Справа № 139/664/25
Провадження № 2/139/394/25
11 листопада 2025 року селище Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - судді Ліщини Т.П.,
з участю секретаря судових засідань Погорної В.С.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Вороньківська сільська рада Бориспільського району Київської області, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Солоненка Б.М. (повноваження на а. с. 38, 39) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав щодо їх неповнолітньої дитини ОСОБА_3 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, 20.09.2008 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, у якому в подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 04.02.2010 відділом реєстрації актів цивільного стану Мурованокуриловецького районного управління юстиції Вінницької області на підставі рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області зареєстровано розірвання зазначеного шлюбу. Після припинення спільного проживання та розірвання шлюбу ОСОБА_3 залишилась проживати разом з матір'ю, яка за рахунок своїх доходів і доходів свого чоловіка ОСОБА_5 здійснює утримання дочки, займається її вихованням, турбується про стан її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, підготовкою до самостійного життя. Відповідач з часу припинення спільного проживання та розірвання шлюбу не надає будь-якої матеріальної допомоги та ухиляється від участі в утриманні своєї дитини ОСОБА_3 , не цікавиться її життям, не приймає участі у вихованні дочки, не піклується про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток. У зв'язку з цим позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітньої дочки ОСОБА_3 .
Ухвалою від 01.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження (а. с. 42, 43).
Позивач та представник позивача, будучи належно повідомленими про дачу, час та місце розгляду справи (а. с. 60, 65), у підготовче судове засідання не з'явилися; 11.11.2025 до суду надійшла заява представника позивача (а. с. 68, 69) про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримують в заявленому розмірі.
Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 01.10.2025, і судова повістка про виклик до суду в цивільній справі, які надіслані відповідачеві за його зареєстрованим місцем проживання 02.10.2025 та 22.10.2025, повернулись до суду без вручення 16.10.2025 та 07.11.2025 (а. с. 50, 51, 66, 67).
22.10.2025 на офіційному веб-порталі «Судова влада України» розміщено оголошення про виклик ОСОБА_2 до суду (а. с. 59).
Відповідач відзиву до суду не подав; у підготовче судове засідання не з'явився. 04.11.2025 до суду надійшла заява відповідача (а. с. 61), у якій він позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення; просить справу розглянути без його участі.
13.10.2025 до суду надійшло клопотання органу опіки та піклування виконавчого комітету Вороньківської сільської ради про розгляд справи без участі їх представника (а. с. 46). В матеріалах справи міститься висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затверджений рішенням виконавчого комітету Вороньківської сільської ради від 25.08.2025 № 256 (а. с. 34 - 36).
З врахуванням положень ч. 1 ст. 198, ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (у тексті - ЦПК України) суд проводить підготовче судове засідання за відсутності сторін, на підставі наявних у справі матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що відповідач визнає позовні вимоги, і таке визнання відповідає закону, не порушує права чи законні інтереси інших осіб, суд вважає за можливе, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення у цій справі.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши у відповідності з нормами законодавства обставини, на яких вони ґрунтуються, з'ясувавши на їх основі правовідносини, що виникли, проаналізувавши законодавчі акти, які їх регулюють, суд встановив наступне та дійшов таких висновків.
Правовідносини, що виникли між сторонами, стосуються прав та обов'язків батьків та дітей, які регулюються Сімейним кодексом України (у тексті - СК України) і Законом України «Про охорону дитинства».
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4, 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Згідно з ч. ч. 1 - 5 ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно . Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Судом встановлено, що 20.09.2008 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб. 04.02.2010 відділом реєстрації актів цивільного стану Мурованокуриловецького районного управління юстиції Вінницької області на підставі рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області № 2-365 від 14.12.2009 зареєстровано розірвання даного шлюбу (а. с. 12 - 14).Після реєстрації розірвання шлюбу позивач змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » (а. с. 15).
В шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 (а. с. 16).
17.11.2012 ОСОБА_8 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_9 » (а. с. 23).
Позивач та її неповнолітня дочка ОСОБА_3 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 26).
Відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 41).
З акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 14.07.2025 № 130/07-16 (а. с. 27) вбачається, що ОСОБА_1 проживає за місцем реєстрації разом з чоловіком ОСОБА_5 та дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Довідкою Могилів-Подільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області від 05.08.2025 № 327/22.16-49/3 (а. с. 31) підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не являється отримувачем аліментів від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначене свідчить про ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків відносно своєї неповнолітньої дочки, оскільки він не бере участі у її вихованні та утриманні, адже дитина проживає разом з матір'ю та знаходяться на її утриманні і вихованні.
