Справа № 151/782/25
Провадження №2/151/343/25
іменем України
12 листопада 2025 року селище Чечельник
Чечельницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Токарчук Л.Г.
за участю секретаря судових засідань Добровольської М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
29 вересня 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (далі - ТОВ "Діджи Фінанс") через систему "Електронний суд" звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 102263310 від 27.06.2021 в сумі 23 496 гривень. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 27 червня 2021 року за власним волевиявленням, із повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора Шепітко Н.Є. підписала Заявку на отримання кредиту № 102263310 у власному кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ "Мілоан". Кредитні кошти були надані відповідачці у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної карти, які були нею надані. 13 жовтня 2021 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Діджи Фінанс" був укладений Договір факторингу № 10Т, за яким позивачу було передане право вимоги за вищезазначеним кредитним договором. Вважає, що заборгованість відповідача за Кредитним договором № 102263310 від 27 червня 2021 року становить 23 496 гривень, в тому числі заборгованість за тілом кредиту 5 400 гривень, заборгованість за відсотками 17 496 гривень, заборгованість за комісійними винагородами 600 гривень. Крім того просить стягнути із відповідачки на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 гривень та судовий збір в розмірі 2 422 гривні 40 копійок.
Ухвалою судді від 15 вересня 2025 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
Представник позивача ТОВ "Діджи Фінанс" Романенко М.Е. у судове засідання не з'явився, проте через систему "Електронний суд" надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримують повністю та просять задовольнити. Не заперечують про ухвалення заочного рішення.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, проте через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 27 червня 2021 року між ТОВ "Мілоан" та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит № 102263310. (а.с. 16-19)
ОСОБА_1 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ "Мілоан" подала Анкету-заяву на кредит № 102263310 (а.с.11), в якій просила надати їй у кредит грошові кошти в розмірі 6 000 гривень на строк 15 днів з 27 червня 2021 року, дата повернення кредиту 12 липня 2021 року, сума до повернення 7 500 гривень, комісія за надання кредиту 600 гривень, яка нараховується одноразово за ставкою 10,00 % від суми кредиту за договором, проценти за користування кредито 900 гривень, яка нараховується за ставкою 1.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Договір був підписаний відповідачкою електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора.
На підтвердження факту перерахування на імітований на ім'я відповідача рахунок кредитних коштів у розмірі 6 000 гривень представником позивача подано копію платіжного доручення № 29248185. (а.с. 32)
Відповідачкою умови вищезазначеного кредитного договору належним чином не виконувалися, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 23 496 гривень, в тому числі заборгованість за тілом кредиту 5 400 гривень, заборгованість за відсотками 17 496 гривень, заборгованість за комісійними винагородами 600 гривень
На підтвердження розміру заборгованості відповідачки за Договором про споживчий кредит № 102263310 представником позивача подано копію відомості про щоденні нарахування та погашення (а.с. 14), в якій міститься інформація про наданий відповідачці розмір кредиту (6 000 гривень) та розмір нарахованих відсотків, комісії за весь період кредитування.
13 жовтня 2021 року між ТОВ "Діджи Фінанс" та ТОВ "Мілоан" був укладений Договір факторингу № 10Т (а.с. 23-24), відповідно до якого позивачу було відступлено право вимоги Фактору за договорами, зазначеними в Реєстрі прав вимоги.
На підтвердження факту перерахування позивачем коштів за Договором факторингу № 10Т від 13 жовтня 2021 року представником позивача подано копії відповідних платіжних інструкцій. (а.с. 36-43)
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги від 30 вересня 2021 року (а.с.21), копії Акту приймання-передачі Реєстру прав миоги від 13 жовтня 2021 року (а.с. 13) право вимоги за Договором про споживчий кредит № 102263310 від 27 червня 2021 року перейшло до позивача.
25 липня 2025 року на адресу відповідачки була направлена досудова вимога про необхідність сплати заборгованості за Договором про споживчий кредит № 102263310 від 27 червня 2021 року в розмірі 23 469 гривень в строк протягом тридцяти календарних днів з моменту отримання вимоги, але не пізніше ніж до 25.08.2025. (а.с. 34)
Крім того, представником позивача подано копію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (а.с. 45-50); витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підпиємців та громадських формувань (а.с.9) копію витягу з наказу № 7-к від 05 жовтня 2022 року. (а.с. 35)
Позивач звертаючись до суду вказує, що відповідач перед ТОВ "Діджи Фінанс" має невиконані зобов'язання з повернення коштів, які в добровільному порядку не виконує, що зумовило звернення до суду з відповідним позовом та стягнення заборгованості в судовому порядку.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Як слідує з ч.1 ст.207 ЦК України, ящо правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У статті 3 Закону України ''Про електронну комерцію'' зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснимо в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України ''Про електронну комерцію'').
Частина 5 ст.11 Закону України ''Про електронну комерцію'' передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої ст. 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
У свою чергу відповідач використовуючи своє право згідно укладених договорів отримав кредитні кошти які використовував на свій розсуд. Сторона позивача уклала договори факторингу з кредитором відповідача ОСОБА_3 на підставі яких фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт (кредитори) відступлять факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за кредитом проценти.
Відповідно до ст.1077 ЦПК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ч.1,ч.3 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4)виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
За положеннями ч.1 ст.1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст.1082 ЦК України слід, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Судом встановлено, що позивач правомірно набув права вимоги за даним кредитним договором, тому має право на належне виконання відповідачем зобов'язань за ним.
Враховуючи вищевикладене, стягненню із відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за Договором про споживчий кредит № 102263310 від 27 червня 2021 року в розмірі 23 496 гривень, в тому числі заборгованість за тілом кредиту 5 400 гривень, заборгованість за відсотками 17 496 гривень, заборгованість за комісією 600 гривень.
Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Позивачем надано докази на підтвердження розміру витрат на професійну правову допомогу, а саме: копію договору про надання правової допомоги № 42649746 від 05.05.2025 (а.с. 28-30), додаткову угоду № 102263310 до Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 05.05.2025, (а.с. 31) свідоцтвом про право на заняття адкокатською діяльністю серія КС №11306/10, (а.с. 44) акт № 102263310 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 29.07.2025 (а.с. 10) відповідно до яких витрати на правничу допомогу становлять 5 000 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, при зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції № 1012263310 від 05 вересня 2025 року в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, (а.с. 8) який відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись вищевикладеним та статтями 259, 260, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України,
Позовну заяву - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, код ЄДРПОУ 42649746, поштовий індекс 07406, рахунок IВAN НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ", МФО 334851) заборгованість за Договором № 102263310 про надання споживчого кредиту від 27 червня 2021 року в сумі 23 496 (двадцять три тисячі чотириста дев'яносто шість) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, код ЄДРПОУ 42649746, поштовий індекс 07406, рахунок IВAN НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ", МФО 334851) судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, код ЄДРПОУ 42649746, поштовий індекс 07406, рахунок IВAN НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ", МФО 334851) витрати понесені на правничу допомогу в сумі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін та їх місцезнаходження:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (місцезнаходження : вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, код ЄДРПОУ 42649746, поштовий індекс 07406, рахунок IВAN НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ", МФО 334851).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків : НОМЕР_2 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 ) .
Суддя Людмила ТОКАРЧУК