Справа № 173/795/25
Провадження №2/173/750/2025
іменем України
03 листопада 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Кожевник О.А.,
за участю секретаря судового засідання Демяненко С.І.,
Салтикової С.І.,
Голованьової К.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Стрельникової М.С.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» про захист прав споживача і громадянина, визнання неукладеним та недійсним договору постачання електричної енергії, визнання недійсним правочину, здійсненого з використанням нечесної підприємницької практики, відшкодування матеріальної та моральної шкоди та судових витрат,
31.03.2025 до суду звернулася позивач ОСОБА_1 з позовом про захист прав споживача і громадянина, визнання неукладеним та недійсним договору постачання електричної енергії, визнання недійсним правочину, здійсненого з використанням нечесної підприємницької практики, відшкодування матеріальної та моральної шкоди та судових витрат до ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги».
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що в період з 30.11.2022 по 31.02.2025 безпідставно здійснювались нарахування оплати за нібито надані послуги постачання електричної енергії, що на думку позивача є порушенням Закону України “Про бухгалтерський облік та Фінансову звітність в Україні», оскільки відсутній договір про надання житлово-комунальних послуг, що встановлено Законом України “Про житлово-комунальні послуги» та Житловим Кодексом України.
Позивач вказує на порушення своїх прав, оскільки з 22.04.2024 по 03.02.2025 її житло дистанційно відключено від електроенергії без пояснення причин, пред'явлення та складання будь яких документів на відключення.
При зверненні до ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» стосовно відсутності електроенергії, позивач дізналася, що відключення здійснювалося на підставі наявної за її адресою заборгованості.
01.04.2025 судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру № 1251477, щодо зареєстрованого місця проживання позивача.
03.04.2025 ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін у судове засідання. У порядку статті 84 ЦПК України витребувано у ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» документи.
15.04.2025 на виконання ухвали суду представником відповідача надано додаткові докази.
23.04.2025 через підсистему Електронний суд від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та дала пояснення фактично встановлені матеріалами справи. Додала, що є особою пенсійного віку, отримує соціальну допомогу в розмірі 3325 грн, не може сплачувати комунальні послуги взагалі. Підприємство ЯСНО дистанційно відключило її від електромережі через заборгованість. Звернула увагу суду, що за приписами ст. 13 Конституції земля, її надра належать народу, отже не зрозуміло на якій підставі здійснюється продаж надр «Ясно» і «ДТЕК», оскільки вона є співвласником національних багатств. Крім того, додала, що відповідач є монополістом та не надає можливість обирати надавача послуг. Законодавством визначено, що плата за житлові послуги не повинна перевищувати 15 відсотків від доходів громадян, в той же час вона є пенсіонеркою, доход не отримує, тому не повинна сплачувати за послуги. Підтвердила укладення договору реструктуризації боргу, але зазначила, що це був вимушений крок. Погоджується сплачувати всі комунальні послуги лише в розмірі 15 % від отриманих грошових коштів наданих державою.
Представник відповідача позовні вимоги не підтримала та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав обґрунтованих у відзиві на позовну заяву. Так, представником відповідача зазначено, що постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 № 429 ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам. Для купівлі-продажу електричної енергії об'єкту, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі даних, отриманих в електронному вигляді від оператора системи розподілу АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та відповідачем з 01.01.2019 укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом приєднання до умов публічного Договору, опублікованого на офіційному веб - сайті Електропостачальника https://dnep.com.ua, на умовах комерційної пропозиції «Побутова».
Представник відповідача вказує на те, що письмові звернення щодо відключення об'єкту і наміру розірвати публічний договір від ОСОБА_1 станом на сьогодні відсутні.
У зв'язку з наявністю боргу у сумі 5148 грн. 09 коп. було сформовано та направлено попередження про припинення електропостачання від 19.03.2024 № 5001917876.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що взаємовідносини між громадянами та енергопостачальною організацією регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 та договором про постачання електричної енергії.
Житло відповідача за місцем реєстрації, за адресою АДРЕСА_1 , дистанційно відключено від електроенергії.
Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема. правилами роздрібного ринку, які згідно з ч. 5 ст. 2 Цього закону, передбачають загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов'язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії".
Пунктом 13 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про ринок електричної енергії» передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь - яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Судом встановлено, що відповідачем, починаючи з 2019 року, здійснювалась оплата за електричну енергію, що підтверджується копією контокорентного рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.09.2019 по 10.04.2025 (а.с. 65).
Відповідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
За положеннями ст.ст. 641, 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Таким чином встановлено, що відповідач приєдналася до умов договору постачання універсальних послуг, отримувала та користувалася послугами ДТЕК, чим підтверджено виникнення цивільних прав та обов'язків.
Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 429 ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам (а.с. 33 - 35 зворот).
Згідно з п. 1.2.8. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018, постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
За змістом статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» було опубліковано договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у газеті «Вісті Придніпров'я» від 06.11.2018 № 84 (1984), а також розміщено на офіційному веб-сайті https://yasno.com.ua.
Пунктом 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв - приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
Письмові звернення щодо відключення об'єкту і наміру розірвати публічний договір від ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Відповідно до умов п. 2.1 Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії.