Підтвердженням свідомого нехтування відповідачем обов'язками про піклування та виховання своєї дочки є її характеристики, надані Процівським закладом дошкільної освіти (ясла-садок) «Лісова казка» та Процівською початковою школою Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області і Ревненським ліцеєм Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, згідно яких ОСОБА_3 навчається в даних закладах з 2013 року по теперішній час; мати дитини приділяє належну увагу щодо її виховання та матеріального забезпечення; в зазначених дошкільних та шкільних навчальних закладах батька ОСОБА_3 . ОСОБА_2 не знають і жодного разу не бачили (а. с. 28 - 30).
У висновкуоргану опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженому рішенням виконавчого комітету Вороньківської сільської ради від 25.08.2025 № 256 зазначено, що його доцільно позбавити батьківських прав по відношенню до неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 34 - 36)
Зазначений висновок містить позицію відповідача наступного змісту: « ОСОБА_2 на засідання не з'явився. Однак в телефонному режимі повідомив, що не бажає приймати участь у вихованні його неповнолітньої дитини ОСОБА_3 та виплачувати аліменти на її утримання; одночасно клопоче про позбавлення його батьківських прав над неповнолітньою донькою ОСОБА_3 ».
Також зазначений висновок містить думку дочки ОСОБА_2 . ОСОБА_3 наступного змісту: «На комісії була присутня неповнолітня ОСОБА_3 , яка підтвердила, що її батько ОСОБА_2 не цікавиться її життям, не допомагає матеріально, не вітає її з днем народження, Новим роком та іншими святами. Дитина не виявляє бажання спілкуватися з батьком та не заперечує про позбавлення його батьківських прав».
ОСОБА_2 добровільно дав згоду на позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується заявою, підпис на якій нотаріально посвідчений. У цій заяві він також зазначив, що будь-якої участі у вихованні, навчанні та утриманні дитини не приймає (а. с. 33).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Відповідно до ч. 1 ст. 165 СК України право звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно з п. п. 7, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (із змінами) факт ухилення батька (матері) від виховання та утримання дітей може бути підтверджений письмовими доказами (актами, листами тощо), а також показаннями свідків. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Враховуючи наведені обставини, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 постійно, безперервно та свідомо протягом тривалого часу умисно ухиляється від свого батьківського обов'язку по вихованню дочки, не спілкується з нею, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, не цікавиться нею та не проявляє до неї турботи, не забезпечує матеріально, що негативно впливає на її розвиток як складову виховання.
Встановлені під час розгляду справи обставини суд розцінює як винну поведінку ОСОБА_2 по відношенню до своєї дочки ОСОБА_3 , як свідоме нехтування своїми обов'язками, як байдужість до долі дитини, у зв'язку з чим його необхідно позбавити відносно дочки батьківських прав.
При ухваленні рішення суд, відповідно до вимог ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 враховує, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Нормами СК України передбачено обов'язок батьків утримувати своїх дітей з моменту їх народження і до досягнення ними повноліття. Такий обов'язок є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, припинено їх шлюб чи не припинено.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
За таких обставин суд вважає, що відповідач, відповідно до Закону, повинен надавати матеріальну допомогу на утримання своєї дитини.
Згідно зі ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Визначаючи розмір аліментів та спосіб їх стягнення суд виходить із того, що доказів на підтвердження зазначених вище обставини, які повинні враховуватися при визначенні розміру аліментів, суду не надано. Також відповідачем не надано доказів неможливості сплачувати аліменти, як і не заявлено клопотань про їх витребування.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
У зв'язку з наведеним, суд вважає за необхідне стягувати з ОСОБА_2 на користь та на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 аліментів у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімумувстановленого чинним законодавством на дитину відповідного віку для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп. (а. с. 8).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивачем не заявлено клопотання про повернення сплаченого нею судового збору у зв'язку з визнанням відповідачем позову. Доказів понесення відповідачем будь-яких витрат при розгляді даної справи суду не надано. Враховуючи наведене, сплачений судовий збір не підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи наведене, судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача в розмірі, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», тобто в розмірі 1211 грн 20 коп.
Керуючись Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, ст. ст. 150, 155, 157, 164 - 166, 169 СК України, ст. ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 263 - 265, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 в розмірі 1/4 (однієї чверті) його заробітку (доходу), але не менше 50 (п'ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму, встановленого чинним законодавством на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду - 03 вересня 2025 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Зобов'язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , відкрити ОСОБА_3 особистий рахунок у відділенні Державного ощадного банку України у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
ОСОБА_2 перераховувати аліменти на утримання ОСОБА_3 на її особистий рахунок, відкритий у відділенні Державного ощадного банку України.
Судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок залишити за ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Вороньківська сільська рада Бориспільського району Київської області, як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 44042825, місцезнаходження: 08352, Київська область, Бориспільський район, село Вороньків, вулиця Паркова, будинок 2.
Суддя Тарас ЛІЩИНА