12 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 520/24845/24
адміністративне провадження № К/990/31576/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Гриціва М.І., Коваленко Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2025 (колегія суддів: Русанова В.Б., Бегунц А.О., Калиновський В.А.) у справі № 520/24845/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - відповідач, ГУНП в Харківській області), яка полягає у незарахуванні пільгової вислуги років до вислуги років та до стажу служби в поліції;
- зобов'язати ГУНП в Харківській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 відповідно до статті 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Порядок № 393) вислугу років у пільговому обчисленні, сформовану за період з 16.02.2011 по 20.03.2014 (час проходження служби обчислюється з розрахунку один місяць служби за півтора місяця), з 29.10.2014 по 10.11.2014 (час проходження служби обчислюється з розрахунку один місяць служби за три місяці), з 03.08.2018 по 01.10.2018 (час проходження служби обчислюється з розрахунку один місяць служби за три місяці) до вислуги років та до стажу служби в поліції;
- зобов'язати ГУНП в Харківській області скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області новий розрахунок загального стажу позивача для перерахунку з 01.05.2024 основного розміру пенсії за вислугу років з урахуванням трудового стажу працівника поліції, який, з урахуванням пільгової вислуги, становить 31 рік 10 місяців 3 дні.
2. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 17.02.2025 позов задовольнив частково.
Визнав протиправною бездіяльність ГУНП в Харківській області, яка полягає у незарахуванні ОСОБА_1 пільгової вислуги років до вислуги років та до стажу служби в поліції.
Зобов'язав ГУНП в Харківській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 вислугу років відповідно до вимог Закону № 2262-XII та Постанови № 393 у пільговому обчисленні, сформовану за період з 16.02.2011 по 20.03.2014 (час проходження служби обчислюється з розрахунку один місяць служби за півтора місяця), з 29.10.2014 по 10.11.2014 (час проходження служби обчислюється з розрахунку один місяць служби за три місяці), з 03.08.2018 по 01.10.2018 (час проходження служби обчислюється з розрахунку один місяць служби за три місяці) до вислуги років та до стажу служби в поліції.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
3. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 25.06.2025 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі № 520/24845/24 скасував.
Прийняв нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
4. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Верховний Суд ухвалою від 28.07.2025 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач проти її задоволення заперечує, просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін.
7. У зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників про розгляд справи за їх участю справа розглядається в порядку письмового провадження.
8. Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вирішила, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Суди встановили, що з 17.01.2004 позивач проходив військову службу на різних посадах в органах МВС України, а з 07.11.2015 по 24.04.2024 проходив службу в органах Національної поліції України.
24.04.2024 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу № 3 роти № 2 батальйону № 1 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області звільнено зі служби з Національної поліції України, що підтверджується наказом начальника ГУНП в Харківській області № 178 о/с . Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 21 рік 08 місяців 04 дні, у пільговому обчисленні (без урахування вислуги у календарному обчисленні) 01 рік 11 місяців 05 днів, стаж роботи в цивільних організаціях, навчання та інше (8 років 02 місяці 24 дні).
31.07.2024 позивач звернувся до ГУНП в Харківській області із запитом, у якому просив здійснити перерахунок та зарахувати до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції, відповідно до статті 12 Закону № 2262-ХІІ та пункту 3 Порядку № 393, його вислугу років у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги).
На обґрунтування заяви позивач зазначив, що з 16.02.2011 до 16.10.2012 проходив службу на посаді міліціонера батальйону міліції особливого призначення «Беркут» ГУМВС України в Харківській області, з 16.10.2012 до 20.03.2014 - міліціонера відділення № 2 взводу № 1 оперативної роти № 2 батальйону міліції особливого призначення «Беркут» ГУМВС України в Харківській області, з 20.03.2014 по 14.10.2014 - міліціонера відділення № 2 взводу № 1 роти № 2 спеціального батальйону міліції ГУМВС України в Харківській області, з 14.10.2014 по 06.11.2015 - міліціонера відділення № 2 взводу № 1 оперативної роти № 2 батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення ГУМВС України в Харківській області, з 03.08.2018 по 01.10.2018 брав участь в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації.
Просив обчислити та зарахувати періоди з 16.02.2011 по 20.03.2014 (коефіцієнт 1,5), з 29.10.2014 по 10.11.2014 (коефіцієнт 3) та з 03.08.2018 по 01.10.2018 (коефіцієнт 3) на пільгових умовах до загальної вислуги років у поліції, підготувати та направити відповідні документи до Пенсійного фонду України в Харківській області.