За умовами п. 5.11. Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, якщо споживач вчасно не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу в порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії (а.с. 50 - 51).
Згідно з п. 7.5 «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» за № 312 від 14.03.2018, відключення побутового споживача електричної енергії може проводитися оператором системи розподілу та електропостачальником електричної енергії. Однією із підстав для відключення побутового споживача електричної енергії є наявність заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником. Попередження про припинення електропостачання оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде припинено, та підпис відповідальної особи, якою оформлене це попередження. У попередженні про припинення електропостачання додатково зазначається сума заборгованості за відповідним періодом та період, за який ця заборгованість виникла. У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.
Отже, вказаною вище нормою Правил визначено, що відключення електричної енергії побутовому споживачу може проводитися у разі заборгованості за спожиту електричну енергію. При цьому необхідно зазначити період такої заборгованості та суму заборгованості.
Згідно банківської картки підприємства за період з 01.09.2019 по 10.04.2025 - станом на лютий 2024 року заборгованість відповідача становить 5148 грн. 09 коп. (а.с.66 ).
Суд критично оцінює доводи позивача про безпідставне відключення її домоволодіння від електроенергії та не повідомлення про таке, оскільки у зв'язку з наявністю боргу 5148 грн. 09 коп. ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги»було сформовано та направлено попередження про припинення електропостачання від 19.03.2024 № 5001917876 (а.с. 74 - 75).
Згідно з вимогами порядку обмеження та припинення розподілу (передачі), зазначених у додатку 3 до Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, керівнику департаменту з клієнтських операцій АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» направлено реєстри споживачів, яким необхідно припинити електропостачання за заборгованість за спожиту електричну енергію з 18.04.2024 (а.с. 79).
Далі, у зв'язку з не усуненням відповідачем сплати заборгованості, було виконано припинення електроживлення 22.04.2024 року.
Суд не бере до уваги доводи позивача про відсутність дозволу на використання персональних даних, оскільки 20.01.2025 відповідач звернулася до відповідача із заявою про відновлення електропостачання та надала згоду на обробку персональних даних та передачу даних третім особам (а.с. 68 - 69 зворот).
Також 20.02.2025 укладено договір про поетапне погашення боргу за спожиту електричну енергію, який підписано сторонами.
Підписавши вказаний договір відповідач повністю визнала заборгованість за період з вересня 2022 по грудень 2024 у сумі 4309 грн. 57 коп., яку зобов'язалась сплатити щомісячними платежами до 20 червня 2025 року (а.с. 70 зворот).
Позивачем сплачена заборгованість за спожиту електричну енергію на суму 1847 грн. та сплачено виставлений рахунок за відключення 217 грн. 49 коп. та підключення на 217 грн. 49 коп., що підтверджується відповідними копіями квитанцій (а.с. 69 - 70).
Суд погоджується з доводами представника відповідача, про те, що таким чином, споживач повністю визнала та погодилась з умовами договору про поетапне погашення боргу, чим визнала борг та наявність договірних відносин з відповідачем.
Згідно з вимогами Порядку обмеження та припинення розподілу (передачі), зазначених у додатку 3 до Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, керівнику департаменту з клієнтських операцій АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» направлено реєстри споживачів, яким необхідно відновити електропостачання після припинення за заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію з 18.04.2024 (а.с. 78).
Відповідачу поновлено електропостачання, що підтверджується реєстром споживачів, яким відновлено електропостачання за заборгованість за спожиту електричну енергію, відповідно до умов укладених договорів про постачання електричної енергії між клієнтами ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» у період з 20.01.025 по 24.01.2025 (а.с. 67).
Як вбачається зі змісту частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно положень частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Таким чином, суд дійшов висновку про недоведенність позивачем її порушеного права на волевиявлення, примушення до цивільно-правових відносин, оскільки враховуючи вищезазначене вбачається добровільне виконання позивачем умов договору.
Також судом не вбачається порушень прав людини позивача чи приниження її людської гідності внаслідок відключення електроенергії, оскільки обов'язок сплати за спожиту електричну енергію, а також можливість відключення у разі несплати такої, передбачені чинними нормативно-правовими актами.
Суд вважає, що стягнення моральної та матеріальної шкоди у розмірі 20000 грн. та 9103,15 грн не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).
Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2019 року в справі № 216/3521/16-ц (провадження № 61-28299св18), постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19 (провадження № 61-13787св20).
По своїй суті зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов'язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов'язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18)).
Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов'язання з її відшкодування. Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20 (провадження №61-1132св22), постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21)).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).
Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Натомість у даній справі, позивачем належними та допустимими доказами не доведено порушення відповідачем його прав та охоронюваних законом інтересів, які підлягають захисту судом, а також підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди, в зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні, у зв'язку з їх недоведеністю.
Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, понесені позивачем матеріальні витрати на правничу допомогу, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273,354 ЦПК України,
Відмовити у задоволенні позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» про захист прав споживача і громадянина, визнання неукладеним та недійсним договору постачання електричної енергії, визнання недійсним правочину, здійсненого з використанням нечесної підприємницької практики, відшкодування матеріальної та моральної шкоди та судових витрат.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 12 листопада 2025 року.
Суддя О.А. Кожевник