12 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві, шляхом проведення відеоконференцзв'язку між Київським апеляційним судом та робочим місцем захисника ОСОБА_6 , кримінальне провадження № 12024111030001525 стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Кашперівка Тетіївського району Київської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, за апеляційною скаргою прокурора у провадженні на ухвалу Тетіївського районного суду Київської області від 23 грудня 2024 року,
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 23 грудня 2024 року кримінальне провадження № 12024111030001525 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Цією ж ухвалою стягнуто із ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні, зокрема за проведення експертизи №СЕ-19/111-24/25748-ТВ від 17.05.2024, у сумі 3 029 грн. 12 коп.
Справа №11-кп/824/2953/2025 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_8
Категорія: ч. 4 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_1
Також цією ухвалою вирішено питання щодо речових доказів.
За змістом обвинувального акта ОСОБА_7 обвинувачується у наступному.
Так, у відповідності до Указу Президента України ОСОБА_9 за № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102 ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв'язку з чим в Україні, відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
19.04.2024 близько 11 год. 30 хв. ОСОБА_7 перебувала в приміщенні магазину TOB «ФОРА», розташованого за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Тетіїв, вул. Соборна, 19, де в умовах воєнного часу, маючи намір на вчинення крадіжки, переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, незаконно, шляхом вільного доступу, із полиць магазину здійснила крадіжку продуктів харчування: сальтисону вищого сорту «Язиковий» ТМ «Мяснов покачі» вак/уп, масою 0.286 кг, вартістю 45 грн. 34 коп., сальтисону вищого сорту «Язиковий» ТМ «Мяснов покачі» вак/уп, масою 0,320 кг, вартістю 50 грн. 73 коп., ковбаси варено-копченої «Українська» вищого ґатунку ТМ «Алан» вак/уп, масою 0,412 кг, вартістю 288 грн. 54 коп., ковбаси напівкопченої «Дрогобицька» вищого ґатунку ТМ «Алан» вак/уп, масою 0,441 кг, вартістю 256 грн. 81 коп., чотирьох упаковок перцю чорного меленого «Пекельний перець» ТМ «Любисток», масою 20 г, вартістю 83 грн. 04 коп., упаковки чаю classic black tea «ROYAL CEYLON» TM «HILLWAY» на 25 пакетиків, вартістю 53 грн. 78 коп., які належать ТОВ «Фора», які поклала в сумку темного кольору та у поліетиленовий пакет.
У подальшому, ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зникла та розпорядилася викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила майнову шкоду ТОВ «ФОРА» на загальну суму 778 грн. 24 коп.
Крім цього, 19.04.2024 близько 12 год. ОСОБА_7 перебувала в приміщенні магазину продукти 156 ТОВ «АТБ-маркет», розташованого за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Тетіїв, вул. Соборна, 2, де в умовах воєнного часу, маючи намір на повторне вчинення крадіжки, переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, незаконно, шляхом вільного доступу, із полиць магазину повторно здійснила крадіжку продуктів харчування: продукту із свинини копчено-вареного вищого сорту «Шинка Екстра» ТМ «Своя Лінія» вак/уп, масою 0,427 кг, вартістю 141 грн. 96 коп., продукту із свинини копчено-вареного вищого сорту «Шийка Делікатесна» ТМ «Своя Лінія» вак/уп, масою 0,410 кг, вартістю 135 грн. 30 коп., виробу фаршевого ковбасний ряд «Часниковий» ТМ «Розумний вибір» вак/уп, масою 420 г, вартістю 63 грн. 50 коп., упаковки масла солодковершкового екстра 82,5% ТМ «Яготинське», масою 180 г, вартістю 89 грн. 23 коп., упаковки масла солодковершкового селянське 73% ТМ «Яготинське», масою 180 г, вартістю 80 грн. 76 коп., упаковки масла солодковершкового селянське 73% ТМ «Ферма», масою 400 г, вартістю 176 грн. 30 коп., які належать ТОВ «АТБ-маркет», та пройшовши через касу не оплатила вказані продукти харчування і пішла в сторону виходу із магазину. Проте, ОСОБА_7 не вдалося довести злочин до кінця із причин, які на залежали від її волі, оскільки останню зупинив охоронник магазину.
Вказані дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, та за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Задовольняючи вказане клопотання, суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, викрадення обвинуваченою ОСОБА_7 майна, вартістю, що у 2024 році не перевищувала 3028 гривень, її дії, після внесення змін Законом України № 3886-IX від 18.07.2024, тягнуть за собою адміністративну відповідальність за ст. 51 КУпАП, та беручи до уваги згоду обвинуваченої на закриття кримінального провадження, то кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор у провадженні, вважаючи ухвалу суду незаконною у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, просить її змінити в частині вирішення питання про відшкодування процесуальних витрат та у резолютивній частині ухвали зазначити про необхідність стягнення за рахунок держави витрат на залучення експерта у даному кримінальному провадженні, що становить 3029 грн. 12 коп. В іншій частині ухвалу залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції при постановленні ухвали, якою кримінальне провадження щодо ОСОБА_10 за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України закрив на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлюється протиправність діяння, прийняв рішення щодо процесуальних витрат та стягнув з ОСОБА_10 на користь держави, в рахунок відшкодування витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи висновок №СЕ-19/111-24-25748-ТВ від 17.05.2024, процесуальні витрати в розмірі 3029,12 грн.
Разом з цим, кримінальним процесуальним законом прямо не передбачено стягнення процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з декриміналізацією діяння.
