11 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 160/11102/25
адміністративне провадження № К/990/45182/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів: Стеценка C. Г., Тацій Л. В.
розглянув касаційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, і
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 12/д від 07 лютого 2025 року в частині повернення на доопрацювання заяви ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейських та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року (далі - постанова № 168);
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену пунктом 2 постанови №168.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 18 червня 2025 року позовні вимоги задовольнив частково:
- визнав протиправним та скасував рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 12/д від 07 лютого 2025 року в частині повернення на доопрацювання заяви ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови № 168;
- зобов'язав Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 березня 2023 року про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , та видати рішення з урахуванням правничої оцінки суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Міністерство оборони України не погодилося з рішенням суду першої інстанції і подало апеляційну скаргу.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03 жовтня 2025 року відмовив скаржнику у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Міністерство оборони України не примирилося з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року і через підсистему «Електронний суд» подав касаційну скаргу на цю ухвалу суду.
Колегія суддів перевірила наведене в касаційній скарзі обґрунтування і дійшла висновку про таке.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 18 червня 2025 року (постановленим у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження) у справі № 160/11102/25 позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково.
Повний текст рішення складено та підписано 18 червня 2025 року.
Це рішення надійшло у підсистемі «Електронний суд» до електронного кабінету Міністерства оборони України 18 червня 2025 року о 16:08, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Отож, відповідно до приписів частини шостої статті 251 КАС України судове рішення вважається врученим стороні 18 червня 2025 року.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З аналізу вищенаведених правил закону випливає, що учасник справи, який не отримав повного тексту рішення суду у день його проголошення або складення, не позбавлений права на апеляційне оскарження, оскільки пропущений строк у такому випадку може бути поновлений, якщо апеляційну скаргу подати протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту судового рішення.
До того ж, процесуальний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений судом лише за наявності відповідного клопотання скаржника. Суд не наділений обов'язком поновлювати пропущений строк з власної ініціативи, оскільки таке право реалізується виключно за заявою учасника справи, який обґрунтовує поважність причин його пропуску та надає відповідні докази.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про часткове задоволення позову, Міністерство оборони України сформувало апеляційну скаргу в підсистемі «Електронний суд» 23 липня 2025 року. Третій апеляційний адміністративний суд зареєстрував цю скаргу 24 липня 2025 року.
Із зіставлення цих дат видно, що апеляційна скарга на судове рішення суду першої інстанцій була подана поза тридцятиденним строком на апеляційне оскарження.
У зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статей 295, 298 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 серпня 2025 року апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Окрім того, у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, суд запропоновував скаржнику, у визначений в цій же ухвалі строк, надати документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі.
На виконання вимог ухвали суду на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від Міністерства оборони України надійшов письмовий документ, в якому скаржник пояснює поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та ставить питання про поновлення пропущеного строку.
У поясненнях поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник, серед іншого покликався на існування непереборних обставин, пов'язаних, зокрема, із запровадженням в країні воєнного стану.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 328 цього Кодексу учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частинами другою, третьою цієї статті у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Зі змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів випливає, що Міністерство оборони України упродовж строку, встановленого в ухвалі від 18 серпня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, надало до суду заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням (згадуваних вище) підстав пропуску строку подання апеляційної скарги. Вважає ці причини поважними і достатніми для поновлення строку на оскарження. До заяви долучило докази, які пропонувало кваліфікувати як об'єктивні і дієві перешкоди для своєчасного звернення до суду.
Третій апеляційний адміністративний суду в своїй ухвалі від 03 жовтня 2025 року з посиланням на матеріали апеляційного оскарження, зокрема, на довідку цього самого суду про доставку електронного листа, згідно з яким документ (рішення суду першої інстанцій від 18 червня 2025 року) в електронному вигляді було надіслано одержувачу - Міністерству оборони України в його електронний кабінет, виснував, що цей документ був доставлений до електронного кабінету 18 червня 2025 року о 16:08, і таким чином є свідченням того, що був вручений стороні 18 червня 2025 року. З позиції суду, від цього дня для відповідач почав вестися відлік тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, останній день якого припадав на п'ятницю 18 липня 2025 року.
Проте відповідач сформував апеляційну скаргу в системі «Електронний суд» 23 липня 2025 року, тобто через п'ять днів після закінчення строку на апеляційне оскарження, яка була зареєстрована судом 24 липня 2025 року.
Скаржник не заперечував факту пропуску строку на апеляційне оскарження, але вважав, що названі ним причини його пропуску - запровадження і буття на території України воєнного стану в зв'язку зі збройною агресією російської федерації, є вагомими причинами для його поновлення, а ігнорування цих причин буде проявом надмірного формалізму, який може призвести до невиправданого обмеження доступу до суду.
Як мовилося вище, суд апеляційної інстанції у цій справі встановив, що апелянт подав апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження, йому було вказано на цей недоробок і надано час для його усунення. Хоча автор апеляційної скарги назвав згадані вище причини пропуску строку, суд апеляційної інстанції з наведенням мотивів не визнав їх поважними, й ухвалив рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Знов-таки час та спосіб вручення повного тексту судового рішення суду першої інстанції, дату подання апеляційної скарги і факт пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник у касаційній скарзі не заперечує.
Скаржник не заперечив, що у відповідь на причини пропуску строку на оскарження, які він навів в заяві про його поновлення, суд апеляційної інстанції навів мотиви незгоди з ними.
Ці мотиви та обґрунтування є очевидними і викладені у вигляді необхідно-можливому для визначення їхньої фактичної та правничої природи.
Відтак можна підсумувати, що означені обставини дають підстави вважати, що оскаржене рішення суду апеляційної інстанції не є незаконним; правильне застосування ним норм права є очевидним і не викликає розумних і об'єктивно спроможних сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення.
Касаційна скарга не містить аргументів та суджень, достатніх для визнання її вимог обґрунтованими.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Зазначене у своїй сукупності робить неможливим відкриття касаційного провадження у цій справі.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали з касаційною скаргою направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала у справі набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач М. І. Гриців
Судді: С. Г. Стеценко
Л. В. Тацій