Ухвала від 12.11.2025 по справі 160/8676/25

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

12 листопада 2025 року

м. Київ

справа №160/8676/25

адміністративне провадження № К/990/44205/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року (суддя Врона О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року (колегія у складі суддів Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є., Іванова С.М.)

у справі № 160/8676/25

за позовом ОСОБА_1

до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС)

про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернулася до суду з позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) щодо зменшення розміру надбавки за особливості проходження служби до 0% та премії до 0% станом на 01.01.2023 у довідці від 10.10.2024 № 31/29/30-242, виготовленої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі № 160/16608/24;

- зобов'язати відповідача підготувати на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі № 160/16608/24 та надати нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, додаткових видів грошового забезпечення, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, (2 684 грн) на відповідні тарифні коефіцієнти зазначивши розміри надбавки за особливості проходження служби 50% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та премії в розмірі станом на 01.01.2023 - 130% премії, які обчислені із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 (2684 грн) для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 05.06.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025, відмовив у задоволенні позову.

28.10.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій позивач з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністра-тивна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною шостою ст. 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

При цьому згідно з положеннями ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

У цій справі оскаржуються дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС щодо зменшення у виготовленій на виконання рішення суду довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії розмірів надбавки за особливості проходження служби до 0% та премії до 0% станом на 01.01.2023.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд в ухвалі від 31.03.2025 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У контексті наведеного Суд зауважує, що для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Вжите ж законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

У той же час оцінка «значного суспільного інтересу» до розгляду справи та її винятковості може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має таке значення. Тому особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

Проте ОСОБА_1 у касаційній скарзі не обґрунтовує, у чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами в інших справах у подібних правовідносинах норм матеріального чи процесуального права.

Скаржник також не наводить аргументів щодо наявності значного суспільного інтересу безпосередньо до цієї справи; не зазначає обставин, які б вирізняли цю справу з-поміж інших справ даної категорії спорів.

Загалом зміст доводів касаційної скарги зводиться до незгоди позивача із наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто - до їх переоцінки, що не узгоджується із правовим визначенням заявлених скаржником підстав касаційного оскарження та у силу приписів ст. 341 КАС України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Посилання ж скаржника на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи № 160/8676/25 висновків Верховного Суду з питання застосування норм права, наведених у рішенні від 05.03.2024 у зразковій справі № 380/19324/23, Суд визнає безпідставними. Так, як Висновки Верховного Суду в зазначеній зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення до суду осіб, пенсія яким призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з позовами до територіальних центрів комплектації та соціальної підтримки з вимогами щодо надання довідок про розмір грошового забезпечення, які видаються на виконання рішень судів у справах щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зазначених у Постанові № 704, на 50% розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня відповідного року, із зазначенням відсоткових показників надбавки за особливості проходження служби та премії, які було визначено Міністром оборони України на відповідний рік.

Справа № 160/8676/25 не відповідає ознакам типової справи, для якої рішення Верховного Суду від 05.03.2024 є зразковим.

Таким чином, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025, прийняті у цій справі, не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За викладених обставин ОСОБА_1 слід відмовити у відкритті касаційного провадження.

Керуючись ст.ст. 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі № 160/8676/25.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб

Попередній документ
131747229
Наступний документ
131747231
Інформація про рішення:
№ рішення: 131747230
№ справи: 160/8676/25
Дата рішення: 12.11.2025
Дата публікації: 13.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (12.11.2025)
Дата надходження: 28.10.2025
Предмет позову: про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії