Єдиний унікальний номер 448/2274/25
Провадження № 2/448/1029/25
про залишення позовної заяви без руху
11.11.2025 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання права власності, -
До Мостиського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 подана його представником - адвокатом Штендером М.В. до Мостиської міської Львівської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності.
Ознайомившись із змістом позовної заяви ОСОБА_3 та проаналізувавши додані до неї додатки, вважаю, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Вимоги до позовної заяви встановлені ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява має містити відомості: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язків досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ст.83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що в інтересах позивача ОСОБА_1 заявлено майнову вимогу про визнання за ним право власності на 1/4 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Згідно з пунктами 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю такого майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності - дійсною вартістю нерухомого майна.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17).
Разом з тим, аналіз позову та доданих до нього матеріалів не дозволяє встановити ціни позову, яка в силу приписів п.п.2, 9 ч.1 ст.176 ЦПК України визначається дійсною вартістю житлового будинку, на частину якого сторона позивача просить визнати право власності.
Відповідно до п.3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10 вересня 2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
За ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року №358.
У відповідності до п.п. 1 п.1 вказаної вище Постанови, оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21 серпня 2014 року «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства», строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.
Таким чином, якщо у позивача виникають труднощі з визначенням ціни позову, що відповідатиме дійсній вартості спірного майна, позивач не позбавлений можливості провести експертну оцінку такого майна, за результатами якої позивач може визначити вірну ціну позову, оскільки оцінка має бути дійсною, тобто за висновком спеціаліста-оцінювача, чиннім протягом шести місяців, що передують даті звернення позивача з позовом до суду.
Разом із тим, слід зазначити, що стороною позивача до позовної заяви не надано підтвердження саме дійсної вартості майна станом на день звернення із даним позовом до суду.
Враховуючи вищевикладене, слід звернути увагу сторони позивача, на те, що ціна позову має бути визначена виходячи з суми дійсної вартості спірного нерухомого майна, на час звернення до суду, однак висновок про оцінку нерухомого майна в матеріалах позовної заяви відсутній.
Так, в порушення вимог ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору в повному обсязі у встановлених порядку і розмірі (відсутня квитанція про сплату судового збору), так і відсутні будь-які покликання на підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Доказів на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору, так і клопотання про звільнення чи відстрочення сплати судового збору стороною позивача не надано.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн.
Згідно вимог ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму (1211,20 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму (13 420 гривень).
При цьому, згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на наведене, стороні позивача слід надати докази на підтвердження того, що позивачем сплачено судовий збір у відповідному розмірі, з урахуванням ціни позову та пропорційно до заявлених вимог із зарахуванням коштів до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відтак, суд звертає увагу, що недотримання вищевказаних вимог є перешкодою до відкриття провадження у справі.
Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо. Також, від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується. Вже на стадії пред'явлення позову позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо несення тягаря доказування і довести при пред'явленні позову певне коло фактів, що мають процесуальне значення. Мається на увазі доведення фактів наявності передумов права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Вищезазначені обставини позбавляють можливості суд вирішити питання про відкриття провадження у справі, відповідно, позивачці слід виправити зазначені недоліки позовної заяви.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до переконання, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, а стороні позивача необхідно надати строк для усунення зазначених вище недоліків.
На підставі наведеного, керуючись ст.185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання права власності - залишити без руху.
Надати стороні позивача строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення їй копії ухвали про залишення позову без руху та роз'яснити, що у випадку виконання нею у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання, інакше заява вважається неподаною та повертається позивачеві.
Ухвала є остаточною та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Ю.В. Кічак