Справа № 638/21995/25
Провадження № 2-н/638/4798/25
Іменем України
12 листопада 2025 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Щепіхіна В. В., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за електричну енергію та суми за отримання інформаційної довідки з Єдиного державного демографічного реєстру,-
Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 за електричну енергію та судові витрати.
Дослідивши додані до заяви про видачу судового наказу документи, суд дійшов наступного висновку.
В заяві про видачу судового наказу заявник просить стягнути з боржника заборгованість за електричну енергію за період з 01.02.2025 року по 01.09.2025 року в розмірі 10 104 грн 15 коп. та понесені судові витрати, які складаються з суми судового збору у розмірі 302,80 грн та суми у розмірі 89,62 грн, сплаченої за отримання інформаційної довідки з Єдиного державного демографічного реєстру стосовно зареєстрованого у встановленому поряду місця проживання фізичної особи боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 3, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані з: витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно п. 6 ч. 1 ст.168 ЦПК України у судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.
Відповідно до п. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Суд не може визнати достатнім доказом договір від 02.09.2025 року, укладений між КП «Міський інформаційний центр» та ПрАТ «Харківенергозбут».
Заявник обґрунтовує даним договором витрати на отримання інформаційної довідки з Єдиного державного демографічного реєстру стосовно зареєстрованого у встановленому поряду місця проживання фізичної особи боржника у розмірі 89,62 грн, які він включає до судових витрат.
Предметом вказаного договору є надання послуг з віддаленого доступу до веб-сайту Порталу електронних сервісів м. Харкова.
Згідно протоколу погодження договірної ціни, укладеного між КП «Міський інформаційний центр» та ПрАТ «Харківенергозбут», (Додаток № 1 до Договору), вартість за одиницю послуги складає 89,62 грн. Між тим заявником не подано належних та достатніх доказів виконання зазначеного вище договору саме в частині надання (отримання) інформації стосовно відомостей про реєстрацію місця проживання боржника.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що згідно ч.ч. 5-7 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи з запитом щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана суду протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення. Суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Таким чином, довідка про місце реєстрації боржника витребується судом у будь-якому разі після отримання заяви про видачу судового наказу.
Враховуючи наведене та розглядаючи питання про видачу судового наказу на підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що заявником не доведено необхідність отримання ним відповідної довідки самостійно та, відповідно, не доведено, що ці витрати пов'язані з розглядом справи.
За таких обставин підстави для стягнення з боржника судових витрат на отримання інформаційної довідки з Єдиного державного демографічного реєстру стосовно зареєстрованого у встановленому поряду місця проживання фізичної особи боржника у розмірі 89,62 грн відсутні.
З урахуванням вищезазначеного, на підставі ч. 3 ст. 165 ЦПК України суд вважає за необхідне прийняти рішення про відмову у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення витрат на отримання інформаційної довідки з Єдиного державного демографічного реєстру стосовно зареєстрованого у встановленому порядку місця проживання фізичної особи боржника у розмірі 89,62 грн та розглядає окремо вимоги про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.
Керуючись ст.161, 165, 259, 260 ЦПК України, -
Відмовити Приватному акціонерному товариству «Харківенергозбут» у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з ОСОБА_1 витрат на отримання інформаційної довідки з Єдиного державного демографічного реєстру стосовно зареєстрованого у встановленому поряду місця проживання фізичної особи боржника у розмірі 89,62 грн.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Щепіхіна