Справа № 757/31360/24-ц Головуючий у суді І інстанції Новак Р.В.
Провадження № 22-ц/824/17606/2025 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
про повернення апеляційної скарги
10 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Голуб С.А., суддів: Слюсар Т.А., Таргоній Д.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданою в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 березня 2025 року у справі за позовом комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 05 березня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 08 жовтня 2025 року ОСОБА_2 , від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернулась з апеляційною скаргою.
Проте зазначена апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Відповідно до частини першої статті 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Згідно із частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За загальним правилом, повноваження законних представників визначено статтею 59 ЦПК України.
Права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.
Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За частиною першою статті 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років, неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (стаття 6 СК України).
Відповідно до частини першої статті 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Частинами першою, другою статті 39 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України.
Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 40 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є повнолітньою особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства, однак відомостей про визнання його недієздатним чи обмежено дієздатним, а також документів, які підтверджують статус ОСОБА_2 , як законного представника недієздатної чи обмежено дієздатної особи, матеріали справи не містять.
Сама по собі інвалідність особи не свідчить про обмеження або втрату нею цивільної процесуальної дієздатності. Тобто, якщо судом не встановлено недієздатність повнолітньої особи, така особа бере участь у судовому процесі самостійно.
Отже, з урахуванням наявних у справі документів та їх змісту, жодним чином не вбачається, що ОСОБА_2 має процесуальні повноваження на представництво в апеляційному суді, зокрема, на подання (підписання) апеляційної скарги від імені та в інтересах ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 березня 2025 року у цій справі.
За змістом пункту 1 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Таким чином, процесуальний закон імперативно визначає, що підписання апеляційної скарги особою, яка не має права її підписувати, є підставою для повернення такої апеляційної скарги.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про повернення апеляційної скарги ОСОБА_2 , поданої в інтересах ОСОБА_1 , з підстав, визначених пунктом 1 частини п'ятої статті 357 ЦПК України, оскільки вона подана (підписана) особою, яка не підтвердила належним чином своє право її подавати (підписувати) від імені скаржника.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
Одночасно суд має роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 47, 58 - 62, 356, 357 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 березня 2025 року у справі № 757/31360/24-ц повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати скаржнику разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами. Копію апеляційної скарги залишити у справі.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених в частині другій статті 389 ЦПК України.
Судді: С.А. Голуб
Т.А. Слюсар
Д.О. Таргоній