення спорів про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню. Також виконавцем проаналізовано судову практику Київського апеляційного адміністративного суду, Вищого адміністративного суду України та Великої Палати Верховного Суду України у справі №826/20084/14 тривалістю 5 (п'яти) годин, вартість однієї години аналітичної роботи 800,00 грн, а загалом - 4 000,00 грн.
Виконавцем підготовлено позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Тривалість підготовки документу склала 5 (годин) годин, вартість однієї години 800,00 грн, а загалом - 4 000,00 грн.
Загальна вартість послуг з надання професійної правової допомоги станом на 01 серпня 2024 року складає 11 200,00 грн.
Факт оплати послуг надання професійної правничої допомоги на суму 11 200,00 грн підтверджено копією квитанції до прибуткового касового ордеру №67 від 04 серпня 2024 року.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В ході розгляду справи ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» в порядку ч. 5 ст. 137 ЦПК України заявив про необґрунтованість витрат позивача на правову допомогу та їх неспівмірність зі складністю справи.
За змістом частини третьої статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
З аналізу ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:
- фіксованого розміру,
- погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
З урахуванням вказаних положень закону та правових висновків Верховного Суду, колегія суддів вважає, що визначений АБ «Артема Кірюшина» та ОСОБА_1 розмір гонорару за надану професійну правничу допомогу у 11 200,00 грн не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, з урахуванням складності справи.
Апеляційний суд вважає, що послуги адвоката з аналізу судової практики місцевих та апеляційний судів щодо вирішення спорів про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню охоплюються таким видом робіт як усна консультація та передують її проведенню. Крім того, є неспівмірним затрачений адвокатом час на виконання такої роботи критерію необхідності та доцільності його витрачання на такий вид робіт.
З огляду на фактичний обсяг послуг, наданих позивачці, їх дійсність, необхідність, відповідність складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), колегія суддів вважає співмірними витрати позивача на професійну правничу допомогу за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі 7 200,00 грн, оскільки саме такий розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, з урахуванням складності справи та типовості спірних правовідносин.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції у оскаржуваній частині, обставинам справи та, у зв'язку з цим, порушення норм процесуального права, частково знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі вищенаведених мотивів, колегія апеляційного суду вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині звільнення сторін від обов'язку сплачувати одна одній судові витрати на професійну правничу допомогу не відповідає фактичним обставинам справи, не ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і не може бути залишене без змін, а підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення у цій частині.
В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, а тому, відповідно до ст. 367 ЦПК України, не переглядалося.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» подану керівником - Тимошенком Олександром Олександровичем - задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 травня 2025 року в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (код ЄДРПОУ 42254696, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Верховної Ради, буд. 34, оф. 511) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 7 200 (сім тисяч двісті гривень) 00 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя-доповідач: Судді:Р.В. Березовенко О.Ф. Лапчевська Г.І. Мостова