Листом від 02.08.2024 ГУНП в Харківській області повідомило позивача про те, що права на пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ він не має, оскільки його вислуга років в календарному обчисленні становить 21 рік 08 місяців 04 дні, натомість відповідно до статті 12 Закону № 2262-ХІІ право на призначення пенсії мають особи, які звільнені зі служби в період з 01.10.2018 по 30.09.2019, які на день звільнення мають календарну вислугу 25 років.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що положеннями статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ та Порядком № 393 передбачено обчислення вислуги років у пільговому обчисленні, а посилання відповідача на необхідність врахування виключно календарної вислуги років є необґрунтованою та суперечить положенням Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 393.
11. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд дійшов висновку, що вислуга років позивача станом, як на день звільнення так і на день звернення до відповідача, згідно із наказом по особовому складу про звільнення становила 21 рік 08 місяців 04 дні, що не відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років, передбаченим пунктом "а" частини 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ, а саме наявності на день звільнення вислуги не менше 25 календарних років і більше, тому у відповідача відсутні підстави для прийняття рішення про зарахування позивачу пільгової вислуги років до календарної та, відповідно, підготовки пакета документів для подачі до пенсійного органу пенсії за вислугу років.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що пенсія за вислугу років на підставі Закону № 2262-ХІІ йому призначена. Проте відповідач неправильно обрахував вислугу років у пільговому обчисленні, що впливає на розмір призначеної пенсії.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Відповідно до частин першої - третьої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
14. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Конституції України).
15. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ та поліції, визначає Закон № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
16. Статтею 1 Закону № 2262-XII встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
17. Згідно з пунктом «б» статті 1-2 Закону № 2262-XII право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
18. Відповідно до статті 2 Закону № 2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
19. Згідно з пунктом "а" статті 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах " б" - "д" , "ж" , "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема з 01 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
20. Відповідно до частини другої статті 17 Закону № 2262-XII передбачено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
21. Згідно зі статтею 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
23. Відповідно до пункту 3 Постанови № 393 визначено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зараховується на пільгових умовах:
1) особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, - один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану;
2) особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби - один місяць служби за 40 днів;
особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця;
особам, які проходять службу в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування засуджених, хворих на інфекційні та психічні захворювання, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції.
24. Отже, пункт 3 Порядку № 393 (в редакції постанови № 119) визначає види служби, які зараховуються, зокрема, поліцейським на пільгових умовах лише для визначення розміру пенсії за вислугу років, а не для призначення такої пенсії.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції, сформованій Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.12.2024 у справі № 520/5695/23.
25. Вирішуючи спір та переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вказав, що спірним у цій справі є питання щодо застосування календарної чи пільгової вислуги років при встановленні підстав для направлення до органу Пенсійного фонду України документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд дійшов висновку, що вислуга років позивача станом, як на день звільнення так і на день звернення до відповідача, згідно із наказом по особовому складу про звільнення становила 21 рік 08 місяців 04 дні, що з урахуванням встановлених у справі обставин не відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років, передбаченим п. "а" ч.1 ст. 12 Закону № 2262-ХІІ, а саме наявності на день звільнення вислуги не менше 25 календарних років і більше. Тому суд вважав, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішення про зарахування позивачу пільгової вислуги років до календарної та, відповідно, підготовки пакета документів для подачі до пенсійного органу пенсії за вислугу років.
26. Проте суд апеляційної інстанції не врахував, що в матеріалах справи наявний протокол ГУПФУ в Харківській області від 01.05.2024, згідно з яким з 24.05.2024 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років (29 років в пільговому обчисленні, в календарному - 21) на підставі Закону № 2262-ХІІ.
Отже, спір, який виник у цій справі, не стосується призначення позивачу пенсії із врахуванням пільгової вислуги років, а обрахування вислуги років в пільговому обчисленні в розмірі 31 рік 10 місяців 3 дні для визначення розміру пенсійних виплат.
Вказаним обставинам суд апеляційної інстанції не надав оцінки та не дослідив наявність чи відсутність підстав для обчислення вислуги років позивача у пільговому обчисленні, на підставі поданої ним заяви до ГУНП в Харківській області.
27. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.
28. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2025 скасувати.
Справу № 520/24845/24 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А. Ю. Бучик
Судді М. І. Гриців
Н. В. Коваленко