Справа № 932/14288/25
Провадження № 3/932/4154/25
12 листопада 2025 року м. Дніпро
Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Потоцька С.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
До Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії від 24.09.2025 ВАД № 725119, в якому зафіксовано, що 24.09.2025 о 07 год. 00 хв. громадянин ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме: бив, штовхав, ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого завдав шкоду фізичному та психологічному здоров'ю потерпілій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, шляхом направлення СМС повідомлення, в судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомляв, з заявою про перенесення розгляду справи не звертався.
Приписами ч.2 ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, однак справи щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП до таких не відносяться, тому суд, приймаючи постанову за результатами розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за його відсутності, не порушив його право на захист.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення повідомлено про направлення матеріалів відносно нього на розгляд до Шевченківського районного суду міста Дніпра).
Таким чином, суд виконав свій обов'язок, щодо повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд справи відносно нього. У свою чергу, ОСОБА_1 ,достеменно знаючи про те, що стосовно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, не вжив заходів, щоб дізнатись про стан відомого його судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд може провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством(стаття 1 КУпАП).
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Зазначене дає підстави і зобов'язує суддю розглянути справу без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не з'являється в судове засідання.
Дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення та з'ясувавши повно, всебічно, об'єктивно усі обставини справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Статтею 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлено перелік осіб на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, а також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання. Вказаний перелік є вичерпним.
Психологічним насильством є форма насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (пп. 17, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 725119 від 24.09.2025; електронний рапорт від 24.09.2025; форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 24.09.2025; терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 545835, судом встановлено, що 24.09.2025 о 07 год. 00 хв. громадянин ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме: бив, штовхав, ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого завдав шкоду фізичному та психологічному здоров'ю потерпілій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є його дружиною, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Отже, суд дійшов висновку про наявність факту правопорушення, передбаченого частиною першою ст.173-2 КУпАП, та доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою ст. 173-2 КУпАП.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Орган (посадова особа) відповідно до статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 34 КУпАП обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлені.
Відповідно до ст. 35 КУпАП обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
При призначенні адміністративного стягнення суд виходить зі змісту статті 33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, а також особу яка притягається до адміністративної відповідальності, її майновий стан, те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України.
Крім того, у відповідності до статті 40-1 КУпАП, частини п'ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому винесено постанову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.: 173-2; 40-1; ч. 1 ст. 173-2, 247; 284; 287 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 340 (триста сорок) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 605, 60 грн.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра.
Суддя С.С. Потоцька