Таким чином, вважає, що суд першої інстанції, зазначивши в оскаржуваній ухвалі про необхідність стягнення витрат на проведення судової експертизи з обвинуваченої ОСОБА_10 , істотно порушив кримінальний процесуальний закон.
Інші учасники судового провадження даний вирок не оскаржують.
Попри вжиті апеляційним судом заходи щодо повідомлення ОСОБА_7 про розгляд апеляційної скарги прокурора, обвинувачена судові повістки, направлені на адресу її місця реєстрації та проживання, не отримує, а вони повернулись із зазначенням, що адресат відсутній за вказаною адресою, та відповідно у призначений день та час до суду апеляційної інстанції не з'явилася, про причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надсилала, тому, враховуючи, що в апеляційній скарзі прокурора не ставиться питання про погіршення становища обвинуваченої, а також думку учасників, які не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги прокурора без участі обвинуваченої, колегія суддів, виходячи з положень ч. 4 ст. 405 КПК України, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі обвинуваченої ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги, а також захисника ОСОБА_11 , який не заперечував проти її задоволення, провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі прокурор у провадженні не оспорює висновок суду про закриття кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі п.4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, а тому колегія суддів, не встановивши істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції дійти правильних висновків в цій частині, не переглядає їх, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора про зміну ухвали суду в частині вирішення питання про процесуальні витрати, понесеніна залучення експерта, та їх віднесення на рахунок держави, колегія суддів виходить із наступного.
Процесуальні витрати - це передбачені кримінальним процесуальним законом затрати, які виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, понесені органами досудового розслідування, прокуратури і суду та іншими учасниками кримінального провадження. Умовно їх можна поділити на: витрати, які учасник кримінального провадження несе самостійно,та витрати, які здійснюються за рахунок Державного бюджету України.
Компенсація процесуальних витрат особам, які залучаються у кримінальне провадження, перш за все є важливою гарантією повноти встановлення обставин справи, забезпечує реалізацію принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів, захищає права осіб, що здійснюють у кримінальному судочинстві покладені на них процесуальні обов'язки.
В основі механізму відшкодування процесуальних витрат лежать правовідносини між суб'єктами, що в різних процесуальних статусах залучаються у провадження та несуть у зв'язку з цим витрати, і посадовими особами та органами, які зобов'язані компенсувати зазначені витрати за рахунок публічних або приватних коштів.
При цьому, питання розподілу таких витрат повинно вирішуватися індивідуально у кожному кримінальному провадженні з урахуванням всіх обставин їх виникнення, підстав завершення кримінального провадження та судового розгляду.
Положення, які стосуються процесуальних витрат, регламентовані главою 8 КПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118 КПК України, одним із видів процесуальних витрат є витрати, пов'язані із залученням експертів.
Крім того, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 122 КПК України, витрати, пов'язані із залученням, зокрема експерта, несе сторона кримінального провадження, яка його залучила, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким експертним установам з Державного бюджету України.
Згідно зі ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, а на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
При цьому суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою (ч. 1 ст. 124, ч. 1 ст. 126, п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК України).
Разом з тим, зі змісту положень ст.ст. 124, 368, 374 КПК України слідує, що обов'язковою умовою стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат у кримінальному провадженні є визнання особи винною в інкримінованому кримінальному правопорушенні та постановлення відносно неї обвинувального вироку.
Водночас, кримінальним процесуальним законом прямо не передбачено стягнення процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на підставі п. 4-1 ч. 1ст. 284 КПК України,у зв'язку із закриттям кримінального провадження через втрату чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Частиною 2 ст. 479-2 КПК України передбачено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 ч.1ст.284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
При цьому закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1ст. 284 КПК України, є безумовним, оскільки приводом для нього є саме скасування кримінальної протиправності діяння, в якому обвинувачується особа.
Враховуючи викладене, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, зокрема документально підтверджені витрати на проведення експертизи, необхідно стягувати з особи, відносно якої здійснювалося кримінальне провадження, у разі ухвалення щодо неї обвинувального вироку.
Із оскаржуваної ухвали суду вбачається, що кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, - закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Разом з тим, суд у оскаржуваній ухвалі постановив стягнути із ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи №СЕ-19/111-24/25748-ТВ від 17.05.2024 у сумі 3 029 грн. 12 коп.
З огляду на вищевикладене, оскільки в даному випадку кримінальне провадження закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, що є реабілітуючою підставою, тобто особа не вчинила протиправного діяння, передбаченого кримінальним законом, а ініціатором проведення судової експерти у цьому кримінальному провадженні був орган досудового розслідування, то процесуальні витрати не можуть бути стягнуті з обвинуваченої, а мають бути віднесені на рахунок держави.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими апеляційні доводи прокурора про помилковість висновків суду першої інстанції щодо необхідності стягнення із обвинуваченої ОСОБА_7 процесуальних витрат на залучення експерта, у зв'язку з чим апеляційна скарга прокурора у провадженні підлягає задоволенню, а ухвала суду - зміні в частині вирішення питання про стягнення процесуальних витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу прокурора у провадженні задовольнити.
Ухвалу Тетіївського районного суду Київської області від 23 грудня 2024 року, якою кримінальне провадження № 12024111030001525 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, - змінити в частині вирішення питання про стягнення процесуальних витрат.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, зокрема за проведення експертизи №СЕ-19/111-24/25748-ТВ від 17.05.2024, у сумі 3 029 грн. 12 коп. віднести на рахунок держави.
В решті ухвалу суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
___________________ ____________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3